Ухвала суду № 89204517, 06.12.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15537/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2019 м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., прокурора Петренка С.І., слідчого Баранова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Талай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Баранова А.С., в рамках кримінального провадження № 12019100070003549 від 09.10.2019 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку тримання під вартою, -

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві Баранов А.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Колесниковою О., звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 , в невстановлений досудовим розслідуванням час у шафі на балконі побачив грошові кошти в сумі 71 000 доларів США, що належали ОСОБА_2 , в цей час, в нього виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в особливо великих розмірах.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_1 25.09.2019 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 діючи з корисливих мотивів, зайшов до балкону вище вказаної квартири. В подальшому, знаходячись на балконі вищезазначеної квартири ОСОБА_1 будучи обізнаним, що попередньо побачені ним грошові кошти належать ОСОБА_2 пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів з шафи, а саме з чорного поліетиленового пакету, який знаходився під ящиком з інструментами таємно викрав 71 000 доларів США, що на момент вчинення злочину становило 1 718 873 грн 86 коп.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1 718 873 грн. 86 коп.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у таємному викрадені чужого майна, в особливо великих розмірах, а саме, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

19.10.2019 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, тобто строком до 17.12.2019 р. На даний час у кримінальному провадженні необхідно скласти та затвердити обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, надати сторонам матеріали для ознайомлення, що може зайняти тривалий час з урахуванням значного об`єму зібраних матеріалів, та складністю провадження.

Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, враховуючи, що один зі свідків є малолітнім, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні слідчий та прокурор внесене до суду клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник Кушнаренко О.О. проти клопотання заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

19.10.2019 р. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, строком до 17.12.2019 р..

05.12.2019 року Керівником Київської місцевої прокуратури №7, продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 3 місяців.

Крім того, за дорученням прокурора в порядку статті 290 КПК України, повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику.

Тому, слідство вважає, що стороні захисту необхідний термін для ознайомлення, виходячи із того, що матеріали кримінального провадження містять письмові документи, у зв`язку з чим, ознайомлення з матеріалами не може бути закінчено до 17.12.2019.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в статті 178 КПК України.

Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до ст. 131 КПК України, а його застосування здійснюється з метою забезпечення дієвості провадження.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Як вбачається з тексту Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 19.10.2019 р. міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була обрана до підозрюваного з урахуванням обґрунтованості підозри, даних про особу підозрюваного та з метою запобігання ризиками за ст.177 КПК України. Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, інкримінованого підозрюваному правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що, наразі, не перестали існувати ризики, які існували при обрані та продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, совання речових доказів; незаконного впливу на потерпілого, свідка; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з встановленого судом, слідчий суддя враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу та згідно статей 7-9 КПК України, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Також, у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відтак, з огляну на приведене, характер та фактичні обставини інкримінованих підозрюваному злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, яке віднесено згідно статті 12 КК України, до особливо тяжких злочинів. Між тим, санкція відповідної статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п`ятнадцяти років.

Слідчий суддя також зазначає, що доводи захисника та підозрюваного щодо необґрунтованості підозри не беруться судом до уваги, оскільки поруч з цим просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, останній може переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу підозрюваному, та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу підозрюваним у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з тим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому слідчий суддя приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку слідчого судді, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.

При цьому необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченим діяння.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві Баранова А.С. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити;

Продовжити строк тримання під вартою та утримувати в Київському слідчому ізоляторі підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, в межах строків досудового розслідування до 11.01.2020 р.;

Визначити розмір застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів, для працездатних осіб в сумі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 , отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по- батькові платника застави;

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду, а також виконувати наступні обов`язки:

- не відлучатися із місця проживання в м. Києві без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто, до 11.01.2020 року включно;

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення;

Строк дії ухвали становить до 11 січня 2020 року включно;

Контроль ухвали покласти на старшого слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві Баранова А.С.;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Гребенюк