Ухвала суду № 89205677, 17.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 361/834/20

Провадження № 2/761/5362/2020

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

З Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява за підсудністю.

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, ст. 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сума судового збору сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, ст. 187 ч. 9 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що сплачений заявником судовий збір у розмірі, 840,00 грн., відповідно до квитанції було зараховано на рахунок Броварського міськрайонного суду Київської області, що в даному випадку суперечить положенням ст. 9 Закону України «Про судовий збір» та нормам, встановленим ЦПК України.

Крім того, варто зазначити, що у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Так, як вбачається з квитанції, що міститься в матеріалах вказаної справи, в даному випадку, позивачка не в повній мірі сплатила судовий збір за подання даного позову (840,00 грн.).

Таким чином, з урахуванням вимог та порядку сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», а також того, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн., за заявлену в позовній заяві вимогу, яка має немайновий характер позивачу необхідно всього сплатити 840,80 грн.

Вказаний судовий збір (в повній мірі) за подання даної заяви, необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Разом з тим, вбачається, що в своїй заяві позивач заявляє вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, в суб`єктному складі даного позову заявник визначає відповідачем приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатову А.А.

Водночас, згідно роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» № 2 від 31.01.1992 року - правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем - боржник.

Тобто з даної позиції Пленуму Верховного Суду України, висловленої у вказаній постанові, вбачається, що у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відповідачами не можуть бути нотаріуси, які його вчинили. Таким чином, в даному випадку позивач у своєму позові визначає не належного відповідача - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатову А.А., до якої не можуть бути заявлені вказані вимоги, так як позивачем та відповідачем у таких категорія справ може виступати кредитор та боржник.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, надавши позивачу строк в десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз`яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г.Притула