Рішення № 89192928, 11.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

11.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/2519/15-ц

Єдиний унікальний номер судової справи 205/2519/15-ц

Номер провадження 2/205/666/20

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2020 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судового засіданні у м. Дніпро цивільну справу № 205/2519/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 29 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 2007-117-М, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 56 700,00 доларів США на термін до 20 жовтня 2012 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним, станом на 03 березня 2015 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 201 019,58 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 4 989 305,98 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом у розмірі 47 691,45 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 81 513,38 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 71 814,75 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором 2007-117-М між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на добровільних засадах зобов`язання відповідати перед Банком у разі порушення умов договору позичальником.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 201 019,58 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 4 989 305,98 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2015 року відкрито провадження по вищезазначеній цивільній справі.

04 вересня 2015 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровськаухвалено рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2016 року скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2017 року прийнято цивільну справу до свого провадження.

Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися. Про день місце та час розгляду справи сповіщені належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили, письмових заяв від відповідачів не надходило.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 29 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 2007-117-М, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 56 700,00 доларів США на термін до 20 жовтня 2012 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 11-13).

В забезпечення виконання зобов`язань за договором 2007-117-М між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на добровільних засадах зобов`язання відповідати перед Банком у разі порушення умов договору позичальником (а.с. 17).

Позивач свої зобов`язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним, станом на 03 березня 2015 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 201 019,58 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 4 989 305,98 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом у розмірі 47 691,45 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 81 513,38 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 71 814,75 доларів США, що підтверджується наданим розрахунком (а.с. 4-5).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року (справа № 2-3791/10) в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № 2007-117-М від 29 жовтня 2007 року в сумі 52 822,67 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 406 734,56 грн. звернуто стягнення на предмет застави за договором застави автотранспорту № 2007-117-М від 29 жовтня 2007 року, а саме: автомобіль MAN модель 19.364, 2000 року випуску, тип НОМЕР_1 : сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 ; автомобіль VAN модель HOOL, 1999 року випуску, тип НОМЕР_1 : напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 (а.с. 203).

На виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року автомобіль MAN модель 19.364, 2000 року випуску, тип НОМЕР_1 : сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 ; автомобіль VAN модель HOOL, 1999 року випуску, тип НОМЕР_1 : напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 , передані Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується актами про передачу транспортних засобів від 02 листопада 2010 року (а.с. 84, 85).

Вартість транспортного засобу VAN модель HOOL, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , після проведення оцінки складає 12 368,79 грн., що підтверджується повідомленням Ленінського ВДВС ДМУЮ від 04 квітня 2012 року № 12953 (а.с. 184).

Відповідно до протоколу № 04-0157/12-3-1Т-16 від 04 липня 2012 року про проведення аукціону з реалізації напівпричепу бортового VAN модель HOOL, 1999 року випуску, тип НОМЕР_1 : напівпричіп бортовий - Е, колір синій, VІN: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , переможцем аукціону визначено ТОВ «Автоприват» в особі Загинайко ОСОБА_5 С. (а.с. 183, 185).

Згідно акту проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна - напівпричепу бортового VAN модель HOOL, 1999 року випуску, тип НОМЕР_1 : напівпричіп бортовий - Е, колір синій, VІN: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , від 24 липня 2012 року переможцем аукціону став ТОВ «Автоприват» в особі ОСОБА_6 , який вніс суму в розмірі 19 000,00 грн. (а.с. 186).

22 листопада 2019 року від представника АТ КБ «Приватбанк» Іващенка В.О. засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшов розрахунок заборгованості, але зазначений розрахунок неналежної якості (а.с. 197-200).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Оскільки з боку представника позивача не надано належних та допустимих доказів щодо реалізації переданого предмету застави – автомобілю MAN, модель 19.364, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з наданого розрахунку заборгованості не вбачається зарахування суми, одержаної від реалізації напівпричепу бортового VAN модель HOOL, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , отже доказів в підтвердження розміру заборгованості не надано, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивач від сплати судових витрат не звільнений, його позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 554, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 364 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованостіза кредитним договором № 2007-117-М від 29 жовтня 2007 року відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко