Ухвала суду № 89211380, 13.05.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" травня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/278/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Державного підприємства «Кук», с. Кушниця Іршавського району

про витребування земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області звернулося до суду з позовом, яким просить витребувати з чужого незаконного володіння та користування державного підприємства "Кук" земельну ділянку площею 1237,9 гектарів сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Кушницької, Броньківської, Лисичівської сільських рад Іршавського району Закарпатської області, посилаючись на ст. 14 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 92, 102-1, 116, 118, 122, 131, 152 Земельного кодексу України, статтями 25, 191, 256, 257, 268, 316-319, 321, 407, 1212, 1216, 1218, 1225, 3211 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 207, 208 Господарського кодексу України.

Позовна заява № 9-7-0.72-3661/2-20 від 04.05.2020 року підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Однак, в порушення наведеної норми, подана на розгляд заява не містить відомостей щодо ціни позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі – Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з позовом про зобов`язання витребувати (повернути) земельну ділянку, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., як за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до положень п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Поряд з цим, ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначає, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Системний аналіз наведеного визначає можливість суду встановити попередній розмір судового збору, однак, такому визначенню повинно передувати подання позивачем додаткових документів, наприклад, щодо середньої вартості 1 га землі в місцевості, де розташована спірна ділянка.

При зверненні з позовом позивачем помилково визначено вказану вимогу як немайнову, відтак, судовий збір сплачено за ставкою немайнової вимоги.

Зважаючи на той факт, що заявником, всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про судовий збір», не встановлено ціни позову, навіть приблизно не визначено вартість землі, суд позбавлений можливості попередньо визначити розмір судового збору, відтак, констатує, що при зверненні з позовом до суду позивач не подав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на наведене, суд констатує, що позовна вимога про витребування земельної ділянки подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, відтак, наявні підстави для залишення позову без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 9-7-0.72-3661/2-20 від 04.05.2020 (Вх. № 02.3.1-06/309/20 від 07.05.2020) – залишити без руху.

2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали доказів у строк, не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що:

- встановлені процесуальні строки обчислюються з врахуванням п. 3 ч. 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», тобто продовжуються на строк дії такого карантину;

- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу;

- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Андрейчук