
Справа № 182/7176/19
Провадження № 2/0182/885/2020
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнював (а.с.1-2,18-19), посилаючись на наступні обставини.
Їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2015 року, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24924298 від 01.10.2015 року, належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку зареєстрований її син - ОСОБА_2 , який з 01.02.1990 року не проживає у будинку. Відповідач не приймає участі в утриманні будинку та не несе витрати по оплаті комунальних послуг, його особистих речей в будинку немає. Реєстрація відповідача створює для неї перешкоди у здійснені права користування і розпорядження її майном.
На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 20.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.26,27).
Ухвалою судді від 20.01.2020 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано в Нікопольській ДПІ Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28,29).
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Копію ухвал судді від 20.01.2020 року направлено позивачу (а.с.30).
Копію ухвали судді від 20.01.2020 року разом з копією позову з додатками направлено відповідачу за його останнім місцем реєстрації (а.с.25,30). До суду повернувся поштовий конверт, як не вручений за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.42).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Від відповідача у встановлений строк відзив на позов не надійшов.
Ухвалою суду від 13.05.2020 року вирішено розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2015 року, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., зареєстровано в реєстрі за №1-1181, належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5). Вказане також вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.6), Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44866042 від 01.10.2015 року (а.с.7), Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196973451 від 21.01.2020 року (а.с.21-23), інших матеріалів справи (а.с.10-12).
За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с.25), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Також зазначене підтверджується довідкою квартального комітету № 37 від 30.09.2019 року (а.с.13) та вбачається з копії домової книги (а.с.8,9).
З Акту про не проживання від 30.10.2019 року, затвердженого головою квартального комітету № 37 ОСОБА_3 , складеного за участі сусідів, вбачається, що ОСОБА_2 , 1972 року народження, з 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає (а.с.20).
Як вбачається з відповіді Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України №3494/16-2020 від 03.02.2020 року (а.с.37), станом на 03.02.2020 року у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості.
У зв`язку з реєстрацією відповідача у спірному житловому будинку порушуються права позивача, як власника, щодо володіння, користування та розпорядження належним йому житловим приміщенням. Він позбавлений права на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном.
Поважних причин не проживання ОСОБА_2 у зазначеному житловому будинку судом не встановлено.
У добровільному порядку вирішити спір не вдається.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, член сім`ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад один рік у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірному житловому будинку з 1990 року, доказів щодо поважних причин її не проживання та щодо домовленості між ними та власником житла суду не пред`явлено, тому суд приходить висновку, що відповідач, відповідно до вимог ст. 405 ЦПК України втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позовну заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,128,131,259,264-265,268,280-282 ЦПК України, п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.16,29,319,321,383,386,405 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Рибакова
Судове рішення № 89193300, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 13.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 182/7176/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: