Ухвала суду № 89196157, 08.05.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/631/2020

236/1446/20

У Х В А Л А

Іменем України

08 травня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суду Донецької області в складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

суддів Старовецького В.І.

Гончарової А.О.

при секретарі Нікіфорової В.В.

за участю прокурора Лапченко П.П.

захисника Комарова І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 5 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за № 12019050420000624 від 29.08.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.04.2018 року Кремінським районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- на розгляді у Кремінному районному суді Луганської області перебуває обвинувальний акт за ч.3 ст. 185 КК України

обвинуваченого за ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України

Встановила:

05.05.2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.05.2020 року.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.

Обвинувачений та його захисник проти позиції прокурора щодо призначення провадження до судового розгляду не заперечували.

Судова колегія вважає, що вказане кримінальне провадження підсудне Слов`янському міськрайонному суду Донецької області. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

08.05.2020 року в підготовчому засіданні адвокат Комаров І.О., діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна та зобов`язання повернення арештованого майна, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 17.03.2020 року в межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді було накладено арешт на автомобіль «Hyunday Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 та технічний паспорт (свідоцтво про реєстрацію) серії НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_2 . Зазначав, що питання щодо накладення арешту на майно проводилось без участі власника транспортного засобу; доказів, що ОСОБА_1 фактично володіє транспортним засобом немає; арештоване майно не має доказового значення по справі.

Обвинувачений ОСОБА_1 вказане клопотання адвоката Комарова І.О. підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що вищезазначений автомобіль та свідоцтво про реєстрацію були визнанні речовими доказами з метою збереження вказаного майна, яке залишилося без нагляду після затримання ОСОБА_1 . Доказового значення по справі вказане майно не має.

Заслухавши сторін, судова колегія приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 березня 2020 року було накладено арешт, в тому числі, й на автомобіль «Hyunday Tucson» державний номерний знак НОМЕР_1 та на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, які визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню

У підготовчому судовому засіданні суд позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження, у тому числі: постанову про визнання спірного майна речовими доказами, яка містить належне обґрунтування такого рішення; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що відображає інформацію про власника цього майна. Зазначене робить неможливим перевірку судом інформації про власника майна, надання оцінки арештованому майну, як доказу по справі, та ін. Відповідно до положень ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Даючи оцінку сукупності вказаних обставин судова колегія вбачає, що клопотання про скасування арешту та зобов`язання повернення арештованого майна, є передчасним, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є раніше судимою особою, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленні волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказав на наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на можливість обвинуваченого переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній підозрюється, оскільки злочин не було доведене до кінця, незаконно впливати на потерпілого, свідків.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Комаров І.О. проти заявленого клопотання прокурора заперечував; заявив клопотання про обрання у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на обґрунтування своєї позиції послався на практику ЄСПЛ та вказав, що сама по собі тяжкість злочину не може бути безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; стороною обвинувачення не наведено конкретних обставин на існування ризиків, не взято до уваги соціальний статус обвинуваченого, який має постійне місто мешкання, позитивно характеризується та ін.

Обвинувачений ОСОБА_1 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції з ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» УДПтСУ в Донецькій області, заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання адвоката, просив обрати у його відношенні запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Судова колегія, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання адвоката про обрання у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слід відмовити, з наступних підстав.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні інкримінованого правопорушення під час іспитового строку, у його відношенні перебуває кримінальне провадження у іншому суді, при цьому, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. На теперішній час наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, продовження кримінального правопорушення, в якому останній обвинувачується.

ОСОБА_1 у разі перебування на свободі може впливати на потерпілого, свідків шляхом умовляння чи погроз з метою схилення до дачі неправдивих показань та викривлення істини по справі, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень.

У разі застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим, негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія приходить до висновку про доцільність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 06.07.2020 року включно.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судова колегія, на підставі ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначити обвинуваченому розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 травня 2019 року о 11-45 год. у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2.

Викликати в судове засідання прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч. 3 ст.27, п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Маріупольський слідчий ізолятор» УДПтСУ в Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.06.2020 року.

Ухвала в цій частині підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 06.06.2020 року.

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Комарова І.О. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, - відмовити.

Ухвала в частині, що стосується заходів забезпечення кримінального провадження, може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Повний текст ухвали виготовлений 12.05.2020 року.

Головуючий Д.В. Воронков

Судді Старовецький В.І.

Гончарова О.А.