Рішення № 89189868, 12.05.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1586/20

Провадження № 2/552/726/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

09.04..2020 позивач, АТ КБ “ПриватБанк”, звернувся до Київського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № б/н від 18.07.2011 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2011 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 18.07.2011 , згідно якої отримав кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті ( http:www.privatbank.ua ) та складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови. зазначав, що банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті ( http: www.privatbank.ua), що дає підстави банку змінювати відсотки за користування кредитом. Відповідач своєчасно не виконує умови договору, має заборгованість за кредитом станом на 17.03.2020 у розмірі 44 055.81 грн, з яких: 26 825.23 грн заборгованість за тілом кредиту, 8491.16 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 8 491.16 грн нарахованої пені, 500.00 грн штрафу ( фіксована частина), 2074.09 грн штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 44 055.81 грн та судові витрати у розмірі 2102 грн.

17.04.2020 ухвалою Київського районного суду м.Полтави відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надала відзив, в якому позовні вимоги визначала частково, у розмірі 18 000 грн заборгованості за тілом кредиту, щодо вимог про стягнення процентів, пені, штрафів та відсотків за ст.. 625 ЦК України не визнала та послалась на постанову Верховного Суду від 03.07.2019, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Дослідивши матеріали справи суд керується наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір , підписавши заяву № б/н 18.07.2011.

Позивач за несвоєчасне виконання відповідачем умов договору нарахував заборгованість за кредитом станом на 17.03..2020 у розмірі 44 055.81 грн, з яких: 26 825.23 грн заборгованість за тілом кредиту, 8491.16 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 8 491.16 грн нарахованої пені, 500.00 грн штрафу ( фіксована частина), 2074.09 грн штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даному випадку умови договору приєднання розроблені позивачем, АТ КБ "Приватбанк", тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ч.1, 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як доказ укладення договору з відповідачем банк надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, витяг з тарифів, витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду України (постанова від 03.07.2019, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) визначено, що: « роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої — договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період — з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.»

Анкета-заява від 18.07.2011 не містить даних щодо домовленості сторін договору про сплату конкретних відсотків за користування кредитними коштами, сплати пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contrakt», «Універсальна Cold», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https: www.privatbank.ua, які містяться в матеріалах справи, визнавались відповідачем як беззаперечні умови кредитного договору.

Більш того зазначені документи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.07.2011 шляхом підписання анкети-заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Беручи до уваги вищевказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, та визнання відповідачем позову у розмірі 18 000 грн, слід дійти до висновку про стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 000 грн.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги про стягнення трьох процентів річних повинні бути підтверджені розрахунком вказаних відсотків, зазначена сума прострочених платежів з яких проведений розрахунок 3% річних, а також період часу прострочення за який вони нараховані.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України на позивача покладається обов`язок надати докази у підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Звертаючись до суду із вимогами про стягнення з відповідача 8491.16 грн нарахованих відсотків за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України ( ч. 2 ), позивач на а.с. 18 нарахував вказані відсотки за номером картки НОМЕР_1 за грудень .2019 року у розмірі 1 847.22 грн , за січень 2020 року у розмірі 1 909.14 грн, за лютий 2020 року у розмірі 1905.13 грн , за березень 2020 року 1783.53 грн додавши вказані нарахування , всього 7 445.02 грн.

Із наданої довідки убачається, що 3% річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховувались щомісяця, починаючи з грудня 2019 року по березень 2020 року,, однак у розрахунку не зазначено з якого розміру прострочення платежу нараховані 3% річних, за який період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач в позовній заяві тільки зазначив розмір нарахованих 3-х відсотків річних, однак не надав розрахунок, який би відповідав загально встановленому калькулятору розрахунку 3% річних, а саме не зазначив час з якого починається прострочення грошових зобов`язань, загальну кількість днів прострочення платежу, розмір простроченого грошового зобов`язння.

Більш того надані позивачем докази по справі взагалі не містять інформації про порядок розрахунку по вказаному кредитному договору ( сплата частинами чи інші умови, не зазначена кінцева дата розрахунку)

Позивач не надав суду жодного доказу у підтвердження правильності нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України, не заявляв клопотань про призначення судової бухгалтерської експертизи з метою визначення розміру відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України, а наданих до матеріалів справи доказів недостатньо для того, щоб суд мав можливість вирахувати розмір вказаних відсотків.

Враховуючи викладене слід дійти до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України.

Так як суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до розмірі задоволених позовних вимог та складають 858.82 грн.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.07.2011 у розмірі 18 000 грн, , судові витрати у розмірі 859.82 грн, а всього 18 859.82 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п`тдесят дев`ять гривень 82 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 проживає: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ..

Суддя Л.М. Васильєва