Рішення № 89192945, 12.05.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3084/19

Провадження № 2/202/257/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мазниці Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її дочка ОСОБА_4 , якій за життя на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.04.1999 року, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 3/1238/99, належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками зазначеної квартири є вона, ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_2 та дочка померлої ОСОБА_3 . На час смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . В свою чергу, вона хоча й була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але з липня 2015 року фактично проживала з дочкою за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на початку 2015 року дочка тяжко захворіла, їй був поставлений діагноз - цироз печінки асоційований з вірусом гепатиту "С". У зв`язку з погіршенням стану здоров`я дочка потребувала сторонньої допомоги, тому в липні 2015 року вона була змушена переїхати до неї. 28 березня 2019 року вона звернулася до Першої дніпровської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , але постановою державного нотаріуса Білецької В.І. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заява про прийняття спадщини подана з порушенням встановленого строку та відсутні докази факту прийняття спадщини.

За цих підстав, посилаючись на те, що вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , інший спадкоємець першої черги - ОСОБА_3 постійно не проживала зі спадкодавцем та із заявою про прийняття спадщини не зверталася, позивач у своєму позові просить встановити факт її постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити, що частка ОСОБА_4 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/4 частину, а також визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частину вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2019 року за клопотанням позивача витребувані докази по справі, а саме копія спадкової справи № 188/2019, яка була заведена Першою дніпровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради.

Представником відповідача - Дніпровської міської ради Сокол І.В. був поданий відзив на позов, в якому зазначає, що позивачем не доведено наявність обов`язкової умови для звернення до суду щодо визнання права власності: оспорювання чи невизнання її прав або законних інтересів Дніпровською міською радою, наявність спору з приводу частки квартири, яка належала спадкодавцю. Права та законні інтереси позивача радою не були порушені, невизнані чи ос порені, предмет спору з радою відсутній. Крім того, посилаючись на п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", зазначає, що частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Відповідно до пункту 23 цієї Постанови за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту. Таким чином, після встановлення фактів, що мають юридичне значення, позивач може отримати у встановленому порядку свідоцтво про право на спадщину за законом. Просилау задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Дворецька Я.І. заявлений позов підтримали, в подальшому в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи завершено в їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 з`явилася у судове засідання 15.01.2020 року, позов визнала. Крім того, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 зазначивши, що у зв`язку з хворобою її матері ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , у липні 2015 року її бабка переїхала до матері та здійснювала за нею догляд.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_3 надала до суду нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій виклала аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій позов також визнав, зазначивши, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 захворіла та потребувала сторонньої допомоги, в липня 2015 року ОСОБА_1 переїхала до неї за адресою: АДРЕСА_2 , де перебувала з нею до її смерті.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Сокол І.В. з`явилася в судове засідання 06.02.2020 року, позов не визнала, висловивши заперечення проти позову, аналогічні тим, що викладені у поданому неї відзиві на позов.

Треті особи у справі - Перша дніпровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач ОСОБА_1 її сусідка, проживала в будинку АДРЕСА_1 . З літа 2015 року позивач не проживала за вказаною адресою. При зустрічі розповіла, що дочка захворіла, тому вимушено до неї переїхала.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що позивач її сусідка. Проживала по АДРЕСА_1 з чоловіком, дочкою та онукою. Згодом дочка позивача стала проживати окремо в гуртожитку. Позивач деякий час проживала з нею. Після смерті дочки повернулася проживати по АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . Позивач є матір`ю його колишньої сусідки ОСОБА_4 , яка померла в 2016 році. Коли в 2015 році ОСОБА_4 захворіла, то влітку позивач переїхала до неї.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1999 року, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 16 квітня 1999 року № 3/1238-99, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На час своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги є її мати ОСОБА_1 (позивач у справі) та дочка ОСОБА_3 .

28 березня 2019 року позивач звернулася до Першої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , була заведена спадкова справа № 188/2019.

Постановою державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори від 12 квітня 2019 року у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 було відмовлено з тих підстав, що заява про прийняття спадщини подана з пропуском строку, визначеного ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, та відсутній факт прийняття спадщини відповідно до статті 1268 ЦК України.

У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи зазначений спір, суд враховує, що за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

При цьому згідно з частиною 2 статті 372 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За положеннями ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто за змістом наведених правових норм суд повинен встановити, зокрема, місце проживання спадкодавця на день його смерті, чи було це місце постійним або переважним місцем його проживання (ст. 29 ЦК України) чи тимчасовим, чи проживав разом із спадкодавцем до його смерті позивач, характер та період його проживання із спадкодавцем.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на це вказують допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також відповідачі по справі ОСОБА_3 , яка була допитана в судовому засіданні як свідок, та ОСОБА_2 . Підстав не довіряти показанням свідків у суду немає, так як вони узгоджуються з письмовими доказами по справі.

Зокрема, згідно з актом, складеним 11 лютого 2019 року мешканцями будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 фактично проживала без реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 разом із дочкою ОСОБА_4 з липня 2015 року до моменту смерті останньої ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Згідно з актом, складеним 10 квітня 2019 року мешканцями будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не проживала в квартирі АДРЕСА_1 з липня 2015 року по лютий 2016 року.

Крім того, з долучених до справи медичних документів ОСОБА_4 також вбачається, що перед свою смертю вона дійсно страждала на тяжку хворобу, від якої померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання.

Отже, у зв`язку з фактичним проживанням разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини позивач вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, вона не заявила про відмову від неї, інший спадкоємець ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини не зверталася та не заперечує право позивача на спадкове майно - частку квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, оскільки частки співвласників зазначеної квартири, зокрема частка ОСОБА_4 не була визначена, частки кожного із співвласників слід вважати рівними.

Таким чином, частка ОСОБА_4 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , на яку після її смерті відкрилася спадщина, становить 1/4 частину.

Поряд із цим суд враховує, що для оформлення права на спадщину та отримання свідоцтва про право на спадщину на частку спадкодавця у праві спільної сумісної власності закон не вимагає визначення частки спадкодавця в судовому порядку, тобто рішення суду про визначення частки спадкодавця (постанови Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 200/13839/15-ц, провадження № 61-42705св18, від 03.03.2020 року в справі № 592/11423/17, провадження № 61-35360св18).

За таких обставин, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити частково, встановивши факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за позивачем право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Доводи відповідача Дніпровської міської ради щодо відсутності спору, не доведення обов`язкової умови для звернення до суду з позовом про визнання права власності: оспорювання або невизнання прав чи законних інтересів позивача відповідачем, можливість отримання свідоцтва про право на спадщину у встановленому законом порядку, суд не може взяти до уваги, оскільки в спірних правовідносинах у разі неприйняття спадщини спадкоємцями або відмови спадкоємців від її прийняття спадкове майно переходить у власність територіальної громади міста, тому позивачем вірно пред`явлений позов у тому числі до міської ради. Крім того, заявлена позивачем вимога про визнання права власності відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначеним статтею 16 ЦК України, оскільки постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка складається із частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності, тож за існування перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку ефективним способом захисту прав позивача є, зокрема, визнання права на спадкове майно в судовому порядку, а тому позов у цій частині є обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий у розмірі 768 грн. 40 коп. за кожну позовну вимогу.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_3 як іншого спадкоємця, який не прийняв спадщину, судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , 1951 року народження, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дані відповідачів:

ОСОБА_3 , 1992 року народження, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , 1948 року народження, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Дніпровська міська рада, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514.

Треті особи:

Перша дніпровська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 19/21, код ЄДРПОУ 02890920.

Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 14, код ЄДРПОУ 38199687.

Суддя Н.Ю. Марченко