Рішення № 89214968, 14.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/446/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

21 лютого 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника адвоката Авер`янової С.Б. ( надалі - представник позивача), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.04.2020 р., просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 23.01.2020 р. відділу з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди його роботи: на посаді інструктора ОСОБА_2 райкому комсомолу з 08.09.1977 р. по 13.09.1979 р.; на посаді лектора Іванівського райкому Компартії України в Херсонській області з 14.09.1980 р. по 10.06.1982 р. та призначити пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення із заявою.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Відповідно до змісту позовної заяви та відповіді на відзив від 13.04.2020 р. вказані позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що з грудня 2014 р. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У січні 2020 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про переведення його на інший вид пенсій згідно Закону України "Про державну службу". Проте, рішенням № 1 від 23.01.2020 р. відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви позивача через відсутність у нього 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державний службовців, оскільки робота ОСОБА_1 на відповідальних посадах з 08.09.1977 по 13.09.1979 р. в Іванівському райкомі комсомолу і з 14.09.1980 по30.08.1991 в Іванівському райкомі Компартії України до стажу державної служби не зараховується. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, вважаючи, що не зарахування до стажу державної служби вказаний період його роботи на відповідальних посадах у комсомольських та партійних організаціях суперечить Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 р. № 283, роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, а також правовим висновкам Верховного Суду у справі № 742/1718/17 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 822/524/18, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

09.04.2020 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, який набрав чинності 28 грудня 1993 року, не передбачено таких категорій посад державних службовців, як відповідальні посади в комсомольських та партійних органах. Крім того, дія чинного Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII не поширюється зокрема, на посадових осіб місцевого самоврядування ( підпункт 3 статті 3 Закону 889-УІІ ). З огляду на вказане, у відповідача відсутні підстави для зарахування позивачеві до стажу державної служби наступні періоди: період роботи з 08.09.1977 р по 1309.1979 р. в Іванівському райкомі Компартії України; період роботи з 14.09.1980р по 30.08.1991 р. в Іванівському райкомі комсомолу. Позивач станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-УІІІ) не обіймав посаду державної служби, тому права на призначення пенсії, як такий, що має 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, не має.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України дана справа розглядається судом у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вказує, що постановою КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343 якими з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України запроваджено карантин.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення " КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, строку розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження тощо продовжуються на строк дії такого карантину".

Ухвалою суду від 27.04.2020 р. задоволено заяву представника позивача від 13.04.2020 р. про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяв або клопотань учасників справи щодо неможливості розгляду справи через запровадження на усій території України карантину, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 02.12.2014 року перебуває на обліку в Іванівському секторі обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

23.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Іванівського об`єднаного управління ПФУ з заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". До вказаної заяви позивачем було додано: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 17.11.1999 року Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області; трудову книжку НОМЕР_2 ; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №05-26/5 від 21.01.2020 р., довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби від 21.01.2020 р. № 05-26/6; довідку Іванівської районної державної адміністрації від 21.01.2020 р. № 05-26/7; довідку про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру.

23.01.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення № 1 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" через відсутність 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, яке вмотивовано тим, що за записами трудової книжки ОСОБА_1 на 01.05.2016 р. не займав посаду державного службовця, до стажу державної служби можливо зарахувати 18 років 10 місяців 4 дні. Разом з тим, робота на відповідальних посадах з 08.09.1977 по 13.09.1979 р. в Іванівському райкомі комсомолу і з 14.09.1980 по 30.08.1991 в Іванівському райкомі Компартії України до 20-річного стажу державної служби не зараховується.

Вважаючи рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області за № 1 від 23.01.2020 року протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі по тексту - Закон України № 1058-ІУ) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст.10 цього Закону України особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Частиною ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-ІУ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

У пункті 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII вказано, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

У пункті 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII вказано, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Так, частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 року № 622, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ".

При цьому, пунктом 2 цього Порядку передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII " Про державну службу" (далі - Закон) в тому числі, мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII " Про державну службу":

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

На момент звернення позивача до органу Пенсійного фонду із завою про переведення на інший вид пенсії 23.01.2020 року порядок призначення пенсії для державних службовців врегульований Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 року.

Згідно п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про державну службу.

Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах,установлених на той час законодавством.

VI. Оцінка суду

З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17, які відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, єдиною підставою для відмови позивачу у переведенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є висновок відповідача про відсутність 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, внаслідок не врахування періоду роботи позивача на відповідальних посадах з 08.09.1977 по 13.09.1979 р. в Іванівському райкомі комсомолу і з 14.09.1980 по 30.08.1991 в Іванівському райкомі Компартії України.

При цьому, копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 містить наступні записи:

- під № 3 від 08.09.1977 р. " Затверджений інструктором Івановського райкому комсомолу" підстава - рішення Бюро № 42 від 06.09.1977 року;

- під № 4 від 13.09.1979 року " Звільнений у зв`язку з переведенням на роботу відповідальним секретарем " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 "" підстава - рішення Бюро № 43 від 18.09.1979 р.;

- під № 7 від 14.09.1980 року " Затверджений на посаді лектора райкому партії" підстава рішення Бюро РК КП України від 03.10.1980 р., протокол № 38;

- під № 8 від 10.06.1982 р. "Затверджений на посаді завідуючого відділом пропаганди та агітації райкома партії" підстава - рішення Бюро РК КП України від 22.06.1982 р., протокол № 19;

- під № 9 від 02.01.1991 р. " Затверджений на посаді консультанта Іванівського РК Компартії України" підстава - рішення Бюро РК КП України без дати, протокол без номера;

- під № 10 від 30.08.1991 р. " Звільнений з посади консультанта Іванівського РК Компартії України у зв`язку з переведенням на роботу в Іванівську СШ згідно КЗпП України п.5 ст. 36" підстава - розпорядження № 25 від 30.08.1991 р.

Отже, за позицією відповідача, вказані відповідальні посади в Іванівському райкомі комсомолу та Іванівському райкомі Компартії України відсутні у переліку ст. 25 Закону № 3723-ХІІ, якою визначено лише сім категорій посад державних службовців, а віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Суд вважає вказану позицію відповідача помилковою, оскільки перелік посад, віднесених до відповідних категорій державної служби, встановлюється не лише ст.25 Закону № 3723-ХІІ, а і актами Кабінету Міністрів, що не заперечується відповідачем.

Так, частиною 3 ст. 25 Закону № 3723-ХІІ визначено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Категорії посад державних службовців було введено лише Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, який набув чинності 28 грудня 1993 року, тому робота до набрання ним чинності підлягала включенню до категорії посад державних службовців на підставі нормативно-правових актів, прийнятих в порядку, передбаченому частиною 3 статті 25 Закону України "Про державну службу".

Абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом 4 пункту 3 Положення № 1049.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.

Приписами статті 118 Кодексу законів про працю України визначено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 3 червня 1994 року № 4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Таким чином, вищезазначеними нормами передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 334/4034/16-а(2-а/334/217/16).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період роботи з 08.09.1977 р. по 13.09.1979 р. в Іванівському райкомі комсомолу займав посаду інструктора, затверджену рішенням Бюро РК комсомолу № 42 від 06.09.1977 р. та звільнений з цієї посади тим же органом з 13.09.1979 р., а саме рішенням Бюро РК комсомолу № 43 від 18.09.1979 р. Крім того, у період з 14.09.1980 р. по 10.06.1982 р. ОСОБА_1 займав в Іванівському райкомі Компартії України посади лектора, завідуючого відділом пропаганди та агітації, консультанта, на які затверджувався рішеннями Бюро РК КП України.

Враховуючи, що спірний період включає час набуття позивачем стажу роботи до 24.10.1990 року, а вказані посади, які позивач обіймав у період з 08.09.1977 р. по 13.09.1979 р. та з 14.09.1980 р. по 10.06.1982 р., затверджувались колегіальним органом ( Бюро) і у розумінні ст. 118 КЗпП України, роз`яснень Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року № 4-5-1156 є виборними та відповідальними, тому суд вважає, що вказаний період підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що дає позивачу право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

VII. Висновок суду

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, тому рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області за № 1 від 23.01.2020 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати до стажу державної служби позивача періодів його роботи на посадах інструктора Івановського райкому комсомолу (з 08.09.1977 р. по 13.09.1979 р.) та лектора Іванівського райкому Компартії України (з 14.09.1980 р. по 10.06.1982 р.).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію відповідно до Закону України " Про державну службу " з дати звернення із заявою, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень, прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як зазначалось вище, зміст оскаржуваного рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області за № 1 від 23.01.2020 р. містить посилання лише на відсутність законних для цього підстав (недостатньо стажу для призначення пенсії за віком згідно Закону України " Про державну службу ", відсутність законних підстав).

Крім того, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення не вбачаться жодних посилань на недотримання позивачем порядку звернення до пенсійних органів з питань призначення пенсій, не надання або надання не в повному обсязі документів, необхідних для розгляду таких питань.

При цьому, суд приймає до уваги, що в даному випадку мова йде не про призначення пенсії вперше, а про переведення позивача з пенсії за віком за іншим законом.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_2 проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

У п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" визнано судом протиправним і скасовано, а також встановлено право позивача на призначення даного виду пенсії, і можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, тому належним та ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав, є зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з дати його звернення, тобто з 23 січня 2020 року.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі в розмірі 840,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2020 р. № 39.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №1 від 23.01.2020 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди його роботи: на посаді інструктора ОСОБА_2 райкому комсомолу з 08.09.1977 р. по 13.09.1979 р.; на посаді лектора Іванівського райкому Компартії України в Херсонській області з 14.09.1980 р. по 10.06.1982 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з дати звернення із заявою, тобто з 23 січня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення,але не пізніше 30-денного строку з дня закінчення карантину. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 112010200