Рішення № 89212238, 14.05.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 Справа № 917/254/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області

про стягнення 36730,81 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 36730,81 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1737 від 01.01.2010р., у тому числі: 30844,24 грн. - пені, 2895,72 грн. - інфляційних, 2990,85 грн. - 3% річних; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснював розрахунки за поставлену теплову енергію в гарячій воді, в зв`язку з чим нараховано пеню за період 30.08.2019 – 13.11.2019, 3 % річних за період 30.08.2019 – 13.11.2019, інфляційні за період 01.09.2019-30.09.2019.

Відповідач у відзиві (вхід. № 2824 від 10.03.2019) заперечує проти нарахування пені, посилаючись на те, що стягнення основної заборгованості за вищевказаним договором, сум пені, 3% річних було предметом розгляду у господарському суді Полтавської області у справі № 917/1673/19 за загальний період з 28.12.2018 по 29.08.2019р., а інфляційних нарахувань – за період січень 2019 – липень 2019; відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, позивач визначив період нарахування пені без застосування вказаної норми. Також, у відзиві відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені на 90 % (а.с.70-71).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 3288 від 23.03.2020) зазначив, що за умовами договору відповідач мав проводити оплату за спожиту теплову енергію не пізніше 7 днів після надсилання чи вручення рахунку; відповідач не здійснював розрахунки вчасно, що призвело до виникнення боргу; нарахування 3% річних та інфляційних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права кредитора; відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за договором, тому підстави для зменшення пені відсутні (а.с.73-75).

Заперечення на відповідь відповідач суду не надав.

Згідно даних офіційного сайту АТ “Укрпошта” відповідь на відзив відповідач отримав 23.03.2020. Отже, встановлений судом строк для подання заперечення закінчився 29.03.2020 (тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020).

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.61).

За ухвалою суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі № 917/254/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи (а.с.65-66).

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 20.02.2020 про вручення ухвали (а.с.67-69).

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ Х Прикінцевих положень ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В зв`язку з установленням карантину з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та відпусткою судді, а також для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відкладалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивачем) та Кременчуцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №12 Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідачем) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1737 від 01.01.2010р. (далі – Договір; а.с. 12-17).

Згідно статуту акціонерного товариства "Полтаваобленерго", затвердженого 17.04.2019, Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго"; надалі за рішенням загальних зборів від 17.04.2019 Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52-54).

Таким чином, у позивача - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та відповідача - Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області наявні права і обов`язки, що виникли за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1737 від 01.01.2010р.

Згідно п.1.1. Договору позивач, як теплопостачальна організація, зобов`язався надати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Також, сторони підписали такі додатки до Договору: додаток № 1 “Перелік об`єктів надання послуг”; додаток № 2 “Обсяги теплового навантаження та теплопостачання”; додаток № 3 “Тарифи на теплову енергію”; додаток № 4 “Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію” (а.с.14-17).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору за період грудень 2018р. – квітень 2019р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 1241119,28 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії від 20.12.2018р., від 18.01.2019р., від 20.02.2019р., від 20.03.2019р., від 15.04.2019р. та відомостями про фактичні показники розрахункових приладів обліку теплової енергії за грудень 2018р. – квітень 2019р. (а.с30-35).

Згідно п. 2.2.2 Договору відповідач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 “Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію”.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№1737 від 20.12.2018р., від 18.01.2019р., від 20.02.2019р., від 20.03.2019р., від 15.04.2019р. Вказані рахунки були вручені відповідачу, що підтверджується виписками з книги вручення рахунків за період грудень 2018р. - квітень 2019р. (а.с.25-29, 20-24).

Згідно п.6.7 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів оплата “Споживачем” наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без змін інших умов договору.

В додатку № 4 “Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію” до Договору визначено, що сплату рахунків теплопостачальної організації споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання); (а.с.17).

Відповідач за отримані послуги за період грудень 2018р. - квітень 2019р. розрахувався повністю, проте з оплати були проведені з простроченням платежу, що підтверджується виписками з банківського рахунку за період 27.11.2018-14.11.2019 (а.с.36-38) та детальним розрахунком позивача (а.с.11).

Факт прострочення оплат також було встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 у справі № 917/1673/19 між тими ж сторонами, яке набрало законну силу (а.с.49-51).

В цьому рішенні судом також зазначено, що станом на 18.11.2019 відповідач остаточно погасив основний борг за спожиту теплову енергію за вказаним Договором. При цьому, як свідчать надані докази, розрахунок та пояснення сторін, у справі № 917/1673/19 судом розглядалися вимоги про стягнення пені та 3 % річних, нарахованих до 29.08.2019.

Позивач, посилаючись на прострочення термінів оплати вартості наданих послуг, заявив вимоги про стягнення 30844,24 грн. пені за період 30.08.2019 – 13.11.2019 за зобов`язаннями лютого 2019, березня 2019 та квітня 2019р., 2990,85 грн. - 3 % річних за період 30.08.2019 – 13.11.2019 за зобов`язаннями січня 2019, лютого 2019, березня 2019 та квітня 2019р., 2895,72 грн. – інфляційних за вересень 2019 за зобов`язаннями лютого 2019 та березня 2019.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст.19 Закону України “Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу на постачання теплової енергії в гарячій воді, обсяги та вартість поставленої за договором енергії.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт не своєчасної оплати відповідачем теплової енергії та порушення встановлених договором № 1737 від 01.01.2010 року строків розрахунків.

В п. 4.2.2 та п. 6.8 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Такі ж умови узгоджені сторонами в п.6 Додатку № 4 до Договору.

На підставі цих положень позивач заявив вимоги про стягнення 30844,24 грн. пені, нарахованої за період 30.08.2019 – 13.11.2019 за зобов`язаннями лютого 2019, березня 2019 та квітня 2019р.

При цьому суд погоджується з запереченнями відповідача щодо недотримання позивачем вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України при визначенні періоду прострочення та нарахуванні пені.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На оплату зобов`язання за лютий 2019р. позивач виписав рахунок № 1737 від 20.02.2019р., який був вручений відповідачу 20.02.2019р. (а.с.27, 22).

Отже, строк виконання зобов`язання з оплати за теплову енергію настав 27.02.2019р., а прострочення починається з 28.02.2019р.

З огляду на положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня підлягає нарахуванню по 28.08.2019р. (включно).

Таким чином, вимоги про стягнення пені за зобов`язаннями за лютого 2019р. за період 30.08.2019 – 13.11.2019р. заявлені поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

На оплату зобов`язання за березень 2019р. позивач виписав рахунок № 1737 від 20.03.2019р., який був вручений відповідачу 20.03.2019р. (а.с.28, 23). Рахунок був повністю оплачений лише 14.11.2019.

Отже, строк виконання зобов`язання з оплати за теплову енергію настав 27.03.2019р., а прострочення починається з 28.03.2019р.

З огляду на положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня підлягає нарахуванню по 28.09.2019р. (включно).

Таким чином, вимоги про стягнення пені за зобов`язаннями за березень 2019р. є правомірними за період 30.08.2019 – 28.09.2019р.; сума пені за цей період становить 2770,17 грн.

На оплату зобов`язання за квітень 2019р. позивач виписав рахунок № 1737 від 15.04.2019р., який був вручений відповідачу 16.04.2019р. (а.с.29, 24). Рахунок був повністю оплачений лише 26.09.2019.

Отже, строк виконання зобов`язання з оплати за теплову енергію настав 23.04.2019р., а прострочення починається з 24.04.2019р.

Таким чином, вимоги про стягнення пені за зобов`язаннями за квітень 2019р. є правомірними за період 30.08.2019 – 25.09.2019р.; сума пені за цей період становить 1482,20 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну проведену оплату послуг підлягають задоволенню частково у розмірі 4252,37 грн. В іншій частині – у стягненні пені слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Позивач подав клопотання про зменшення пеня на 90% посилаючись на те, що перерахування коштів, здійснюється через, що джерелами фінансування закладу є кошти міського бюджету; розпорядником бюджетних коштів платежі здійснюються тільки в межах кошторисів витрат та бюджетних асигнувань; в зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті відповідач не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем; борг вини не з вини відповідача.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Клопотання відповідача про зменшення пені судом відхиляється, оскільки визначений судом до стягнення розмір пені не є надмірно великим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 2990,85 грн. - 3 % річних за період 30.08.2019 – 13.11.2019 за зобов`язаннями січня 2019, лютого 2019, березня 2019 та квітня 2019р., 2895,72 грн. – інфляційних за вересень 2019 за зобов`язаннями лютого 2019 та березня 2019.

Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі на оплату судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 14.01.2020р. № 758211 (а.с.6). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 17.01.2020р. (а.с.62).

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 9 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а судовий збір становить мінімальну ставку.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. Володимира Великого, буд.52, м. Кременчук, 39600; ідентифікаційний код 24827843) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022; ідентифікаційний код 00131819) 4252грн. 37 коп. пені, 2990 грн. 85 коп. річних, 2895грн. 72 коп. інфляційних, 2102грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині – у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень п. 4розділу Х Прикінцевих положень ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 14.05.2020.

Суддя Т. М. Безрук