Ухвала суду № 89212548, 14.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" травня 2020 р.Справа № 922/519/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Докар", м. Харків про стягнення 3947096,28 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Мовчан М.В.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Докар", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 3947096,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином, у встановленому законодавством порядку, не оформив речового права на вказану земельну ділянку та у період з 01.01.2017 по 31.12.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою по вул. Виконкомівській, 32 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.03.2020 о 10:15.

12.03.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

Разом з відзивом, 12.03.2020 відповідачем до суду було подане клопотання, в якому він просив суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 17.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі було відкладено на 26.03.2020 о 10:00.

19.03.2020 до суду від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 19.03.2020, у зв`язку із запровадженням на території України карантину, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", строк підготовчого провадження у справі №922/519/20 був продовжений до 24.05.2020 включно та сторони були повідомлені про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 28.04.2020 о 10:45.

23.03.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

01.04.2020 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою суду від 28.04.2020, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з введеним карантином були задоволені та підготовче засідання було відкладено на 14.05.2020 о 09:00.

13.05.2020 до суду від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд відкласти судове засідання у справі №922/519/20 призначене на 14.05.2020 на іншу дату після закінчення карантину; наступне судове засідання призначити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; справу за відсутності відповідача не розглядати.

Присутній у підготовчому засіданні представник позивача проти призначення у справі судової експертизи заперечував. Проти задоволення заяви про відкладення підготовчого засідання та проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних засобів також заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з поданого клопотання, відповідач просить суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу та на розгляд експерта поставити наступні питання:

- яку площу земельної ділянки фактично зайнято приміщеннями відповідача?

- який фактичний порядок користування земельною ділянкою?

- яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні співвласника (співвласників) земельної ділянки?

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідач не пропонував суду висновок спеціаліста чи експерта зі спірних питань та не звертався самостійно до експертних установ для проведення запропонованої експертизи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки викладені заявником обставини, на підтвердження яких заявлено клопотання про призначення судової експертизи, не можуть замінити інші засоби доказування у даній справі, а призначення такої експертизи матиме наслідком лише значної тривалості судового процесу.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою (частина 1 статті 183 ГПК України).

Згідно з положеннями статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підстави відкладення підготовчого засідання визначені у частині 2 статті 183 ГПК України, згідно з якою суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно вимог ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що явка сторін у підготовче засідання обов`язковою судом не визнавалась, а сторонами не повідомлено про намір подати до суду додаткові докази, заяви чи клопотання, а також зважаючи на те, що строк підготовчого провадження спливає 24.05.2020 (з урахуванням його продовження ухвалою суду від 19.03.2020) та те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання. Разом з цим, суд приходить до висновку про доцільність закриття підготовчого провадження у справі №922/519/20 та призначення справи до судового розгляду по суті.

Як зазначалося вище, 08.05.2020 до суду від відповідача надійшла заява, в якій останній, зокрема, просить суд призначити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує на те, що він, як представник мешкає у Київській області та зважаючи на припинення транспортного сполучення між областями України на період карантину, у нього відсутня можливість прибуття до господарського суду Харківської області.

Відповідно до частин першої та другої статті 197 ГПК України, учасники мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 197 ГПК України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Зазначені норми права передбачаючи можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, висувають певні вимоги до технічних засобів і технологій, які мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, відео- та звукозапис, а також інформаційну безпеку відеоконференції.

Оскільки станом на день розгляду справи у суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та дотриманням при цьому вимог щодо інформаційної безпеки відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Докар" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись ст.ст. 99, 177, 181, 183, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду - відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі №922/519/20 та призначити справу до судового розгляду по суті на 21 травня 2020 року о 09:05.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд), 1-й поверх, зал №110.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала підписана 14 травня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова