Ухвала суду № 89215106, 12.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

12 травня 2020 року справа № 580/2668/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання поновити пенсійні виплати, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у припиненні пенсійних виплат позивачу;

- зобов`язати відповідача поновити пенсійні виплати позивачу з травня 2018 року.

Ухвалою судді від 04.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 23.12.2019 у справі №580/2668/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання поновити пенсійні виплати залишено без розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 у справі №580/2668/19 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27.04.2020 справа №580/2668/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Руденко А.В.

Під час розгляду справи без виклику сторін судом встановлено, що позивач в позовній заяві зазначає про останню виплату пенсії в квітні 2018 року.

На підтвердження поновлення відповідачем виплати пенсії, виплата якої була припинена в квітні 2018 року, позивач надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 29.09.1999 про призначення пенсії за вислугу років служби.

Суд зазначає, що виплата пенсії є періодичним платежем, отже, позивач фактично дізнався про припинення виплати пенсії у травні 2018 року, а до суду звернувся 23.08.2019, що підтверджується квитанцією на поштовому конверті, в якому позовна заява надійшла до суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Причини такого пропуску у заяві про поновлення строку звернення до суду від 18.08.2019 не вказані. Натомість, представник позивача адвокат Щеглов Д.С. вказав, що строк звернення до суду не пропущено.

Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 року по справі № 234/11937/17 (К/9901/1267/17) зазначив, що пенсія є щомісячним платежем, а тому про порушення свого права позивач дізнався, не отримавши такого забезпечення. Перебіг строку звернення до суду з вимогами про відновлення її виплати за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72287934).

У постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 346/3696/17 (К/9901/8643/18) Верховний Суд погодив позицію суду апеляційної інстанції про те, що пенсія являється щомісячним періодичним платежем. Тому позивач мав можливість знати про факт отримання чи неотримання своєї пенсії за віком у періоди коли така пенсія підлягала йому для нарахування та виплати. На підставі чого суд прийшов до висновку про те, що позивач дізнався і повинен був дізнатись про неотримання пенсії одразу після того, коли вона повинна була бути виплаченою, а отже з цього часу у позивача виникло право на звернення до суду із відповідними позовними вимогами. (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72363376).

Також Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 504/1937/16-а (№ К/9901/34220/18) зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78771322).

Враховуючи, що виплата пенсії носить періодичний характер, а саме: виплачується щомісячно, та невиплата пенсії є триваючим порушенням, при цьому позивач просить поновити виплату пенсії з травня 2018 року, строк звернення до суду за період з травня 2018 року по 23.02.2019 пропущено без поважних причин.

Посилання позивача на ту обставину, що він дізнався про причину припинення виплати пенсії у серпні 2019 року, тому строк звернення до суду дотримано, є необгрунтованими, оскільки пенсія не виплачувалась позивачеві з травня 2018 року, а у серпні 2019 року позивач дізнався про причини невиплати, а не про факт припинення виплати.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску до позовної заяви не додав, тобто позивачем не дотримано вимоги статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, невідповідність позовної заяви нормі частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена судом після надання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження заперечень проти позову під час розгляду справи, тобто після відкриття провадження у справі.

Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи, що невідповідність позовної заяви нормі частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена судом після відкриття провадження у справі, суд надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Надати позивачу п`ять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску за період з травня 2018 року по 23.02.2019.

2. Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Руденко