Рішення № 89214032, 30.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року справа № 320/5913/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним розпорядження Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019, яким закрито пенсійну справу та зупинені пенсійні виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області від 13.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

- зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області відновити та перерахувати невиплачені пільгові пенсійні кошти для позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області від 13.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

11 лютого 2020 року на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 11.02.2020, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019, яким закрито пенсійну справу та зупинені пенсійні виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області від 13.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

- зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області відновити виплату пенсійних коштів та виконати перерахунок невиплачених пільгових пенсійних коштів для позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області від 13.12.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з моменту винесення оскаржуваного розпорядження, тобто 13.02.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог в адміністративній справі №320/5913/19 від 11.02.2020, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював на шахті «Трудівська». Має підземний стаж роботи 12 років 11 місяців 19 днів.

Позивач пояснює, що 13 жовтня 2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України Таращанського району у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До 13.02.2019 ОСОБА_1 отримував таку пенсію, однак розпорядженням Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019 пенсійну справу ОСОБА_1 закрито з причин невірного застосування законодавства, чим виплату пенсії позивачу зупинено повністю.

Позивач вказує, що у відповідь на адвокатський запит щодо пояснень причин зупинення виплат його пенсії Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 11.04.2019 №358/Л-01 пояснило, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав документи про підтвердження пільгового стажу роботи, видані у 2015 році відокремленим підрозділом «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», місце знаходження якого: м. Донецьк, Петровський район, вул. Раціоналізаторів, буд. 36. Проте, такі документи не можуть бути прийнятті пенсійним органом до уваги, оскільки такі скріплені штампами підприємства, адреса якого знаходиться на непідконтрольній українській владі території. Тобто, довідки були виключені з числа документів, що стали підставою дня нарахування пільгової пенсії.

Позивач вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Також наголошує, що шахта «Трудівська» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», яке відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перереєструвалось на території підконтрольній українській владі за адресою: 85670, Україна, Донецька обл., місто Вугледар. Отже, на даний момент це підприємство продовжує працювати на території України.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що надані позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи довідки видані з порушенням норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: видані в 2015 році на тимчасово окупованій території в місті Донецьк, про що свідчить зазначена в них інформація за період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

Відповідно до частин першої-третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про правомірність дій Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області щодо відмови у застосуванні таких довідок.

У підготовчому засіданні в справі 28.01.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні в справі 05.03.2020 представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання в справі 05.03.2020 представник позивача не з`явився. Однак, 04.03.2020 через канцелярію суду подав клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з приписами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області 13.12.2000 (том 1, а.с. 184-186).

Відповідно до довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 25.11.2014 №110 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 42).

Згідно з трудової книжки позивача від 14.07.1986 ОСОБА_1 працював у шахті «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», а саме:

- у період з 14.07.1986 по 30.07.1986 - учнем гірника 3-го розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- у період з 31.07.1986 по 03.09.1986 - навчання на курсах гірників;

- у період з 04.09.1986 по 24.09.1986 - гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем в шахті;

- у період з 25.09.1986 по 01.07.1994 - електрослюсарем 3-го розряду підземним, електрослюсарем 4-5-го розрядів підземним з повним робочим днем;

- у період з 08.04.2008 по 31.05.2014 - у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Трудівське» - електрослюсарем 4-го розряду, гірником 2-го та 3-го розрядів підземним з повним робочим днем у шахті (том 1, а.с. 26-32).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2015 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До цієї заяви позивачем було додано пакет документів, а саме: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; копію довідки від 25.11.2014 №110 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія посвідчення № НОМЕР_3 на право виконання робіт з підвищеною небезпекою; копію військового квитка; копію диплома про отримання середньої професійно-технічної освіти від 17.07.1987 серії НОМЕР_4; копію трудової книжки; довідки від 10.09.2015 №94 та від 01.07.2015 про спуск та підйом в шахту з повним робочим днем; довідки №376 та №377 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідку про перейменування відокремленого підрозділу «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»; витяг з наказу від 06.02.1995 №70 про підтвердження права на пільгову пенсію; витяг з наказу від 27.04.2005 №437-к про підтвердження права на пільгову пенсію; витяг з наказу від 27.04.2005 №444-к про підтвердження права на пільгову пенсію; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2015 №502; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2015 №479 (том 1, а.с. 182-215).

Відповідно до протоколу від 16.10.2015 №904 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 13.10.2015 за списком №1 (том 1, а.с. 65).

Розпорядженням Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019 закрито пенсійну справу позивача, на підставі перевірки документів щодо призначення пенсії (том 1, а.с. 62).

Листом від 09.04.2019 №6458/10 Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області повідомило позивача про припинення виплати пенсії з 01.02.2019 розпорядженням від 13.02.2019, у зв`язку з невірним застосуванням законодавства (том 1, а.с. 33).

На звернення представника позивача Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області листом від 11.04.2019 №358/Л-01 пояснило, що Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено особливості державних органів, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані та призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним та не створює правових наслідків.

За записами в трудовій книжці неможливо визначити пільговий характер роботи ОСОБА_1 (не зазначено зайнятості у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, перебування у неоплачуваних відпустках, страйках, не зазначено характер виконуваних робіт, яким списком передбачено професію, чи роботу, яку виконував робітник, розділ, підрозділ цих списків, відсутня інформація про атестацію робочого місця за умовами праці), тому для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 мають бути подані документи, уточнюючі пільговий характер роботи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

При цьому, ОСОБА_1 були подані до заяви довідки для підтвердження пільгового стажу роботи, видані відокремленим підрозділом «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», місце знаходження якого: м. Донецьк, Петровський район, вул. Раціоналізаторів, буд. 36. Дані довідки були видані з порушенням норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: видані в 2015 році, про що свідчить зазначена в них інформація за період з вересня 2014 року по січень 2015 року. Виходячи з викладеного врахувати зазначені документи не має підстав (том 1, а.с. 134-135).

Вважаючи розпорядження від 13.02.2019 щодо закриття пенсійної справи протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 100 Закону №1788-ХІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 затверджено Список №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, який діяв до 26 січня 1991 року, у підрозділі 1 розділу І якого передбачено, що право на пенсію на пільгових умовах мають всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (медпунктів, працівники підземної телефонного зв`язку і т. д.).

Згідно із положеннями Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діяв до 16 січня 2003 року, Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, що діяв до 24 червня 2016 року право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом, оскільки за записами в трудовій книжці неможливо визначити пільговий характер роботи ОСОБА_1 (не зазначено зайнятості у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, перебування у неоплачуваних відпустках, страйках, не зазначено характер виконуваних робіт, яким списком передбачено професію, чи роботу, яку виконував робітник, розділ, підрозділ цих списків, відсутня інформація про атестацію робочого місця за умовами праці), тому, для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1, останнім було подано, зокрема:

- довідку №376 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану відокремленим підрозділом «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті: у період з 14.07.1986 по 03.09.1986 на посаді учня гірника підземного, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу І постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; у період з 04.09.1986 по 24.09.1986 - гірником підземним, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу І постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; у період з 25.09.1986 по 16.07.1987 - учнем електрослюсаря підземного, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу І постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173; та у період з 17.07.1987 по 01.07.1994 - електрослюсарем підземним, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу І підрозділу 1010100а постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (том 1, а.с.101).

- довідку №377 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану відокремленим підрозділом «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в шахті: у період з 08.04.2008 по 12.10.2011 на посаді електрослюсаря підземного, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу 1.1а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36; у період з 13.10.2011 по даний час - гірником підземним, що передбачено Списком №1 розділу 1 підрозділу 1.1а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (том 1, а.с. 102).

Подані позивачем довідки засвідчені печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містять обов`язкові відомості та підстави для їх видачі з посиланням на первинні документи. Такі були прийняті та враховані Управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі в Київській області при призначенні пенсії позивачу. Однак, в подальшому під час перевірки документів щодо призначення цієї пенсії відповідач дійшов висновку про неможливість врахування таких довідок, з тих підстав, що вони видані органами, їх посадовими особами чи службовими особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території всупереч діючому законодавству України, а тому такі є недійсними.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

За положеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII), тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1207-VII Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно із статтею 9 Закону №1207-VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

З аналізу вищевикладених норм права суд приходить до висновку, що з метою захисту прав і свобод громадян України органи державної влади України мають право враховувати і документи, видані незаконними органами (посадовими особами).

Окрім того, суд вважає, що з метою забезпечення захисту прав і свобод позивача до спірних правовідносин застосуванню також підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду Організації об`єднаних націй, відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 22.10.2018 в справі №235/2357/17.

Отже, відповідачем було необґрунтовано не враховано довідки, надані позивачем на підтвердження пільгового стажу, видані на тимчасово окупованій території в місті Донецьк, оскільки такі безпосередньо впливають на реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надав всі необхідні документи, достатні для призначення йому такої пенсії, натомість, пенсійний орган протиправно припинив її виплату, суд дійшов висновку, що розпорядження Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019 про закриття пенсійної справи є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про відновлення виплати пенсії позивачу з моменту винесення оскаржуваного розпорядження, тобто 13.02.2019, суд виходить із такого.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас згідно із пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Враховуючи, що у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо дати відновлення виплати пенсії, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 стверджує про припинення виплати йому такої з 13.02.2019.

Проте, з листа Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 09.04.2019 №6458/10 вбачається, що виплату пенсії припинено з 01.02.2019 (том 1, а.с. 33).

Таким чином, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача поновити призначення та виплату пенсії позивача саме з цієї дати.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законність підстав припинення виплати позивачу пенсії.

З огляду на це, адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 27 вересня 2019 року №2273 (том 1, а.с.2).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 768,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області від 13.02.2019 про закриття пенсійної справи ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити з 01.02.2019 призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 30.04.2020.

Суддя Кушнова А.О.