Рішення № 89201765, 12.05.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6267/19

Провадження № 2/643/1968/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_4 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 33 % зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно; внести зміни до актового запису №35 від 24.10.2017 року, зробленого в Книзі реєстрації народжень у Введенській селищній раді Чугуївського району Харківської області про народження ОСОБА_6 , вказавши в графі «батько» ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що у 2017р., вона проживала у цивільному шлюбі разом з відповідачем по справі ОСОБА_4 , та ІНФОРМАЦІЯ_1 вона від нього народила доньку. Виконавчим комітетом Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області 03.11.2017р. здійснено державу реєстрацію народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини зазначено відповідно до ч.1 ст.135 СК України. В подальшому відносини між нею та відповідачем зіпсувалися, вони почали мешкати роздільно, донька ОСОБА_6 проживає постійно з нею. При цьому ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_6 , фактично визнає це, та зовсім не допомагає їй в утриманні доньки. Крім того, їй відомо, що на правах приватної власності відповідачу належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить задовольнити позов частково з наступних підстав. Так, відповідач визнає ту обставину, що у 2017 році вони з позивачем проживали у цивільному шлюбі, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина, та визнає позовну вимогу про визнання його батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Що стосується вимоги про стягнення аліментів, то зазначає, що ним регулярно здійснювалися грошові перекази з власної банківської картки на картку позивача. Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з нього аліментів у розмірі 33% зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Так відповідно до ч.3 ст.181 СК України, суд може присудити кошти на утримання дитини у двох формах: у частці від доходу матері, батька; у твердій грошовий сумі. Однак, позовна заява не містить посилання на те, у якій формі суд має присудити кошти на утримання дитини. Також, окрім ОСОБА_6 , він є батьком ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , він здійснює одноособово, оскільки його мати, дружина відповідача, ОСОБА_10 померла. Крім того, позивачем необґрунтовано посилання на ч.2 ст.182 СК України, оскільки не надано доказів на підтвердження того що саме стягнення кошів у розмірі 33% від усіх видів заробітку та доходу відповідача буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24.12.2019року, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини передано за підсудністю до Московського районного суду м.Харкова.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.01.2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовільнити, з підстав викладених вище.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив позов задовольнити частково, з підстав викладених відповідачем у відзиві.

Представник третьої особи Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області в судове засідання не з`явився. Секретар селищної ради О. Пчельнікова надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу згідно з чинним законодавство у відсутність їх представника.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_6 , батьком якої зі слів матері був записаний ОСОБА_11 , згідно статті 135 СК України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області 03.11.2017 року, довідкою про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 03.11.2017 року (а.с.6,7).

Дитина ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 .

Також, було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , має ще двох дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.83,84/.

Мати дитини ОСОБА_8 - ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.85/.

Крім того, як на підтвердження своїх тверджень про те, що відповідачем регулярно здійснювалися грошові перекази з власної банківської картки на картку позивача,. ОСОБА_4 надано дублікати квитанцій за період з серпня 2017року по травень 2019року /а.с.57-82/.

Відповідно до статті 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду відбувається за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Щодо предмету доказування у даній справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження ОСОБА_6 від відповідача: сумісне проживання сторін без реєстрації шлюбу до народження дитини, відсутність заперечень відповідача щодо визнання дитини своєю та відсутність клопотань про призначення експертиз.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі "Калачова проти Російської Федерації" від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, "Kalacheva V. Russian Federation").

Разом з тим, ОСОБА_4 не оспорює своє батьківство щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та клопотання про призначення експертизи в передбаченому законом порядку відповідачем не заявлялися.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, зазначено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.216.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов в частині визнання батьківства обґрунтований та повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду або за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я кожного із них.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахувуючи обставини, які входять до предмета доказування (статті 181, 182, 184, 192 СК України), інтереси дитини, те, що відповідач має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_6 підлягає стягненню аліменти у частці у розмірі 1/8 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача та держави, підлягає стягненню судовий збір по 768грн.40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 / АДРЕСА_2/ до ОСОБА_4 / АДРЕСА_3/ , третя особа: Введенська селищна рада Чугуївського району Харківської області /Харківська область, Чугуївський район, с.Тернова, вул. Центральна, 16/, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Харкова, громадянина України батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до Актового запису №33 вчиненого 03 листопада 2017 року Виконавчим комітетом Введенскої селищної ради Чугуївського району Харківської області, про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши в графі «батько» - ОСОБА_4 , громадянин України замість ОСОБА_11 .

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13.05.2020року.

Суддя Т.М.Довготько