Рішення № 89186288, 12.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2020 року м. Рівне №460/1780/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гудими Н.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії протиправною та зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію з 13.12.2018 згідно з документами пенсійної справи та додатково поданими документами - листом прокуратури Рівненської області №18-25вих-20 від 31.01.2020 та довідки (інформації) щодо розміру і складових заробітної плати за жовтень 2017 року із розрахунком 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 29.01.1999 відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 йому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати. Цією ж статтею було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Стверджує, що право на перерахунок пенсії, передбачене ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) збереглося за ним без будь-яких обмежень по даний час. Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 збільшено розміри посадових окладів та надбавок працівників прокуратури. Повідомив, що з метою реалізації свого права на перерахунок, 07.02.2020 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугу років з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019. Не отримавши відповіді на першу заяву, 27.02.2020 повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 за №18-61 про заробітну плату за аналогічною посадою. Проте, на час звернення до суду з цим позовом, відповідач відповіді на вказані заяви позивачу не надав і перерахунку пенсії не здійснив. З огляду на це, вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, внаслідок якої порушено його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, в тому числі на перерахунок пенсії, гарантовані Конституцією України і законами України. З таких підстав, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 25.03.2020, після усунення позивачем недоліків позову, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.35-36).

16.04.2020 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав (а.с.42-43). На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позовні вимоги позивача щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є неправомірними, оскільки на момент звернення із заявою, пенсії працівникам прокуратури обчислюються із розрахунку 60 відсотків. Вказав, що право на перерахунок пенсії виникає у осіб, які звертаються з відповідними заявами після 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019. При цьому, зауважив, що форма довідки, яку позивач надав для перерахунку його пенсії, не затверджена жодним нормативно-правовим актом. З огляду на таке, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

23.04.2020 позивач подав відповідь на відзив, де з посиланнями на судову практику (постанови Верховного Суду) та рішення Конституційного Суду України, зазначив, що оскільки пенсія йому призначена у 1999 році, то перерахунок пенсії проводиться в разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру, встановленого на час призначення пенсії без обмеження її максимального розміру. (а.с.45-48).

Розгляд справи здійснено судом 12.05.2020. Згідно з пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.

З 28.01.1999 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції Закону України №2663-III від 12.07.2001) в розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку (а.с.17).

07.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою вх.№1/266/1927 про перерахунок пенсії, до якої долучив інформацію про розмір і складові місячного заробітку на посаді начальника відділу прокуратури Рівненської області станом на 01.10.2017, надану прокуратурою Рівненської області (а.с.9-12).

27.02.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви позивач долучив довідку прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 №18-61 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за посадою начальника відділу (а.с.16), що підтверджується розпискою повідомленням від 27.02.2020 (а.с.16).

На час звернення до суду з цим позовом відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області позивач не отримав.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Основного Закону, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу за вислугу років визначалося ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції від 30.10.1997 та в редакції Закону України № 2663-III від 12.07.2001) (надалі - Закон № 1789-XII).

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону України № 2663-III від 12.07.2001, чинній на час призначення позивачу пенсії в розмірі 90%) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку..

Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-XII встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції від 26.07.2001, чинній на момент призначення пенсії позивачу в розмірі 90% від суми заробітної плати) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В силу вимог ч.18 ст. 50-1 цього Закону положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ.

Згідно з положеннями ч. 13 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції від 26.07.2001, чинній на момент призначення пенсії позивачу в розмірі 90% від суми заробітної плати) за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами.

У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, згідно з якими, зокрема, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії прокурорам до 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати. Зазначені зміни набрали чинності з 01.10.2011 року.

Разом з тим, положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін, у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011, не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з частинами 13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ попередній Закон України "Про прокуратуру" із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

При цьому, до набрання чинності Законом №1697-VІІ, Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) було знову внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в ч.15 ст.50-1 Закону, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, п.5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, "Про прокуратуру".

Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно із Законом №1789-ХІІ до ст.50-1 такого Закону неодноразово вносились зміни.

При цьому, з аналізу зазначених змін суд дійшов висновку, що нова редакція ст.50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.

Відповідно до ч.1 ст.8 Основного Закону в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Згідно з вимогами ст.22 та ч.1 ст.64 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 1999 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом №1789-ХІІ (в редакції від 26.07.2001), з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Таким чином, для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та на умовах, що діяли на момент призначення пенсії. Перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням розмірів посадових окладів прокурорів, які займають відповідні посади - є складовою гарантованого права на пенсійне забезпечення, визначеного ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону України № 2663-III від 12.07.2001, чинній на час призначення позивачу пенсії в розмірі 90%).

У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 08.07.2011 №3668-VІ, від 02.03.2015 №213-VІІ, від 28.12.2014 №76-VІІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.

Таким чином, право позивача на пенсійне забезпечення, зміст та обсяг якого включає в себе як право на отримання пенсії в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, так і право на перерахунок цієї пенсії, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, набуте ним на підставі ст.50-1 Закону №1789-XII (в редакції Закону України № 2663-III від 12.07.2001, чинній на час призначення позивачу пенсії в розмірі 90%), звуження якого не допускається в силу вимог ст. 22 Конституції України.

Системний аналіз норм ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, та у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, ч.20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами), дає суду підстави для висновку, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Висновки аналогічного змісту щодо наявності такого права на перерахунок пенсії, викладені Верховним Судом, зокрема, у пункті 35 постанови від 24.10.2018 у справі №686/25462/16-а, пункті 23 постанови від 14.02.2018 у справі №569/5531/16-а.

Водночас, суд звертає увагу, що 13.12.2019 Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційний Суд України встановив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму Рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина 20 статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Крім того, Конституційним Судом у цьому Рішенні зазначено, що відсутність нормативного документу, і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України "Про прокуратуру" права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв`язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 в справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 січня 2019 року в справі № 820/2462/17, від 19 листопада 2018 року в справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15 травня 2019 року в справі № 640/20317/16а, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Таким чином, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України, позаяк положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019.

Натомість, на час звернення позивача (07.02.2020 та 27.02.2020) до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначені ч.20 ст.86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII (у первинній редакції), згідно з якою призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Аналіз наведеного дає суду підстави для висновку, що сама лише наявність гарантованого ст. 50-1 Закону №1789-XII права на перерахунок пенсії колишнім працівникам прокуратури недостатня для його реалізації, позаяк для цього повинна бути одночасно наявною обставина, що тягне за собою зміну розміру пенсії - тобто, умова і підстава настання якої робить можливим здійснення права на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням заробітної плати прокурорів, що враховується при такому перерахунку пенсії.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" від 30.08.2017 №657 (далі, - Постанова №657), яка набрала чинності з 06.09.2017, затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Наявна в матеріалах справи довідка прокуратури Рівненської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), яка враховується для перерахунку пенсій від 27.02.2020 за №18-61 свідчить, що підвищення заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою ОСОБА_1 - начальник відділу відбулося 06.09.2017 року відповідно до Постанови КМУ №657 від 30.08.2017, та з урахуванням усіх складових становить 39647,63 грн. (а.с.16). Вказана довідка долучена позивачем до заяви про перерахунок призначеної пенсії від 27.02.2020, зареєстрованої відповідачем за вх. №2158 (а.с.13).

Таким чином, у сукупності наведеного нормативного обґрунтування та встановлених у справі обставин, суд констатує, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років (27.02.2020 року) наявні усі необхідні умови та підстави для реалізації права позивача на перерахунок пенсії та відповідно здійснення такого перерахунку пенсії відповідачем:

1) гарантоване ст. 50-1 Закону №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) право позивача на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням розмірів посадових окладів відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, зміст і обсяг якого в силу положень ст. 22 Конституції України не може бути обмежений наступними змінами законодавчих актів;

2) обґрунтована підстава для здійснення такого перерахунку - Постанова КМУ №657, яка одночасно є обставиною, з якою пов`язане право позивача на перерахунок пенсії, оскільки нею збільшено розміри заробітної плати (посадових окладів) прокурорів, що враховується при перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури. Беручи до уваги те, що Постанова КМУ №657 є нормативно-правовим актом тривалої дії, чинним на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, то суд вважає, що остання підлягає застосуванню до спірних правовідносин, незважаючи на те, що прийнята раніше, тобто до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р.;

3) порядок проведення такого перерахунку, що визначений у ч.20 ст.86 Закону №1697-VII у первинній редакції, без застережень щодо необхідності його визначення підзаконним актом Кабінету Міністрів України.

Незважаючи на це, відповідач не здійснив перерахунку пенсії позивачу на підставі його заяви від 27.02.2020 року з урахуванням довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 за №18-61.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням обставин цієї справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, не здійснивши перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача від 27.02.2020 і довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 №18-61, допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах, чим порушив гарантоване право позивача на соціальний захист та пенсійне забезпечення, а відтак діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

З приводу форми довідки про розмір заробітної плати суд зауважує, що застосування пенсійним органом суто формального підходу при вирішенні питання про перерахунок пенсійних виплат не відповідає принципу верховенства права, адже аналізуючи надані документи пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми.

У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню/перерахунку пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено ч.2 ст.2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Покликання відповідача на відсутність затвердженої форми довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій працівників прокуратури та складення наданої позивачем довідки органу прокуратури у довільній формі не може бути підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії, адже, як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні №7-р(ІІ)/2019, питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Надана позивачем довідка прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 № 18-61 складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій видано таку довідку (а.с. 13). Доказів недійсності вказаної довідки відповідачем до матеріалів справи долучено не було і судом не виявлено.

Отже, зазначена довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії позивача. Натомість, інформацію про розмір і складові місячного заробітку на посаді начальника відділу прокуратури Рівненської області станом на 01.10.2017 року (а.с.12), яка за словами позивача долучена ним до заяви від 07.02.2020, суд до уваги не бере, оскільки доказів, які свідчили б про надання такої відповідачу матеріали справи не містять. Крім того, вказана інформація не містить обов`язкових реквізитів: не зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій видано таку довідку, та дату її видачі і вихідний номер.

В силу вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі "Корецький та інші проти України", щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується ("Маестрі проти Італії").

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 за №18-61.

Водночас, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 в розмірі 90 % місячної заробітної плати, з урахуванням раніше проведених виплат.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 березня 2019 року в справі № 817/498/17 (№ К/9901/44445/18).

Стосовно тверджень відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу із розрахунку 90% від сум місячної заробітної плати, оскільки на момент звернення позивача із заявою, пенсії працівникам прокуратури обчислюються із розрахунку 60% відсотків, суд виходить з такого.

Як вже зазначалося судом раніше, позивачу пенсію за вислугу років призначено 28.01.1999 року на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції Закону України №2663-III від 12.07.2001) в розмірі 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, згідно з якими, зокрема, зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії прокурорам до 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати. Зазначені зміни набрали чинності з 01.10.2011 року.

27 березня 2014 року прийнято Закон України №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, підпунктом 3 пункту 3 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема у статті 50-1 у частинах другій і п`ятій цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 у статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ: у частинах другій та п`ятій цифри "70" замінено цифрами "60". Ці зміни набрали чинності з 01.01.2015 року.

З 15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, частиною 2 статті 86 якого (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 90% до 80%, з 80% до 70% та з 70% до 60% відбулася вже після призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90% сум місячної заробітної плати (28.01.1999 року).

Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (28.01.1999), тобто виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум заробітної плати.

Аналогічний за змістом правовий висновок у спорах цієї ж категорії міститься у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року (справа № 308/11498/16-а), від 22 червня 2018 року (справа № 635/6663/16-а) та 19 грудня 2018 року (справа №725/1352/16-а).

За таких обставин, доводи відповідача про неможливість застосування при перерахунку пенсії позивача 90% від сум місячної заробітної плати суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать нормам матеріального права та звужують гарантоване право позивача на пенсійне забезпечення.

Вирішуючи вимоги позивача в частині строку, з якого належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, а також виплату перерахованої пенсії, то суд виходить з такого.

Частиною 20 ст. 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції), яка підлягає застосуванню на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, встановлено, що перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

У справі, що розглядається, обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача є збільшення розмірів посадових окладів працівників органів прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06 вересня 2017 року і є чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, згідно з ч.20 ст. 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції) перерахунок пенсії позивача належить здійснити з 1 жовтня 2017 року.

Разом з тим, суд враховує, що окрім положень про строк, з якого належить проводити перерахунок пенсій працівникам прокуратури, частина 20 статті 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції) також містить застереження про те, що якщо пенсіонер при цьому набув право на підвищення пенсії, то різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Зміст заяв по суті справи свідчить і учасниками справи не заперечується, що у разі перерахунку пенсії позивача на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 № 18-61 розмір пенсії ОСОБА_1 збільшиться.

З огляду на вказане, суд вважає, що незважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача має бути проведений з 1 жовтня 2017 року і таким чином розмір його пенсії підвищиться, однак виплату різниці в пенсії за минулий час (тобто, між розміром пенсії, що буде визначений за наслідками перерахунку, та фактично виплаченим розміром пенсії) відповідач повинен здійснити не більше як за 12 місяців.

При цьому, відлік такого строку належить здійснювати з урахуванням приписів ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки, зокрема: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З урахуванням того, що із заявою про перерахунок пенсії з доданою до неї довідкою прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 №18-61 позивач звернувся до відповідача 27.02.2020, то виплату перерахованої пенсії відповідачу належить здійснити з 01.03.2020. Водночас, виплату позивачу різниці в пенсії за минулий час за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку, оскільки при цьому матиме місце підвищення розміру пенсії позивача, відповідач має здійснити за 12 місяців, що передують даті 01 березня 2020 року, а саме: за період з 01 березня 2019 року по 29 лютого 2020 року.

За наведених обставин, підстави для задоволення позовних вимог в частині здійснення з 13.12.2018 перерахунку та відповідно виплати перерахованої пенсії за період з 13.12.2018 по 28 лютого 2019 року, відсутні.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

За приписами ст.245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Таким чином, за наслідками розгляду цієї справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання оскаржуваної бездіяльності відповідача протиправною, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.10.2017, у відповідності до вимог ч.20 ст.86 Закону №1697-VII (в первинній редакції), перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ст.50-1 Закону №1789-XII (в редакції від 26.07.2001), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 №18-61, а виплату перерахованої пенсії провести з 01.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат. Крім того, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час, але не більше як за 12 місяців, а саме: з 01.03.2019 по 29.02.2020.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України суд стягує на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 561 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.8).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.10.2017 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в первинній редакції, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 27.02.2020 №18-61 в розмірі 90 % сум місячної заробітної плати, та провести виплату перерахованої пенсії з 01.03.2020 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за минулий час, але не більше як за 12 місяців, а саме: з 01.03.2019 по 29.02.2020.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 561 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Повний текст рішення складений 12 травня 2020 року.

Суддя Гудима Н.С.