Вирок № 89203776, 13.05.2020, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/75/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2020 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Шміло В.І.

при секретарі Макійчук Г.Р.

з участю:

прокурора Оляніцького О.С.

та адвоката Мартищук Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на стадії підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210040000008 від 13.01.2020 року і угоду про визнання винуватості, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Посухів, Бережанського району, Тернопільської області, гр. України, освіта середня спеціальна, розлученого, жителя АДРЕСА_1 без реєстрації, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 року, біля 13 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у кварталі № 49, виділі 6, Козівського лісництва державного підприємства «Бережанського лісомисливського господарства», у природно- заповідному фонді загально зоологічного заказника місцевого значення «Звіринець», на території Шибалинської сільської ради, Бережанського району, Тернопільської області, в порушення ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України від 21 січня. 1994 р., ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою металевої ручної пили шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну порубку двох дерев породи «Граб», діаметром пня у корі - 18 см та 22 см.

Внаслідок зазначеного вище протиправного діяння відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду державі, в особі Державного підприємства «Бережанського лісомисливського господарства» на суму 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у незаконній порубці дерев на території природно- заповідного фонду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.246 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором та обвинуваченим було надано суду угоду про визнання винуватості, укладену 28 січня 2020 року між начальником Бережанського відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Оляніцьким О.С., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12020210040000008, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2020 року, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України в приміщенні Бережанського відділу Теребовлянської місцевої прокуратури.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.246 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника адвоката Мартищук Л.П., яка не заперечує проти укладення такої угоди, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Ч. 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

ОСОБА_1 погодився із прокурором на призначення йому покарання за цей злочин у виді трьох років позбавлення волі із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік п`ять місяців, протягом якого його зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_1 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Обвинувачений повністю відшкодував завдані державі збитки. Позитивно характеризується по місцю проживання.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому ОСОБА_1 суд під розписку відповідно до ст.474 КПК України роз`яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов`язань.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, дані про особу ОСОБА_1 , характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 28 січня 2020 року між начальником Бережанського відділу Теребовлянської місцевої прокуратури Оляніцьким О.С., та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Застосувавши ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік п`ять місяців, протягом якого зобов`язати його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази посправі: колоди стовбурів дерев породи «Граб» об`ємом 0,3 м 3 залишити у ДП «Бережанське ЛМГ»; ручну металеву пил із рукояткою сірого кольору, що виготовлена із полімерного матеріалу конфіскувати в дохід держави.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя В ОСОБА_2 І.Шміло