Ухвала суду № 89201367, 13.05.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

13.05.2020

Справа № 642/5833/19

Провадження № 1-кс/642/950/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., за участю секретаря Шаповал Д.В., адвоката Тоцької К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу адвоката Танхельсон Сергія Леонідовича, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчої дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2020 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката Танхельсон С.Л., діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання від 24.04.2020 року про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 42018221090000276 та зобов`язання слідчого провести слідчу дію.

Звертаючись зі скаргою в порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України заявник зазначає, що слідчим СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Літкевич В.П. проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42018221090000276 в межах якого 24.04.2020 захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Танхельсон С.Л. було подано клопотання про проведення слідчої дії - огляду приміщення Харківської загальноосвітьої школи 1 ступеня № 171 Харківської міської ради Харківської області, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Кам`янець-Подільська, 23, з залученням фахівця та представника підозрюваного ОСОБА_1 , однак слідчим Літкевич В.П. відповідно до винесеної ним постанови від 24.04.2020 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено а вимоги викладені в ньому не виконано.

У зв`язку з цим, заявник просить слідчого суддю скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання, винесену слідчим СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Літкевич В.П. 24.04.2020 року у кримінальному провадженні № 42018221090000276, та зобов`язати слідчого провести слідчу дію - огляду приміщення Харківської загальноосвітьої школи 1 ступеня № 171 Харківської міської ради Харківської області, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Кам`янець-Подільська, 23, з залученням фахівця та представника підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Тоцька К.М. подану скаргу підтримала, пославшись на викладені в ній обставини.

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Літкевич В.П., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення проти скарги, зазначивши про необхідність відмови в задоволенні скарги.

Слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю слідчого, оскільки його неявка до суду не перешкоджає розгляду скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення захисника Тоцької К.М. дійшов висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, може бути оскаржено особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником, чи захисником.

Частиною 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчої СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Літкевич В.П. перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018221090000276, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

24 квітня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Танхельсон С.Л. звернувся до слідчого з клопотанням, в якому просив провести слідчу дію - огляду приміщення Харківської загальноосвітьої школи 1 ступеня № 171 Харківської міської ради Харківської області, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Кам`янець-Подільська, 23, з залученням фахівця та представника підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно постанови, винесеної 24.04.2020 року слідчим СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Літкевич В.П., в задоволенні заявленого клопотання було відмовлено.

Не погодившись з винесеною постановою слідчого, адвокат Танхельсон С.Л. оскаржив її, подавши скаргу до слідчого судді.

Згідно узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, зазначено, шо відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК предметом оскарження є рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою в КПК засадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2 ст. 22 КПК, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого - регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.

Згідно розділу 6 зазначеного узагальнення розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.

Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження врегульовано положеннямист. 93 КПК України, якими передбачено право сторони захисту збирати такі докази та визначено порядок такого збору, право ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Вказана норма передбачає право сторони захисту здійснювати збирання доказів, крім іншого, шляхом витребування та отримання висновків експертів.

Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.

Відповідно до положень ст. 223 КПК України слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

З аналізу положень норм ст. 9, 223 КПК України вбачається, що необхідність проведення слідчих дій визначається саме прокурором або слідчим. Натомість, з огляду на принцип змагальності кримінального провадження (ст. 22 КПК України), положення кримінально-процесуального закону надають стороні захисту право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Проте, потреба у проведенні слідчих дій за ініціативою сторони захисту визначається в кожному конкретному випадку з огляду на можливість досягнення мети задля якої проводиться зазначена слідча дія (ч. 2 ст. 223 КПК України). Зазначене свідчить про право прокурора або слідчого з огляду на результативність слідчої дії визначати необхідність її проведення в той чи інший час досудового розслідування, щоб запобігти марному витрачанню часу на проведення дій, які не мають значення для кримінального провадження взагалі або матимуть значення, але за умови їх проведення після встановлення інших обставин кримінального провадження.

Слідчим суддею вірогідно встановлено, що 30.04.2020 року слідчим слідчої групи СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області у вказаному кримінальному провадженні Стаматіним О.М. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова Бородіної О.В. було проведено слідчу дію - огляду приміщення Харківської загальноосвітьої школи 1 ступеня № 171 Харківської міської ради Харківської області, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Кам`янець-Подільська, 23.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого про відмову в проведенні слідчої дії є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПКслідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя не є стороною обвинувачення й не може давати вказівки або зобов`язати прокурора/слідчого провести певну слідчу дію.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги необхідно відповити.

Керуючись ст. ст. 220, 303- 307, 371-372, 376 КПК України, -

У х в а л и в:

В задоволенні скарги адвоката Танхельсон Сергія Леонідовича, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування рішення слідчого від 24.04.2020 року про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 42018221090000276 та зобов`язання слідчого провести слідчу дію - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Вікторов