Ухвала суду № 89186788, 13.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

13 травня 2020 р. Справа № 520/6376/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю від 30.04.2020 по справі № 520/6376/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою від 30.04.2020, в якій просив суд:

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, виражені у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 по справі № 520/6376/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію згідно рішення суду, тобто відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.04.2019 як норми прямої дії. Без застосування понижуючих коефіцієнтів, наданих у формулі, затвердженої Постановою КМУ № 543, здійснивши відповідні нарахування та виплату з урахуванням виплачених сум, та проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії;

- зобов`язати Відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що після набрання законної сили рішення суду у цій справі він звернувся до відповідача з відповідною заявою про виконання судового рішення. 12.11.2019 позивач отримав інформацію від Відповідача про те, що останній нарахував позивачеві доплату за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 у розмірі, передбаченому Постановою КМУ № 543, що не відповідає рішенню суду. Позивач вважає, що відповідач не мав права застосовувати положення Постанови КМУ № 543, а мав нарахувати пенсію, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, тобто у розмірі 17755,2 грн, що не відповідає фактично нарахованій пенсії у розмірі 10467,37 грн. Позивач вважає, що відповідач не виконав рішення суду. Після того, як його в задоволенні його тотожної заяви від 18.11.2019 ухвалою суду від 28.12.2019 було відмовлено, позивач звернувся з відповідним позовом до суду (справа № 520/13496/19). Ухвалою судді ХОАС від 13.01.2020 вказаний позов залишений без розгляду на підставі ст. 240 КАС України. Вказана ухвала залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020. Мотивами вказаних судових рішень зазначено невірне обрання позивачем способу судового захисту, оскільки позивач звернувся повторно до суду з того самого питання, яке вже фактично було вирішено у судовому порядку у справі № 520/6376/19, оскільки фактично, у позові, що розглядався у справі № 520/13496/19, позивачем висловлена незгода з неналежним виконанням рішення суду по справі № 520/6376/19. Тобто, суди з поданого позову дійшли висновку, що позивач не погоджується саме з порядком виконання судового рішення по справі № 520/6376/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З огляду на те, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та положення ч. 5 ст. 383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути цю заяву в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши заяву з додатками та матеріали справи, встановив такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Скасовано рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова №219 від 17.05.2019. Зобов`язано Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019.

Судове рішення набрало законної сили 23.09.2019.

Ухвалою суду від 15.11.2019 замінено боржника у виконавчому листі по справі № 520/6376/19 – Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).

Листом від 08.11.2019 № 5802/02.11-20 Індустріальний відділ обслуговування громадян у м. Харкові Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомив, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду №№520/6376-19 від 29.07.2019, за період з 25.04.2019 - 30.06.2019 нараховано борг у сумі 12177,57 грн та вказана сума буде виплачена в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету. Розпорядженням відділу від 03.07.2019 проведено перерахунок пенсії з 01.07.2019, у загальному розмірі 10467,37 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2019, заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю від 18.11.2019 – залишено без задоволення.

Після цього у грудні 2019 позивач звернувся до суду з новим позовом, в якому оскаржив проведений перерахунок його пенсії та просив провести новий перерахунок, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. За результатами розгляду вказаного позову, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, по справі № 520/13496/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду. Мотивами вказаних судових рішень зазначено невірне обрання позивачем способу судового захисту, оскільки позивач звернувся повторно до суду з того самого питання, яке вже фактично було вирішено у судовому порядку у справі № 520/6376/19; фактично, у позові, що розглядався у справі № 520/13496/19, позивачем висловлена незгода з порядком виконання рішення суду по справі № 520/6376/19. Тобто, суди з поданого позову дійшли висновку, що позивач не погоджується саме з неналежним виконанням судового рішення по справі № 520/6376/19.

Враховуючи, що подібна заява вже була розглянута ухвалою суду від 28.11.2019, а також беручи до уваги висновки суду апеляційної інстанції в рамках справи № 520/13496/19, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності проведеного позивачу перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 29.07.2019 по справі № 520/6376/19.

Так, позивач не погодившись з проведеним перерахунком пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 543, звернувся до суду з цією заявою.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з таких приписів діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи – позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» {Словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019} Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу зазначеної норми суд приходить до висновку, що вказаною нормою законодавець визначив не розмір пенсії по інвалідності, а базу для її обчислення: «обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Так, словосполучення «пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, …» свідчить про те, що саме з цієї величини має обраховуватися розмір пенсії по інвалідності.

При цьому, за підходом, який просить застосувати позивач, звернувшись з цією заявою до суду, норма Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мала б містити сполучення «пенсія призначається у розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, …».

Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, в редакції, чинній з 17.11.2017, визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою П=Зс*КЗС*Кв/100%.

На виконання рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 543 внесено зміни, зокрема, до абзацу першого пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Так, пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, в редакції, чинній з 01.07.2019, визначено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.

Суд зазначає, що як на момент проведення спірного перерахунку, так і на момент розгляду судом заяви позивача, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 є чинним.

Також суд зазначає, що приписи вказаної норми застосовані відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2019, та такий перерахунок пенсії обчислений з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що виходячи з формулювання приписів ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її застосування як норми прямої дії для проведення перерахунку пенсії не є можливим, оскільки нею передбачено обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Щодо вимоги поданої заяви проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, суд зазначає, що така вимога не була предметом розгляду у справі № 520/6376/19, отже не входить до кола питань, які мають бути перевірені судом для встановлення повноти виконання рішення суду.

Також, суд не приймає як належне обґрунтування поданої заяви посилання позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 520/1400/20, оскільки позивач не був стороною у тій справі, та вказаним рішенням не встановлено жодних обставин щодо позивача (за ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Також, суд зазначає, що ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, підстави для врахування висновків рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі № 520/1400/20 при розгляді поданої ОСОБА_1 заяви – відсутні.

На підставі викладеного, судом не встановлено протиправності дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду від 29.07.2019.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд зазначає, що метою судового контролю є контроль суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень відповідного рішення суду.

З огляду на те, що наявні у справі докази свідчать про проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу з дати, визначеної судом у рішенні суду від 29 липня 2019 р., суд не вбачає підстав для встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Таким чином, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю від 30.04.2020 належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та встановлення судового контролю від 30.04.2020 – залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 13 травня 2020 року.

Суддя Білова О.В.