Ухвала суду № 89203948, 12.05.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1288/20

Провадження № 2-а/648/29/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року смт. Білозерка

Суддя Білозерського районного суду Херсонської області Кусік І.В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору,

ВСТАНОВИЛА:

07.05.2020 року представник позивача ОСОБА_2 - Загоруйко Геннадій Анатолійович звернувся до суду з позовом до інспектора поліції Шабадаш Миколи Володимировича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, сформованим в системі «Електронний суд».

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, мотивуючи свою заяву тим, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в силу вимог ст. 288 КУпАП та позицій ВАСУ в ухвалі від 04.02.2016 року по справі К/800/52095/15, ухвалі від 02.02.2016 року по справі К/800/28081, ухвалі від 29.10.2015 року по справі К/800/25608/15, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом про судовий збір.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не було долучено жодного документу чи доказу.

Постановою від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду в контексті застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суду в постанові від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17 зазначив, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд не бере до уваги посилання представника позивача на позиції позицій ВАСУ в ухвалі від 04.02.2016 року по справі К/800/52095/15, ухвалі від 02.02.2016 року по справі К/800/28081, ухвалі від 29.10.2015 року по справі К/800/25608/15, згідно яких судовий збір подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не сплачується.

Положеннями ст. 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може зменшити розмір судового збору, пов`язаного з розглядом справи, або звільнити від його сплати.

Відповідно до положень ст.ст. 76, 77 ч.1 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Європейського Суду з Прав Людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, заява № 28249/95 визначено, що зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, судові власті мають забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням того, що позивачем не надано суду доказів, які б вказували на реальну неможливість сплати ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, на підтвердження свого важкого матеріального становища ОСОБА_2 не долучено жодного доказу, тож з урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що оплата судового збору є обов`язком позивача, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору не обгрунтоване та не підтверджене належними доказами, а отак задоволенню не підлягає.

При цьому, суд звертає свою увагу на те, що позов ОСОБА_2 подано до відповідача - інспектора поліції Шабадаш М.В., а в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, відповідачами по справі вказано Департамент патрульної поліції України та Управління патрульної поліції у Херсонській області.

Керуючись ст.ст. 76, 77 ч.1, 133 КАС України, з урахуванням Постанов Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17, від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Кусік І.В.