Рішення № 8919981, 26.05.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-50/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Бабич Н.Д.,

при секретарі Косенко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва, треті особи: ОСОБА_4, Головне управління з питань захисту прав споживачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 березня 2006р. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачів на її користь матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй внаслідок залиття квартири, що сталося в ніч з 13 на 14 грудня 2005р. з вини відповідачів.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є співвласником АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_2, що розташована вище над її квартирою. В ніч з 13 на 14 грудня 2005р. з вини відповідачів, а саме через порив гнучкої підводки на гарячу воду на кухні в їх квартирі, сталося залиття нижчерозташованої АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_1 Матеріальна шкода спричинена позивачеві внаслідок залиття квартири становить 2034 грн. Крім того, позивачка вважає, що незаконними діями відповідачів їй були заподіяні моральні збитки, які вони оцінила на суму 2000 грн.

В процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги до 5745грн. посилаючись на те, що в період часу з 13 по 15 серпня 2006року знову з вини власників квартири АДРЕСА_2 відбулося залиття її квартири, внаслідок чого постраждали кухня, ванна кімната та туалет .

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та на докази що містяться в матеріалах справи.

До участі у справі в якості співвідповідачів було притягнуто ОСОБА_3 та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства у Святошинському районі м.Києва, а також в якості третьої особи - Головне управління з питань захисту прав споживачів.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 позовні вимоги відносно них не визнали, вказуючи на ті обставини, що в їх діях немає вини стосовно залиттів, що сталися з 13 на 14 грудня 2005року та впродовж 13-15 серпня 2006 року. Свої заперечення відповідачі та їх представники обґрунтовують тим, що вказані залиття відбулися внаслідок пориву міжстоякової труби гарячого водопостачання у ванній кімнаті. Також, вони заперечили, що перше залиття сталося внаслідок пориву гнучкої підводки гарячої води у кухні, про що зазначено в акті комісії ЖЕО від 20.01.2006року, оскільки їх квартира обстежена не була і дані обставини не відповідають дійсності. Як в першому так і в другому випадку залиття сталося через зношеність труб гарячого водопостачання, які розташовані між поверхами, також через те, що працівниками ЖЕО не проводяться профілактичні огляди труб та сантехнічного обладнання в будинку.

Представник КПУЖГ Святошинського району м.Києва в судове засідання не з*явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлявся нележним чином, через що суд вважає за можливе справу розглядати у його відсутність на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи - Головного управління з питань захисту прав споживачів також в судове засідання не з*явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлявся нележним чином, через що суд вважає за можливе справу розглядати у його відсутність на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Третя особа ОСОБА_4 В судове засідання не з»явився, оскільки судом встановлено, що місце знаходження останнього невідомо, згідно довідки Святошинського РУГУ MBС України в м.Києві останній перебуває в розшуку (а.с.19).

Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідачів та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_4 є співвласниками АДРЕСА_1 (.а.с.8-договір купівлі-продажу квартири).

В ніч з 13 на 14 грудня 2005року сталося залиття АДРЕСА_1 Як вбачається з акту комісії ЖЕО-809 від 20.01.2006року (а.с.10) залиття сталося з вини мешканців АДРЕСА_2, в результаті пориву гнучкої підводки гарячої води. В результаті залиття були пошкоджені дві житлові кімнати, туалет та кухня.

Вподальшому впродовж 13-15 серпня 2006року, відбулося повторне залиття квартири АДРЕСА_1, що сталося врезультаті пориву труби ГВС з АДРЕСА_2. В результаті залиття було пошкоджено: кухню, туалет та ванну кімнату в кв.№10. Дані обставини підтверджуються актом від 22.08.2006року, складеного комісією ЖЕО-809 (а.с.124). В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2, є власниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.58-договір купівлі-продажу квартири), що розташована над квартирою №10, в якій мешкає ОСОБА_7

Згідно висновку №3808 судової будівельно-технічної експертизи від 13 березня 2008року розмір матеріальної шкоди, завданої АДРЕСА_1 залиттям, становить 2736грн. (а.с.209-219).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.176-177), суду пояснили, що вони працюють слюсарями-сантехніками ЖЕО-809. В ніч з 13 на 14 грудня 2005року відбулося залиття кв.АДРЕСА_1, причина залиття була встановлена зі слів позивачки ОСОБА_7, оскільки мешканці АДРЕСА_2, 14.12.2005року їх до квартири не впустили. В акті від 20.01.2006року, а також в журналах ОДС (а.с.37) причина

залиття зазначена зі слів ОСОБА_7 - порив гнучкої підводки гарячої води.. Друге залиття, що сталося в серпні 2006року виникло в результаті пориву труби гарячого водопостачання між поверхами, яка відноситься до центральної системи ГВС. Вподальшому труба ГВС була замінена силами ЖЕО-809. Як пояснили свідки в судовому засіданні профілактичних оглядів сантехнічного обладнання в квартирах відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (а.с.59-108) вони не проводять за браком коштів та великої завантаженості. Лише при наявності заявки до диспетчерської служби вони проводять ремонтні роботи сантехнічного обладнання в квартирах мешканців.

Судом також встановлено, що в квартирі відповідачів ОСОБА_2 І ОСОБА_3 має місце самовільне переобладнання приміщення, а саме туалет та ванна кімната суміщені, сантехнічне обладнання перенесено.

Однак, з висновків судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що сантехнічне обладнання в суміщеному санвузлі знаходиться в справному стані, з*єднання трубопроводів зачеканені герметично (а.с.211).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, з огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини справи, аналізуючи докази, суд приходить до висновку, що залиття в кв.10 по вул.Чорнобильській, 13 в м.Києві, як в першому випадку, так і в другому, сталися внаслідок пориву труби ГВС, що розташована між поверхами, вище над кв.АДРЕСА_2, а тому відповідальність за спричинену шкоду має нести відповідач - КПУЖГ Святошинського району м.Києва, оскільки внаслідок несумлінних дій їх працівників (непроведения профілактичних оглядів труб та сантехнічного обладнання) відбулися пориви труби.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду на користь позивачки з КПУЖГ Святошинського району м.Києва в сумі 2736грн., відмовивши в задоволенні позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивачкою були заявлені позовні вимоги стосовно спричинення їй моральної шкоди в розмірі 2000грн. суд, вважає вказану суму моральної шкоди недостатньо обгрунтованою і вважає за необхідне стягнути на її користь 500грн. у її відшкодування що буде співмірно з понесеними збитками.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачка в результаті вказаних

залиттів отримала негативні емоції, понесла моральні страждання, внаслідок чого погіршився її стан здоров*я (а.с.9-виписка з історії хвороби).

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з КПУЖГ Святошинського району м.Києва на користь позивачки належить стягнути судові витрати пов*язані зі сплатою судового збору та витрат на ІТЗ в сумі 59 грн. 50 коп. та юридичну допомогу в сумі 10 грн.(а.с.2-4).

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва (03134 м.Київ, вул. Симиренка, 17; р/р ЖЕО-809 №26008300600494 у Святошинському відділенні Ощадбанку №8069, МФО 320218 м.Києва, ЗКПО 05756056) на користь ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, - 2 736 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, судові витрати в сумі 69 грн. 50 коп., а всього на загальну суму З 305 (три тисячі триста п»ять) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.