Рішення № 89213791, 14.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/1888/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" податкову заборгованість в сумі 807 480,07 грн. Стягнення просить здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" наявна заборгованість у розмірі 807 480,07 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв`язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов`язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв`язку із несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 квітня 2020 року об 11:00.

На офіційну електронну адресу суду 17 квітня 2020 року надійшла заява від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 запроваджено карантин по всій країні до 24 квітня 2020 року.

Від представника відповідача 21 квітня 2020 року надійшла заява, в якій останній просить розглядати справу без участі представника у зв`язку з оголошенням в Україні карантину. Крім того зазначено, що підприємство не займається діяльністю, ніяких доходів та прибутків не має, допомоги від держави не отримує, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 22.04.2020 ухвалено подальший розгляд адміністративної справи №240/1888/20 здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідно до наказу від 27.04.2020 №01-31В головуючий суддя Шуляк Л.А. в період з 28.04.2020 по 08.05.2020 перебувала у щорічній оплачуваній відпустці.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Державне підприємство Коростишівський завод "Реммашторф" (код ЄДРПОУ 02968160) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 10 265,53 грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 282 999,00 грн, зі сплати земельного податку на загальну суму 4 156,53 грн, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 86 053,85 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 418 264,64 грн, зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510,00 грн та зі сплати військового збору в загальній сумі 5 230,52 грн. (а.с. 7-8).

У зв`язку із не сплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДФС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звернулось до суду щодо стягнення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків в примусовому порядку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Щодо стягнення з Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" заборгованості з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 10 265,53 грн, серед яких: 10 065,00 грн - основний платіж та 200,53 грн - штрафна санкція, суд зазначає.

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 01.03.2019, де самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 10 065,00 грн та не сплачено його в строки, визначені ПК України, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу (а.с.10-12).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України), не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України - контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

На підставі акта перевірки №7991/06-30-51-12 від 03.10.2018 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, визначеного п. 54.3 ст. 54 та п. 57.3 ст. 57 ПК України, нараховано за штрафними санкціями в сумі 200,53 грн та винесено податкове повідомлення - рішення №0109665112 від 17.10.2018 на суму 200,53 грн (а.с.13).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, визначена самостійно сума грошового зобов`язання не сплачена, а тому податковий борг в сумі 10 265,53 грн вважається узгодженим.

Що стосується стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 282 999,00 грн, серед яких: 280 959,00 грн - основний платіж та 2 040,00 грн - штрафна санкція, суд зазначає наступне.

Статтею 203 Податкового кодексу України, визначено порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, згідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем подано податкові декларації від 18.01.2017 на суму 6 920,00 грн, від 18.02.2017 на суму 5 495,00 грн, від 19.03.2017 на суму 4 675,00 грн, від 20.04.2017 на суму 4 898,00 грн, від 22.05.2017 на суму 9 368,00 грн, від 20.06.2017 на суму 12 258,00 грн, від 18.07.2017 на суму 6 735,00 грн, від 19.08.2017 на суму 12 024,00 грн, від 20.09.2017 на суму 8 977,00 грн, від 20.10.2017 на суму 15 005,00 грн, від 20.11.2017 на суму 10 031,00 грн, від 19.12.2017 на суму 10 408,00 грн, від 12.01.2018 на суму 1 672,00 грн, від 20.02.2018 на суму 7 796,00 грн, від 20.03.2018 на суму 8 200,00 грн, від 19.04.2018 на суму 9 071,00 грн, від 21.05.2018 на суму 10 753,00 грн, від 20.06.2018 на суму 7 173,00 грн, від 22.07.2018 на суму 11 495,00 грн, від 20.08.2018 на суму 8 141,00 грн, від 20.09.2018 на суму 10 280,00 грн, від 21.10.2018 на суму 5 925,00 грн, від 20.11.2018 на суму 10 093,00 грн, від 20.12.2018 на суму 7 484,00 грн, від 21.01.2019 на суму 6 128,00 грн, від 20.02.2019 на суму 9 412,00 грн, від 20.03.2019 на суму 8 703,00 грн, від 17.04.2019 на суму 6 161,00 грн, від 21.05.2019 на суму 7 293,00 грн, від 21.06.2019 на суму 2 401,00 грн, від 22.07.2019 на суму 8 597,00 грн, від 19.08.2019 на суму 7 194,00 грн, від 16.09.2019 на суму 12 878,00 грн, від 11.10.2019 на суму 7 315,00 грн (а.с.14-47), в яких самостійно визначено грошове зобов`язання.

Вказане грошове зобов`язання не сплачено в строки, визначені ПК України, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно акта перевірки №10502/06-30-51-12 від 29.11.2018 встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49. п. 203.1 ст. 203 ПК України, нараховано за штрафними санкціями в сумі 1 020,00 грн про що свідчить податкове повідомлення - рішення №00213951 12 від 18.12.2018 на суму 1 020,00 грн (а.с.48).

Також, на підставі акта перевірки №7136/06-30-51-12 від 19.06.2019 встановлено порушення пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, нараховано штрафні санкції в сумі 1 020,00 грн, про що винесено податкове повідомлення - рішення №0096875112 від 19.07.2019 на суму 1 020,00 грн (а.с.49).

Відповідачем подані податкові декларацію з податку на додану вартість в яких, самостійно визначено грошове зобов`язання на підставі поданих декларації не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дані зобов`язання мають статус податкового боргу.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункті 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних зі днем такого узгодження.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг вважається узгодженим.

Щодо стягнення з Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" заборгованості зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 4 153,53 грн (основний платіж), суд зазначає слідуюче.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з плати за землю від 08.02.2019, якою платником податків самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 156,53 грн (а.с.50).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року. Подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Визначена самостійно сума грошового зобов`язання зі сплати податку на землю не сплачена, а тому податковий борг в сумі 4 156,53 грн вважається узгодженим.

Що стосується стягнення з відповідача податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 86 053,85 грн, серед яких: 84 013,85 грн - основний платіж та 2 040,00 - штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Кодексу, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем подано податкову декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 13.02.2017 на загальну суму 17 026,24 грн, від 18.05.2018 на загальну суму 17 026,24 грн, від 20.02.2019 на суму 16 653,79 грн.

Тобто, відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання (а.с.51-53).

Однак, визначене зобов`язання Державне підприємство Коростишівський завод "Реммашторф" не сплачено в строки, визначені законодавством, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Крім того, актом перевірки №3503/06-30-51-16 від 27.03.2019 встановлено порушення пп. 266.7.5 гі. 266.7 ст. 266 ПК України та нараховано штрафну санкцію в сумі 2 040,00 грн, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0048595116 від 11.04.2019 на суму 2 040,00 грн (а.с.54). Вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, тому податковий борг вважається узгодженим.

Щодо стягнення з відповідача податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 418 264,64 грн, суд зазначає слідуюче.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта перевірки №615/06-30-13-06-07 від 13.09.2019 встановлено порушення пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 та пп. "а" п. 176.2 ст. 176 збільшено суму грошового зобов`язання в загальній сумі 417 754,64 грн, серед яких: 284 965,36 грн - за податковими зобов`язаннями, 36 055,97 грн - за штрафними санкціями та 96 733,31 грн - пеня, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0002433306 від 01.10.2019 на загальну суму 417 754,64 грн (а.с.55).

Крім того, актом перевірки №615/06-30-13-06-07 від 13.09.2019 встановлено порушення п. 51.1 ст. 51, абз. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України та нараховано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн та винесено податкове повідомлення - рішення №0002383306 від 01.10.2019 на суму 510,00 грн (а.с.56).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, а тому грошове зобов`язання в сумі 418 264,64 грн вважається узгодженим.

Щодо стягнення з відповідача адміністративного штрафу та інші санкції в сумі 510,00 грн, суд зазначає.

Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що згідно акта перевірки №615/06-30-13-06-07 від 13.09.2019 встановлено порушення п. 121.1 ст. 121 ПК України та нараховано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн, про що свідчить податкове повідомлення - рішення №0002393306 від 01.10.2019 на суму 510,00 грн (а.с.57), яке відповідачем не оскаржено, а тому податковий борг в сумі 510,00 грн вважається узгодженим.

Що стосується стягнення з відповідача військового збору на загальну суму 5 230,52 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

На підставі акта перевірки №615/06-30-13-06-07 від 13.09.2019 встановлено порушення пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1. пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 та пп. "а" п. 176.2 ст. 176, збільшено суму грошового зобов`язання в загальній сумі 5 230,52 грн, серед яких: 3 031,65 грн. - за податковими зобов`язаннями, 1 970,08 грн - за штрафними санкціями та 228,79 грн - пеня, про що винесено податкове повідомлення рішення №0002403306 від 01.10.2019 на загальну суму 5 230,52 грн (а.с.58).

Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачем на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу "Ю" №121 від 07 липня 2015 року (а.с. 59), яка отримана бухгалтером підприємства 08.07.2015 (а.с.59).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с. 7-8), згідно з яким заборгованість відповідача складає 807 480,07 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на виконання вимог статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" податкового боргу у розмірі 807 480,07 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків у примусовому судовому порядку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, а також враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501) до Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" (вул. Буддільниця, 19-А, м. Коростишів, Житомирська область, 12500. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02968160) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Коростишівський завод "Реммашторф" (вул. Буддільниця, 19-А, м. Коростишів, Житомирська область, 12500, код ЄДРПОУ 02968160) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 43142501) податкову заборгованість в сумі 807 480 (вісімсот сім тисяч чотириста вісімдесят) грн 07 коп. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 14 травня 2020 року.

Суддя Л.А.Шуляк