Ухвала суду № 89184397, 13.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/692/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29 квітня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.29-31).

Крім того, 29 квітня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а (а.с.35-36).

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Приписами частини 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов`язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Предметом розгляду у даній адміністративній справі є відмова позивачу у проведенні перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність та пенсії, як інваліду ІІ-ї групи, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи із розміру, встановленого статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас, предметом у спору у справі №510/1286/16-а є зокрема, дії управління ПФУ щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов`язання управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії, як державному службовцю з дати її призначення - 17 липня 2009 року на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням середньомісячної суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат за 24 календарних місяця.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у адміністративній справі №240/692/20, оскільки відсутні обставини, що вказували б на неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №510/1286/16-а.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованими.

Керуючись статтями 236, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі №240/692/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.М. Гурін