Ухвала суду № 89192777, 12.05.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7201/19

Провадження № 1-кп/204/314/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

секретаря судового засідання: Дубової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040680001635 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора Калініченка О.В., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Казанцева С.В., захисника Хейлика В.В., обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Калініченко О.В. заявив клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. В обґрунтування клопотання вказав, що під час судового розгляду кримінального провадження виникла необхідність у продовженні застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у зв`язку з продовженням існування ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні двох умисних тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти та семи років відповідно, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 усвідомлюючи невідтворність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватись від суду. Крім того, в результаті вчинення ОСОБА_3 умисного тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, встановлено вчинення обвинуваченим іншого умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що дає підставі вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 , якого підтримав захисник Хейлик В.В. не заперечували щодо заявленого клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання строком на два місяці підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що суд на даному етапі не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, у суду наявні всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст. 194, 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обов`язків, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти та семи років відповідно, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлюючи невідтворність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинене може переховуватись від суду. Крім того, в результаті вчинення ОСОБА_3 умисного тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, встановлено вчинення обвинуваченим іншого умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що дає підставі вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що до спливу строку особистого зобов`язання обвинуваченого судове провадження не буде завершене, будь-яких нових доводів та обставин, які не були б відомі і враховані при обранні щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання і які свідчили про необхідність її зміни, суду надано не було, а тому суд приходить до переконання про необхідність продовження строку особистого зобов`язання на два місяці.

Суд переконаний, що такий запобіжний захід як особисте зобов`язання забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків під час розгляду даного кримінального провадження в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 181, 194 369, 371, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, строком на два місяці, тобто до 10 липня 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду; повідомляти суд про зміну свого місця мешкання; заборонити у будь-якій формі спілкуватися із недопитаними судом свідками обвинувачення, визначеними в обсязі дослідження доказів; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя О.О. Некрасов