Ухвала суду № 89215075, 05.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 травня 2020 року справа № 580/3136/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участі: секретаря судового засідання – Мауріної Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко Максим Анатолійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування акта та постанови, зобов`язання закрити виконавче провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко Максим Анатолійович, в якій просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця Лисенка Максима Анатолійовича щодо складання акта державного виконавця від 19.02.2019 та винесення постанови про накладення штрафу від 19.02.2019;

- скасувати акт державного виконавця від 19.02.2019;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 19.02.2019;

- зобов`язати державного виконавця Лисенка Максима Анатолійовича закрити виконавче провадження ВП №54334761 у зв`язку з виконанням рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 580/3136/19, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019, позов державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка Максима Анатолійовича.

Постановою Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 580/3136/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 20.12.2019 у справі № 580/3136/19 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

21.04.2020 матеріали адміністративної справи № 580/3136/19 надійшли до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передані на розгляд головуючому судді Кульчицькому С.О.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 залучено до участі у справі № 580/3136/19, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою від 05.05.2020 здійснено заміну первісного відповідача у справі № 580/3136/19 – управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області його правонаступником - відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судове засідання з розгляду справи призначено на 11 год. 00 хв. 05.05.2020.

04.05.2020 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору у встановленому розмірі, оскільки позивачу при зверненні до суду з даним позовом належало сплатити судовий збір за 2 позовні вимоги немайнового характеру у сумі 3 842 грн 00 коп.

Також 05.05.2020 до початку судового засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 подав клопотання № 1, згідно з яким просить визнати необґрунтованим поновлення позивачці пропущеного строку звернення до суду та залишити позовну заяву без розгляду, оскільки звернення позивачки з даним позовом 07.10.2019 свідчить про очевидність її небажання як боржника у виконавчому провадженні ВП № 54334761 реалізовувати свої права та законні інтереси у спосіб встановлений законом, тобто протягом десятиденного терміну, з яких позивачка, на думку третьої особи, мала реальні підстави здогадуватися про обставини, які порушують її права та законні інтереси при винесенні оскаржуваної постанови.

Учасники справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, що з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ та положення Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовані особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, не перешкоджає розгляду даної справи за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху та без розгляду, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно з ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Враховуючи, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи, предметом позову у даній справі є одна вимога майнового характеру.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішень суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Оскаржуваною постановою ВП №54334761 від 19.02.2019 за невиконання рішення суду накладено штраф у сумі 10 200 грн. на державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яну Андріївну, адреса Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 96а, код ЄДРПОУ 39765890.

Отже позовна заява містить вимогу про скасування постанови про накладення штрафу у сумі 10 200 грн 00 коп., яка є вимогою майнового характеру.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1 921 гривень.

А тому позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп. (10 200 грн 09 коп. х 1,5% = 153 грн 00 коп., але не менше 1 921 грн 00 коп.).

Таким чином на підставі викладеного вище безпідставними є доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору у встановленому розмірі.

Щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскаржувані акт державного виконавця та постанова про накладення штрафу винесені 19.02.2019. Таким чином, десятиденний строк звернення до суду збіг 01.03.2019.

Позивач звернулась до суду 07.10.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач до позовної заяви додала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначила, що з 12.02.2019 по 25.02.2019 перебувала на лікуванні в державному закладі «Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр МОЗ України», а з 26.02.2019 по 14.03.2019 перебувала у відпустці та знаходилась за межами міста, тому не могла отримати постанову від 19.02.2019. Про існування постанови від 19.02.2019 дізналась 27.09.2019 з відповіді начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Враховуючи викладене, позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак суд відхиляє як безпідставні доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на те, що у позивача існували підстави здогадуватися про обставини, які порушують її права та законні інтереси при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки такі твердження ґрунтуються на припущеннях третьої особи та спрямовані на затягування розгляду справи.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху та без розгляду задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 240, 241-243, 248, 250, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху та без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький