Рішення № 89185714, 12.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м. Київ № 826/4957/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до:Головного управління ДФС у м. Києвіпро:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глубочицька, 33-37, код ЄДР: 19411125) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДР: 39439980), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

1) від 29.12.2017 № 2419140302 в частині стягнення з ПрАТ «Європейський страховий альянс» 176 437,10 грн. штрафу, вважати кошти сплачені по зазначеному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 176 437,10 грн. надміру сплаченим грошовим зобов`язання та таким, що підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх податкових періодів;

2) від 29.12.2017 № 2421140302 в частині стягнення з товариства 4 517,89 грн., вважати кошти сплачені по зазначеному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 4 517,89 грн. надміру сплаченим грошовим зобов`язання та таким, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх податкових періодів;

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.

З 30.10.2017 по 27.11.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2017. За результатами проведення перевірки складено акт від 07.12.2017 № 1487/26-15-14-06-02/19411125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», з питань дотримання вимого податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2017».

Відповідно до висновків Акту, перевіркою встановлено порушення товариством п/п. 168.1.1, п/п. 168.1.2 та п/п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п/п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п/п.168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно сплачено (перераховано) до відповідного бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 479 812,69 грн. за січень - серпень 2015 року; та порушення п/п. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України філією несвоєчасно сплачено (перераховано) утримані суми військового збору до бюджету на загальну суму 14 338,39 грн. у січні - березні 2015 року.

04.01.2018 товариство отримало податкове повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302 про сплату 272 399,64 грн. штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасно сплачені (перераховані) до бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб, а також отримало податкове повідомлення-рішення від 29.12.2017 №2421140302 про сплату 7385,57 грн. штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасно сплачені (перераховані) утримані суми військового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п/п 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 п. 61.1 ст. 61, п/п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 75.1 ст. 75, п/п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 86.1 ст. 86, п/п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 171.2. ст. 171 ПК України та наголошує, що з наведених вище положень ПК України вбачається, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб та сплати військового збору, що оформлюється відповідним актом/актами. Натомість позивач наголошує, що жодного акту про вказані в Акті правопорушення раніше контролюючими органами ДФС України не складались, а. отже, правопорушення по несвоєчасно перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору виявлено вперше.

Позивач вважає, що податковий орган неправомірно застосував штрафну (фінансову) санкцію по несвоєчасно перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірах 25%, 50% та 75% за період з січня 2015 року по серпень 2015 року відповідно до абз. 1, абз. 2, абз. 3 п. 127.1 ПК України. Повторно наголошує, що повторного протягом 1095 днів неперерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб жодним актом уповноваженого контролюючого органу не встановлено та не зафіксовано.

При цьому, товариство звертає увагу суду на те, що при виявленні порушення, зафіксованого актом перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2017 за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за січень - серпень 2015 року повинне нести відповідальність відповідно до ст. 126 ПК України.

Наголошує, що пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, тобто, за словами позивача, така сума має складати 95 962,54 грн. (479 812,69 грн. податку х 20%).

Відтак, на думку позивача, відповідачем неправомірно застосована штрафна санкція за несвоєчасне перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового Кодексу України, в розмірі 272 399,64 грн., в той час, як підлягає застосуванню штрафна санкція відповідно до пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у розмірі 95 962,54 грн.

Додає, що навіть, якщо припустити можливість застосування контролюючим органом у даному випадку штрафної санкції відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України за несплату (неперерахування), то накладення штрафу може бути лише в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, оскільки не була встановлена та не зафіксована у вигляді акта повторність таких саме дій товариства.

Зазначає, що відповідачем безпідставно не застосовано п. 126.1 ст. 126 ПК України, з огляду на що, за словами позивача, наведене свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 29.12.2017 №2419140302 в частині стягнення 176 437,10 грн.

Крім іншого позивач додає, що при виявленні порушення, зафіксованого актом перевірки від 07.12.2017 №1487/26-15-14-06-02/19411125 за несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету на загальну суму 14 338,39 гривень у січні - березні 2015 року, товариство повинне нести відповідальність відповідно до ст. 126 ПК України.

Наголошує, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, тобто 2 867,68 грн. (14 338,39 грн. військового збору х 20%). Відтак, за висновком позивача, податковим органом неправомірно застосована штрафна санкція за несвоєчасне перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України, в розмірі 7 385,57 грн., оскільки підлягає застосуванню штрафна санкція відповідно до пункту 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 2 867,68 грн.

За твердженням позивача, наведене вище свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2017 №2421140302 в частині стягнення 4 517,89 грн.

Відтак, виходячи із системного аналізу вказаних норм, товариство вважає, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт, з огляду на що застосування штрафу у більшому розмірі можливе виключно у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

За словами позивача, в даному випадку факт повторного вчинення Товариством протягом 1095 днів порушення сплати до бюджету військового збору та податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкових повідомлень-рішень, якими Товариству були б збільшені суми грошового зобов`язання двічі-тричі, що передували прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Також позивач пояснює, що хоч і вважає спірні рішення протиправними і неузгодженими до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. з метою уникнення труднощів у фінансовій діяльності товариства з контрагентами при існуванні відомостей про наявність податкового боргу, ПрАТ «Європейський страховий альянс» сплатило суми нарахованих штрафних санкцій відповідно до платіжного доручення № 02439 від 23.03.2018 та платіжного доручення № 02441 від 23.03.2018,

Підсумовуючи викладене у сукупності позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, відповідач зазначив, що за результатами проведеної за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 перевірки встановлено, що підприємством при виконанні функції податкового агенту після виплати доходів несвоєчасно перерахувало до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Пояснює, що як зазначено в акті перевірки, що у періоді, що перевірявся, ПрАТ «Європейський страховий альянс» виплачувались працівникам доходи, нараховані (сплачені) у зв`язку з відносинами трудового найму, що згідно вимогами Закону України «Про оплату праці» належать до категорії заробітної плати та прирівняних до неї виплат.

Додає, що первинними документами обліку, відповідно до яких здійснювалися нарахування і виплата найманим особам доходів (зарплата, інші види доходів), були: табеля обліку використання робочого часу, відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості на виплату коштів, видаткові касові ордери, чекова книжка, виписки банку з розрахункових рахунків та відомості по рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі».

При цьому, відповідач наголошує, що під час перевірки встановлено факти несвоєчасного перерахування ПрАТ «Європейський страховий альянс» до бюджету податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період, з доходу у вигляді заробітної плати, чим порушено вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України.

Так, перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, у період з січня 2015 року по серпень 2015 року , виявлено випадки несвоєчасної сплати до бюджету утриманих суми податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у загальному розмірі 479 812,69 грн., а саме: за січень 2015 року - 141 327,70 грн., лютий 2015 року - 67184,13 грн., березень 2015 року - 47168,57 грн., квітень 2015 року - 44242,17 грн., травень 2015 року - 43016,94 грн., червень 2015 року - 45891,22 грн., липень 2015 року - 43223,76 грн., серпень 2015 року - 47758.20 гривень.

Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ заробітна плата найманим працівникам у перевіряємому періоді нараховувалась та виплачувалась своєчасно. Відповідно бухгалтерського обліку (pax. 661) відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати. Однак, податок на доходи фізичних осіб ПрАТ «Європейський страховий альянс» відповідно банківських виписок та рахунку 641 у періоді січень - серпень 2015 року перераховано несвоєчасно.

Відповідач також додає, що перевіркою повноти сплати військового збору встановлено несвоєчасну сплату (перерахування) військового збору до бюджету, у період січень - березень 2015 року, у загальному розмірі 14 338,39 грн., а саме: несвоєчасно сплачено військовий збір за січень 2015 року - 3908,16 грн., лютий 2015 року - 5656,57 грн., березень 2015 року - 4773,66 гривень.

Звертає увагу суду на те, що документів або доказів, які б спростовували встановлені в ході перевірки порушення платником податків не надано, з огляду на що за результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві сформовані та вручені ПрАТ «Європейський страховий альянс» податкові повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних за штрафною санкцією у розмірі 272399,64 грн. та №2421140302 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору за штрафною санкцією у розмірі 7385,57 гривень.

При цьому, відповідач посилаючись на норми податкового законодавства пояснює, що до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням строку, передбаченого статтею 168 ПК України, сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 ПК України. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Водночас, за висновком податкового органу, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі саме статті 127 ПК України. При цьому, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу.

На думку відповідача, кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшення розмірів штрафів, визначених статтею 127 ПК України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, а саме: ненарахування, неутримання та/або несплата податків протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на безпідставності позовних вимог та, як наслідок просив відмовити у їх задоволенні.

У відповіді на відзив позивач повторно звертає увагу суду на те, що з наведених у позовній заяві норм податкового законодавства вбачається, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб та сплати військового збору, що оформлюється відповідним актом перевірки. Натомість жодного акту про вказані в акті перевірки від 07.12.2017 №1487/26-15-14-06-02/19411125 правопорушення раніше контролюючими органами ДФС не складались, у зв`язку з чим правопорушення по несвоєчасно перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб військового збору виявлено вперше, а відтак, за твердженням позивача, відповідачем неправомірно було застосовано до товариства штрафну санкцію за несвоєчасне перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України, оскільки підлягає застосуванню саме пункт 126.1 статті 126 ПК України.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 02.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи наявні пояснення представників сторін, викладених у позовній заяві, відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 30.10.2017 по 27.11.2017, відповідно до ст.ст. 20, 72 та 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання за ІІІ квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Киві від 18.10.2017 № 10996 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Європейський страховий альянс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

Як зазначено у п. 3.1.4.1 акту, перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, у період з січня 2015 року по серпень 2015 року, виявлено випадки несвоєчасної сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб (далі також - ПДФО) із заробітної плати у загальному розмірі 479 812,69 грн., а саме: за січень 2015 року - 141 327,70 грн., лютий 2015 року - 67184,13 грн., березень 2015 року - 47168,57 грн., квітень 2015 року - 44242,17 грн., травень 2015 року - 43016,94 грн., червень 2015 року - 45891,22 грн., липень 2015 року - 43223,76 грн., серпень 2015 року - 47758.20 грн.

Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ заробітна плата найманим працівникам у перевіряємому періоді нараховувалась та виплачувалась своєчасно.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно бухгалтерського обліку (pax. 661) відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати. Однак, податок на доходи фізичних осіб ПрАТ «Європейський страховий альянс» відповідно банківських виписок та рахунку 641 у періоді січень - серпень 2015 року перераховано несвоєчасно.

Також, у п. 3.1.4.2 Акту перевірки зафіксовано, що перевіркою повноти сплати військового збору встановлено несвоєчасну сплату (перерахування) військового збору до бюджету, у період січень - березень 2015 року, у загальному розмірі 14 338,39 грн., а саме: несвоєчасно сплачено військовий збір за січень 2015 року - 3908,16 грн., лютий 2015 року - 5656,57 грн., березень 2015 року - 4773,66 грн.

Відтак, за результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 07.12.2017 № 1487/26-15-14-06-02/19411125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», з питань дотримання вимого податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 30.06.2017», яким встановлено порушення ПрАТ «Європейський страховий альянс», зокрема:

1) п/п. 168.1.1, п/п. 168.1.2 та п/п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п/п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п/п.168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено (перераховано) до відповідного бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 470 812,69 грн. за січень-серпень 2015 року;

2) п/п. 168.1.1, п/п. 168.1.2 та п/п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п/п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п/п.168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п/п. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено (перераховано) утримані суми військового збору до бюджету на загальну суму 14 338,39 грин. у січні - березні 2015 року.

На підставі акта перевірки від 07.12.2017 № 1487/26-15-14-06-02/19411125 ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 272399,64 грн. (відповідно до п. 127.1. ПК України) та від 29.12.2017 № 2421140302, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у розмірі 7385,57 грн. (відповідно до п. 127.1. ПК України).

12.01.2018 товариством до ДФС України подані скарги № 66/8 та № 67/8 на податкові повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302 та № № 2421140302. Однак рішенням від 15.03.2018 № 8948/6/99-99-11-02-01-15 скарги ПрАТ «Європейський страховий альянс» від 12.01.2018 № 66/8 та № 67/8 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302 та № № 2421140302, без змін.

Натомість, позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду про їх часткове скасування.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Перш за все слід зауважити, що позивачем не заперечується факт порушення ним вимог податкового законодавства, а саме - несплата ПДФО та військового збору під час виплати доходу, натомість спірним у даній справі є питання щодо застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірах 25%, 50% та 75% згідно з положеннями пункту 127.1 статті 127 ПК України, тоді як, на думку позивача, до нього підлягають застосування санкції, передбачені саме пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Відповідно до частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, згідно з підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168.1 ПК України).

Крім того, щодо військового збору, слід зазначити, що відповідно до підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до п. 1.4. цього пункту нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, визначені податковим агентом ПДФО та військовий збір, розмір яких сторонами не заперечується, повинні були бути перераховані/сплачені не пізніше ніж під час виплати доходу.

Слід додати, що згідно з пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми податкового законодавства щодо податкового контролю, суд зазначає, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, результати якої оформляються актом або довідкою.

Що стосується правомірності застосовування відповідачем ст. 127 ПК України, слід зазначити, що відносно наведеного суд зобов`язаний керуватися правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові від 21 січня 2020 року у справі N 820/11382/15 (провадження N К/9901/19437/18), яка полягає у наступному.

У відповідності до ч. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч. 1 ст. 115 ПК України).

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, як сформулював правову позицію Верховний Суд, приписами статті 127 Податкового кодексу України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Верховний Суд зазначив, що податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно).

Відповідно до статті 127 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 ПК України є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

На підставі аналізу зазначених норм права судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зробила правовий висновок, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

У даному випадку, як вже зазначалося, учасниками справи не заперечується первинно визначені податкові зобов`язання з ПДФО та військового збору та факти їх несплати до або під час виплати доходу, тобто нарахування відповідачем штрафних санкцій відповідно до ст. 127 ПК України та правової позиції Верховного Суду є правомірним.

При цьому, згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2419140302, контролюючим органом застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції:

за січень 2015 року у розмірі 25% - 35 331,93 грн.;

в подальшому за лютий 2015 року у розмірі 50% - 33 592,07 грн;

за березень 2015 року у розмірі 75% - 35 376.43 грн.;

за квітень 2015 року у розмірі 75% - 33 181,63 грн.;

за травень 2015 року у розмірі 75% - 32 262,71 грн.;

за червень 2015 року у розмірі 75% - 34 418,42 грн.;

за липень 2015 року у розмірі 75% - 32 417,82 грн.;

та за серпень 2015 року у розмірі 75% - 35 818-65 грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 29.12.2017 № 2421140302, контролюючим органом застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції:

за січень 2015 року у розмірі 25% - 977,04 грн.;

за лютий 2015 року у розмірі 50% - 2828,285 грн;

за березень 2015 року у розмірі 75% - 3580,245 грн., що у загальному розмірі складає 7385,57 грн.

Тобто, як вбачається з наведеного та матеріалів справи, за кожне наступне порушення застосований підвищений розмір санкції, що також відповідає правовій позиції Верховного Суду відносно застосування правил ст. 127 ПК України.

З наведеного у сукупності вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень, а відтак підстав для задоволення не вбачається у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи це та положення ст. 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глубочицька, 33-37, код ЄДР: 19411125) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін