Ухвала суду № 89198496, 07.05.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1218/13-ц 6/335/81/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

представника заявника Борисенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду, на виконання якого 25.09.2019 року було видано виконавчий лист, набрало законної сили 21.05.2014 року, а отже виконавчий лист було видано після спливу трирічного строку, встановленого для пред`явлення його до виконання.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заяву підтримав, та просив її задовольнити. Додатково пояснив, що виконавче провадження було відкрито по іншому виконавчому листу, що само по собі і є помилкою, а також те, що у справі фігурує два виконавчі листи.

Представник стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» у судове засідання не з`явився, проте надав письмові пояснення, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволені заяви. Розгляд заяви просить провести за його відсутності.

Згідно ст.432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року у справі №335/1218/13-ц було задоволено позов ПАТ«Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» суму заборгованості за кредитним договором №498/700921 від 08.06.2007 року в розмірі 458 806,27 грн, а також судові витрати які складаються з витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрат пов`язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року залишено без змін.

На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 19.06.2014 було видано виконавчий лист №335/1218/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Креді Агріколь Банк» заборгованості 458 806,27 грн. та судового збору 1 820,00 грн., а всього 460 626,27 грн.

Зазначений виконавчий лист було направлено для примусового виконання до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Букацелі С.І. від 20.03.2019 року ВП №56313839 про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист №335/1218/13-ц виданий 19.06.2014 року було повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 20.03.2022 року.

У зв`язку з тим, що виконавчий лист №335/1218/13-ц виданий 19.06.2014 року було втрачено, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2019 року було видано дублікат виконавчого листа №335/1218/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» суму заборгованості за кредитним договором №498/700921 від 08.06.2007 року в розмірі 458 806,27 грн, а також судові витрати які складаються з витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрат пов`язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2019 року ВП №60839622 було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №335/1218/13-ц виданого 25.09.2019 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» суму заборгованості за кредитним договором №498/700921 від 08.06.2007 року в розмірі 458 806,27 грн, а також судові витрати які складаються з витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрат пов`язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Згідно з положеннями Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Законом України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п.1 ч.1 ст.3 Законом України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до пп. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень до ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процедура визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

1) матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З урахуванням зазначеного та виходячи з того, що наразі існує лише одне виконавче провадження ВП №60839622 з примусового виконання виконавчого листа (дублікату) №335/1218/13-ц виданого 25.09.2019 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» суми заборгованості за кредитним договором №498/700921 від 08.06.2007 року в розмірі 458 806,27 грн, а також судових витрат які складаються з витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрат пов`язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120,00 грн., доводи представника заявника про те, що існує два виконавчі листа, а виконавче провадження відкрито по іншому виконавчому листі не заслуговують на увагу.

Також, не заслуговують на увагу доводи представника заявника про закінчення трирічного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання з наступних підстав.

Так, постановою державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Букацелі С.І. від 20.03.2019 року ВП №563138 про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист №335/1218/13-ц виданий 19.06.2014 року, було повернуто на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 20.03.2022 року.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону Україну «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Разом з цим, відповідно до п.1 ч.4. ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

З урахуванням зазначеного, доводи заяви щодо спливу трирічного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що якщо втрачений виконавчий лист, замість якого було видано дублікат, буде знайдено та пред`явлено до виконання, то такий виконавчий лист у судовому порядку може бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунакаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07.05.2020 року.

Повний текст ухвали виготовлений 12.05.2020 року.

Суддя В.О. Макаров