Рішення № 89204002, 05.05.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2257/19

Провадження №2/654/569/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Ширінської О.Х.,

за участі секретаря - Синевид І. І.,

представника відповідача - Коваленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначено, що 17.02.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б.н., відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які викладені на офіційному веб-сайті банку, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за ініціативою банку.

Згідно з умовами п.п. 2.1.1.5.6 договору власник карткового рахунку повинен слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання Овердрафту (перевитрати залишку власних коштів на картці, внаслідок чого банком кредитується рахунок в межах кредитного ліміту).

На підставі п. 2.1.1.5.5 договору відповідач зобов`язана була погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, а також сплачувати комісії на умовах, встановлених договором.

Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з неї на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12516,59 грн., що складається з: 1888,15 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2698,75 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,0 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 6857,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 572,22 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати по справі у розмірі 1921 грн.

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28.11.2019 позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором від 17.02.2011 в сумі 12016 грн.

15.01.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 , надійшла заява, у якій остання просила переглянути заочне рішення, оскільки фактично не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, а також вказала, що надані позивачем Умови і Тарифи не містять її підпису як клієнта, вона з цими Умовами і тарифам не ознайомлена і не згодна, а тому не є складовою кредитного договору і не обумовлюють виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

19.02.2020 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу суду надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому зокрема зазначено, що посилання відповідача на незгоду з Умовами і Тарифами не є новими доказами і тому не повинно прийматися судом до уваги. Посилання на постанову Великої Палати ВС не змінює результату вирішення спору, адже у своїй постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач має надати суду докази того, що позичальник дійсно при підписанні анкети заяви був ознайомлений з конкретною редакцією Умов і Тарифів. Банком було надано до суду всі документи, що свідчать про укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, зокрема редакцію Умов і Тарифів, які існували на момент підписання анкети-заяви. Крім того, Верховний Суд у своїх інших постановах від 10.04.2019 №356/1635/16-ц, від 28.03.2019 №428/2873/17, від 06.02.2018 755/2720/16-ц, від 17.04.2019 №666/388/16-ц дійшов висновків про те, що договір не вважається неукладеним після його повного або часткового виконання, приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку є укладенням змішаного договору банківського рахунка і кредитного договору; Умови і Тарифи є складовою частиною кредитного договору. Відтак, підстав для зміни рішення не вбачає.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.03.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення: постановлено переглянути вищевказане заочне рішення і призначено справу до розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову і просила відмовити в його задоволенні, оскільки відповідачем не підписувались та не визнаються Умови і правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В матеріалах справи міститься Анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ПриватБанку, заповнена на ім`я ОСОБА_1 , датована 17.02.2011. В анкеті внесені ПІБ заявника, її дата народження, ІПН, адреса проживання, паспортні дані, мобільний номер телефону. В анкеті відсутні відомості про вид кредитної картки, бажаної до отримання, процентну ставку за користування кредитом, строки і порядок повернення кредитних коштів та відповідальність сторін. У нижній частині анкети-заяви викладено друкований текст про надання згоди на те, що Умови і правила надання банківських послуг, а також Тарифи, викладені на сайті банку складають між банком і клієнтом єдиний Договір про надання банківських послуг. Анкета підписана ОСОБА_1 .

До позовної заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD»; Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У відповідності до розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 станом на 09.06.2019 року має заборгованість за кредитом у загальному розмірі 12516,59 грн., що складається з: 1888,15 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2698,75 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками, 5507,47 грн. - нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 1350 грн. - пені за прострочене зобов`язання на суму від 100 грн.; 1072,22 грн. - заборгованості по судовим штрафам.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 с т. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено ч. 1 ч. 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умови вчинення договорів визначені Главою 52 ЦК України. Так, за змістом ст.ст. 626-627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. (стаття 638 ЦК України).

Стаття 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавець визначив, що для укладення кредитного договору між юридичною та фізичною особою сторони мають у письмовій формі (в тому числі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем) досягти згоди щодо розміру кредиту, розміру і порядку нарахування процентів за його користування, строків користування кредитом та строків його повернення. Недосягнення такої згоди, як і недотримання вимог щодо форми, означає відсутність кредитного договору як повноцінного правочину.

Вираженням згоди сторони з умовами договору є позначення, за яким можна ідентифікувати сторону договору і яке виражає її волевиявлення, зокрема підпис особи під текстом договору.

Судом встановлено, що сторонами було укладено договір з надання банківських послуг, який складається з Анкети-заяви б/н від 17.02.2011, що містить у собі анкетні данні позичальника; Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які визначають порядок користування банківською картою, строк дії договору, відповідальність сторін за порушення договору; а також Тарифів банку, якими визначено процентну ставку за користування кредитом, порядок і строки внесення щомісячних платежів, розміри пені. Вказані документи існують у таких формах: Анкета-заява складена у друкованій формі бланку, заповнена письмово ручкою і підписана відповідачем; Умови та правила надання банківських послуг містяться на сайті банку в електронній формі за Веб-адресою: https://privatbank.ua/terms/, надані суду у простій друкованій формі окремо від анкети-заяви без підпису сторін договору; Тарифи банку також надані суду у простій друкованій формі окремо від анкети-заяви без підпису сторін договору. Таким чином, перелічені складові вищевказаного договору існують окремо один від одного, не поєднані фізично у спосіб, який би дав можливість пересвідчитись, що при укладанні договору Умови та правила а також Тарифи були саме такими, які надані суду разом з позовом (їх не зшито, не скріплено печаткою установи та підписами сторін тощо). Ані Тарифи, ані Умови не містять на собі підпису відповідача як її вільного і свідомого волевиявлення щодо погодження істотних умов кредитного договору.

За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Як визначено ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, зважаючи на зазначене вище, суд вважає, що надані банком Умови та правила надання банківських послуг а також Тарифи, за умови невизнання їх відповідачем, не є достовірними доказами обставин, на які посилається АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у позові, оскільки не містять підпису клієнта і тим самим не дають суду змоги дійти висновку, що вказані Умови і Тарифи дійсно є складовими договору, який укладено між сторонами по справі 17.02.2011 у формі Анкети-заяви і що саме з цими документами була ознайомлена і згодна відповідач ОСОБА_1 .

Крім того, за приписом ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду 03.07.2019 винесено постанову у цивільній справі №342/180/17 та викладено висновок про те, що Умови і правила надання банківських послуг, а також Тарифи ПриватБанку не можуть вважатися складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. У такому разі, банк не має права на стягнення відсотків, штрафів та інших сум, нарахування яких передбачено Умовами і Тарифами, однак фактично отримані позичальником кошти (тіло кредиту) мають бути повернуті позикодавцеві.

Отже, суд з урахуванням вищевказаних положень законодавства та висновків ВПВС вважає, що укладений між позивачем і відповідачем кредитний договір у формі анкети-заяви не містить істотних умов щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, порядку їх сплати, терміну дії договору і строку повернення кредиту, а також щодо неустойки. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи не містять підпису відповідача, а тому не є належним доказом того, що ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору була ознайомлена і згідна з даними Умовами і Тарифами.

Наведені обставини справи і норми чинного законодавства повністю спростовують доводи представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що між сторонами досягнуто усіх істотних умов кредитного договору у належній формі та щодо законності нарахування заборгованості. Посилання банку на рішення Касаційного цивільного суду є недоречними у конкретному випадку, оскільки дані рішення суперечать висновкам Великої Палати Верховного суду, викладеним у постанові №342/180/17 від 03.07.2019.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 не визнає Умов і правил, а також Тарифів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а з боку банку наявні порушення законодавства при укладенні кредитного договору, враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти (тіло кредиту) в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню сума судових витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-268 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 623, 1048-1052, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р.р. НОМЕР_2 , заборгованість за договором від 17.02.2011 в сумі 1888,15 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 15 копійок), а також судові витрати у розмірі 289,68 грн. (двісті вісімдесят дев`ять гривень 68 копійок); всього: 2187,73 грн. (дві тисячі сто вісімдесят сім гривень 73 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О. Х. Ширінська