Ухвала суду № 89193048, 13.05.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2842/20

Провадження № 2/204/1094/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку ха весь час затримки невиплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки невиплати заробітної плати.

Позовна заява передана судді на розгляд 13 травня 2020 року.

Ознайомившись з поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, однак, позовна заява не містить: поштового індексу позивача, номери засобів зв`язку відповідача, якщо такі відомі позивачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. А тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18).

Крім того, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач її визначив у грошовому вимірі (Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц).

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за ввесь час затримки виплати заробітної плати та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати доказ про сплату судового збору у справах майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.09.2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Як вбачається з позовної заяви позивача, вона містить дві вимоги майнового характеру.

Таким чином, позивачу слід подати до суду оригінали квитанцій про сплату судового збору за вимоги майнового характеру, виходячи з визначених позовних вимог майнового характеру.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів – УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечелівський район/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989253, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Банк банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206000004008;

Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті), Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку ха весь час затримки невиплати заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ю. Мащук