Ухвала суду № 89196439, 04.05.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1994/19 Провадження № 6/304/1/2020

У Х В А Л А

04 травня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Закарпатській області, заінтересовані особи – Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, -

В С Т А Н О В И В :

Ужгородський міськвідділ ДВС звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 13 липня 2016 року державним виконавцем у порядку п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 21.09.1999) винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку разом з виконавчим листом № 2-253/09, виданим 05 жовтня 2009 року Перечинським районним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором № 245-01-08-2 від 03 жовтня 2008 року у розмірі 235 571 грн, надіслано до Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області. Підтвердження відправлення вказаної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з виконавчим листом у відділ відсутнє, а тому заявник вважає, що є достатньо підстав стверджувати, що виконавчий лист № 2-253/09, виданий 05 жовтня 2009 року Перечинським районним судом втрачено при пересилці; згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень вказаний виконавчий лист на виконання до відділу ДВС не надходив. Заявник також зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена 13 липня 2016 року, отже строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчується 13 липня 2019 року у зв`язку з чим заява подана з пропуском такого строку, а відтак заявник також просить поновити строк для пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання.

У судове засідання представник заявника не з`явився, однак у заяві про видачу дублікату виконавчого документу одночасно просив розглянути таку у його відсутності.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду даної заяви у встановленому законом порядку, однак їх неявка відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України не перешкоджає вирішенню питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Положення п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України регламентують видачу дублікату виконавчого листа за заявою стягувача.

Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Встановлено, що 05 жовтня 2009 року Перечинським районним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованість у розмірі 235 571 грн.

Постановою головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 13 липня 2016 року у прийнятті до провадження вказаного виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з його примусового виконання відмовлено (а. с. 4).

Як зазначено у самій заяві, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчий лист № 2-253/09, виданий 05 жовтня 2009 року Перечинським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «Київська Русь» заборгованість у розмірі 235 571 грн повторно на виконання до відділу ДВС не пред`являвся.

Враховуючи зазначене, заявник вважає, що є достатньо підстав вважати, що виконавчий документ втрачений.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року про Узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Зміст заяви державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа не містить виклад обставин і зазначення доказів, які б свідчили про втрату виконавчого листа, а саме коли і ким втрачено виконавчий лист.

В заяві взагалі не наведено мотивів та обставин втрати оригінала виконавчого листа.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999, № 606-XIV в редакції Закону, чинного на день видачі виконавчого листа – далі Закон) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його постановлення.

В силу вимог ч. 2 ст. 23 Закону стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву у 10-денний строк, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що видача дубліката виконавчого листа і поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є різними процесуальними діями, кожна з яких має свій порядок розгляду та мету.

За правилами п. 17.4 Розділу XIII Перехідні Положення ЦПК України видача дубліката виконавчого листа не пов`язується із вирішенням питання про поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Поширення дій норм Закону України «Про виконавче провадження» на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

У даному випадку виконавчий лист видано на виконання рішення суду 05 жовтня 2009 року, тобто до набрання чинності Законом України № 2677-VІ (9 березня 2011 року), а постанова державним виконавцем про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена ще 13 липня 2016 року.

За правилами п. 17.4 Розділу XIII Перехідні Положення ЦПК України умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із відповідною заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином строк для звернення з відповідною заявою сплив, при цьому стягувач з часу відмови у відкритті виконавчого провадження жодних заяв щодо втрати виконавчого документа не подавав, заходів щодо поновлення виконавчого провадження, повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання не вживав.

З відповідною заявою державний виконавець звернувся до суду лише у грудні 2019 року, тобто за межами строку для подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Так, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявник не надав суду жодного належного та достатнього доказу втрати оригіналу виконавчого документа, не надав доказів того, що рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано; не довів, що не проведено стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати. Окрім того, строк пред`явлення такого виконавчого документу до виконання сплив.

Враховуючи вищенаведене, положення ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», а також ту обставину, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання істотно пропущено, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 922/3137/15.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками. Суд не вправі вийти за межі вимог які були заявлені в поданні.

Враховуючи, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, викладеного у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення подання про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 258 – 261, 263, 432 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні заяви Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в Закарпатській області, заінтересовані особи – Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, але не пізніше закінчення строку карантину. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Чепурнов В. О.