Рішення № 89184806, 13.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року справа № 340/2910/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі суду:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

у присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Булави Б.А.,

розглянувши в м.Кропивницький у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А2077 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період проходження військової служби з 12 лютого 2015 року по 31 січня 2019 року.

Водночас просив суд зобов`язати військову частину нарахувати та сплатити кошти.

У судовому засіданні позивач зазначив, що виплата грошової компенсації передбачена вимогами закону, а право на неї підтверджено рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.24-31).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що згадана відпустка не може надаватись, як і виплачуватись компенсація за неї, в особливий період.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи з викликом сторін (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо не проведення індексації грошового забезпечення та зобов`язання виплатити такі кошти (а.с.78-79).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини А0680 за контрактом з 12 лютого 2015 року по 31 січня 2019 року (а.с.72-76).

Наказом командира військової частини А0680 від 27 грудня 2019 року введено в дію штат №37/014 - військова частина А2077 (а.с.47).

Під час проходження військової служби позивачу жодного разу не надавалась відпустка, як учаснику бойових дій (а.с.8, 41-42).

ОСОБА_1 брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Позивач отримав посвідчення учасника бойових дій 28 травня 2015 року (а.с.50).

31 січня 2019 року наказом військової частини припинено контракт про проходження військової служби ОСОБА_1 (а.с.72).

03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій (а.с.9).

Відповідач сповістив про відсутність підстав для прийняття наказу щодо виплати грошової компенсації (а.с.10-12).

28 травня 2019 року визнаний особою з інвалідністю (ІІ група) (а.с.16).

Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.

Перш за все, спір стосується питань проходження військової служби.

Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.

Позивач прагне отримати грошову компенсацію, яку не виплатили при звільненні.

Військовослужбовець отримує грошове забезпечення, яке за своєю суттю є різновидом заробітної плати (плата за роботу).

Приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, грошова компенсація за дні відпустки відноситься до одноразового виду грошового забезпечення.

Закон не встановлює строку звернення до суду щодо виплати компенсації за відпустку, яка відноситься до структури грошового забезпечення.

За таких обставин суд звертається до норм трудового законодавства.

Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тому не поширюється строк звернення до суду щодо вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію при звільненні за невикористані дні відпустки, яка надається учаснику бойових дій.

Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

06 червня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про відпустки» (далі - Закон 2).

Закон 2 доповнено статтею 16-2 такого змісту: «Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».

Отже, у позивача виникло право на отримання такої відпустки з 06 червня 2015 року.

Приписами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону встановлено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Таким чином, звільняючись з військової служби, у позивача виникло право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій.

Наявність такого права не ставиться в залежність з оголошенням в країні особливого періоду, а лише обумовлено сукупністю підстав: звільнення з військової служби і невикористання додаткової відпустки.

Такий правовий висновок поділяє і Верховний Суд у рішенні від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18 (а.с.52-60).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправну бездіяльність військової частини щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0680 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 12 лютого 2015 року по 31 січня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення з військової служби (31 січня 2019 року).

Зобов`язати військову частину А2077 (код ЄДРПОУ 07747966, вул.Кавалерійська,9/11/13а, м.Кропивницький, 25006) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію відпустки, яка надається учаснику бойових дій, за період з 12 лютого 2015 року по 31 січня 2019 року, враховуючи грошове забезпечення станом на день звільнення з військової служби (31 січня 2019 року).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей