Рішення № 89213823, 14.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/579/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним , скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області від 26.12.2019 №6-5398/14-19-СГ про відмову йому в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського фермерського господарства площею 2,000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району, Житомирської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити йому, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського фермерського господарства площею 2,000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району, Житомирської області.

В обґрунтування позову зазначає, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження або відсутності позитивного висновку обов`язкової державної експертизи, а підстава зазначена у оскаржуваному наказі відповідача, як відсутність рішення органу місцевого самоврядування про погодження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відсутня у Законі.

Ухвалою від 03.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 29-35), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що затвердження проекту є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки, тому погодження органу місцевого самоврядування є обов`язковою умовою при затвердженні проекту землеустрою; Основним Законом передбачено обов`язковість виконання розпоряджень КМУ; втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 64-68), в якому просив задовольнити позов в повному обсязі з тих підстав, що розпорядження КМ України № 60-р від 31.01.2018 не є нормативно-правовим актом, прийняти відповідно до норм Конституції та ЗК України, а тому не може застосовуватись у спірних правовідносин; відсутність згідно закону підстав для прийняття іншого рішення, окрім як затвердження проекту землеустрою, передбачає для суб`єкта владних повноважень один можливий законний варіант поведінки в межах повноважень, а саме - затвердження проекту землеустрою та передача у власність земельної ділянки.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судові засідання 07.04.2020 та повторно 14.05.2020 не прибув, подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Враховуючи наведене, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 23.02.2017 № 6-1063/14-17-СГ (а.с. 18) позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га на відведення у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Квітневої сільської ради Коростишівського району Житомирської області (далі - Проект Землеустрою).

Після розробки Проекту Землеустрою позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 1822583000:12:000:0450 та передачі її у власність. До заяви було додано висновок ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області про погодження проекту землеустрою (а.с.19).

За результатом розгляду заяви відповідачем прийнято наказ від 26.12.2019 №6-5398/14-19-СГ "Про відмову у наданні у власність" (а.с. 21), яким відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні Проекту Землеустрою.

Підставою відмови зазначено відсутність рішення органу місцевого самоврядування про погодження щодо затвердження Головним управлінням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з частинами 8-9 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу; відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Отже, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Статтею 186-1 ЗК України не передбачено, в даному випадку, погодження проекту землеустрою органами місцевого самоврядування.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять.

Щодо посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", то суд звертає увагу на те, що законодавцем не внесено жодних змін до статей 118, 186, 186-1 ЗК України, якими врегульовано механізм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а також порядок погодження і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, неотримання відповідного погодження проекту органами місцевого самоврядування самим Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області не є передбаченою законом підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, відповідач протиправно відмовив позивачу в затвердженні Проекту Землеустрою, а тому від 26.12.2019 №6-5398/14-19-СГ підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити позивачу Проект Землеустрою, суд зазначає наступне.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та наданні її у власність.

Зобов`язання судом відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в затвердженні Проекту Землеустрою, інших підстав для відмови, ніж вказано у спірному наказі, не навів, що судом встановлено порушення прав позивача, відсутність передбачених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність, суд приходить до висновку, що з метою захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1621,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (с. Стрижівка, Коростишівський р-н, Житомирська обл., 12525, номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код 39765513) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області від 26.12.2019 №6-5398/14-19-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського фермерського господарства площею 2,000 га за межами населених пунктів (Квітневої сільської ради) Коростишівської міської ради, Коростишівського району, Житомирської області, та надати її у власність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 1621,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, з урахуванням п. 3 Розділу VI КАС України.

Суддя М.М. Семенюк