Рішення № 89184285, 13.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Справа № 804/358/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.07.2014 року № 110010000/2014/20056, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 року № 110010000/2014/600121/1.

В обґрунтування позову зазначено, що за контрактом, укладеним між позивачем та Компанією «SMZ-REVIMEX a.s. Revuca» (м. Ревуца) №14-0119-12 від 22.01.2014 року, при митному оформленні товару (вогнетривкої суміші), поставленого згідно додатку № 1 від 22.01.2014 року, у митній декларації від 08.07.2014 року № 110010000/2014/021031 митна вартість визначена імпортером за основним методом - за ціною договору. Однак, митним органом була скоригована митна вартість товару за попереднім оформленням товару, що завозився позивачем та для її визначення було застосовано додатковий метод, а тому підприємству була виставлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20056 від 09.07.2014 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 року №110010000/2-14/600121/1. Позивач вважає таке коригування митної вартості необґрунтованим, оскільки, на його думку, ввізну вартість товару цілком можливо визначити за ціною контракту, до того ж митним органом необгрунтовано застосовано вартість товару, що ввозився позивачем на підставі ВМД від 08.07.2014 року №110010000/2014/021031, у розмірі 0,87 дол. США/кг.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі посилаючись на те, що Дніпропетровською митницею обґрунтовано прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.07.2014 року №110010000/2014/20056 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2014 року №110010000/2014/600121/1, оскільки на час митного оформлення із наданих позивачем документів неможливо було визначити митну вартість товару, яку останнім заявлено у ВМД від 08.07.2014 року №110010000/2014/021031. У зв`язку з чим позивачем було проведено консультацію та запропоновано позивачеві подати митному органу додаткові документи, необхідні для встановлення об`єктивної ціни товару, що ввозиться. Проте, позивачем додаткові документи надані не були. За таких обставин, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 року, у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" задоволено частково:

- постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Повертаючи справу на новий розгляд Верховний Суд зауважив, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій грунтуються лише на оцінці висновків оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару в частині застосування джерела визнання митної вартості, а саме іншої митної декларації. Суди, в порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи, вдалися лише до цитування висновків вказаного рішення, погодившись з ними. Тоді як, здійснюючи розгляд даної справи, суди зобов`язані були оцінити відповідні висновки Митниці, визначившись з їх обсягом, шляхом співставлення їх із документами поданими позивачем під час подачі митної декларації, проведеної консультації, та доказами, що наявні в матеріалах адміністративної справи. Крім того, суди не досліджували питання щодо пов`язаності виробника та продавця товару, який був придбаний позивачем і поставлений під митний контроль, натомість зазначена обставина є основою спірного рішення про коригування митної вартості завезеного позивачем товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митного оформленні такого товару.

За наслідком автоматизованого розподілу судової справи від 08.01.2020 року, справа №804/358/15 передана для розгляду судді Бондар М.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №804/358/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що листом компанії постачальника підтверджено взаємопов`язаність між собою компанії "SMZ Revimex, a.s. Revuca" та компанії "SMZ a.s. Jeslava", а також зазначено про відсутність впливу такої повязаності виробника та продавця на дійсну вартість ввезеного товару.

Представник відповідача надала до суду письмові пояснення, у яких підтримала доводи, викладені в запереченнях на позов.

06.02.2020 року відкладено підготовче засідання за клопотанням сторін на 18.02.2020 року; 18.02.2020 року в підготовчому засіданні ухвалою суду замінено відповідача у справі на його правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби (далі - Дніпровська митниця Держмитслужби, відповідач) та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.02.2020 року; 26.02.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2020 року для витребування додаткових доказів; 11.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 31.03.2020 року; 31.03.2020 року у зв`язку з неявкою учасників справі судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.04.2020 року та витребувано від позивача додаткові докази; 14.04.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 28.04.2020 року та зобов`язано позивача надати суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року замінено позивача на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК", позивач).

Ухвалою суду від 28.04.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 12.05.2020 року.

В судове засідання 12.05.2020 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року клопотання представника позивача задоволено та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між ПАТ "ДМК" (надалі - покупець) та Компанією «SMZ-REVIMEX a.s. Revuca», м. Ревуца укладено зовнішньоекономічний контракт №14-0119-12 від 22.01.2014 року (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку товару - вогнетривкої суміші неорганічних речовин магнезіальносилікатного типу на умовах DAF - залізничним транспортом станція Чоп, кордон Словаччина - Україна (додаток № 1 від 22.01.2014).

Умовами пункту 2.1 контракту сторони обумовили, що вартість пакування і маркування включені у вартість товару.

Пунктом 3.1 контракту визначено, що продавець поставляє товар на умовах, зазначених в кожному конкретному додатку (специфікації) до даного контракту, які є його невід`ємною частиною згідно з Інкотермс 2000.

08.07.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару, ввезеного на підставі зовнішньоекономічного контракту №14-0119-12 від 22.01.2014 року, подавши митну декларацію №110010000/2014/021031.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) на рівні 526 доларів США за тонну.

До митної декларації позивач надав наступні документи: контракт №14-0119-12 від 22.01.2014 року, рахунки №OF0150/14 А від 30.06.2014 року, №OF0150/14 В від 30.06.2014 року, декларації про походження товару №OF0150/14 А від 30.06.2014 року, №OF0150/14 В від 30.06.2014 року, пакувальні листи №464/2014, 465/2014 від 30.06.2014 року, сертифікати якості на товар №26044, 26157 від 30.06.2014 року, експорті митні декларації від 30.06.2014 року №14SK5665EX40155508 та №14SK5665EX4015560, залізничні накладні №16350, 16341 від 30.06.2014 року, довідка з банку №370 від 07.07.2014 року, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2720 від 30.06.2014 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару /№2720 від 30.06.2014 року, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001471 від 29.04.2014 року, рішення про визначення коду товару №КТ-110-0247-2012 від 10.02.2012 року, лист продавця б/н від 06.06.2014 року.

Проте, при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості, митним органом виявлені певні ризики, що могли вказувати на заниження митної вартості, у зв`язку з відсутністю частини необхідних документів та наявністю розбіжностей у наданих до органу митного контролю документів.

Так, за інформацією офіційного сайту SMZ http://www.smzjelsava.sk/ru акціонерне товариство магнезитовий завод в Елшаві, який є виробником товару належить до об`єднання Словацькі магнезитові заводи. Акціонерне товариство SMZ - REVIMEX Ревуца (продавець), створене СМЗ A.O. Елшава та Midland Resouces Holding Ltd., Guernsey з метою уніфікації торгівлі з Росією та Україною. Таким чином, продавець та виробник є окремими, але взаємопов`язаними підприємствами, або структурними підрозділами з різними функціями однієї компанії. Зазначена взаємопов`язаність викликає обґрунтовані сумніви, що заявлена митна вартість ґрунтується на дійсній вартості.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року № 14-0119-12 (додатку № 1 від 22.01.2014 року) розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі 100% передоплати.

Із наданої до митного органу довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 07.07.2014 року №370 щодо платіжного доручення від 25.06.2014 року № 172 на суму 53652,00 дол. США для підтвердження ціни імпортованого товару, не зазначена кількість передплаченого товару, що унеможливило визначення вартості одиниці товару.

За умовами вказаного контракту до вартості ціни товару входить вартість пакування та маркування товару, відомості щодо вказаної складової у вартості товару, що заявлений до розмитнення, декларантом не надано.

Згідно з пунктом 1.1 додатку від 22.01.2014 року №1 до зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року № 14-0119-12, умови постачання DAF - залізничним транспортом - станція Чоп, кордон Словаччина - Україна.

На звороті залізничних накладних від 30.06.2014 року № 16340, № 16341 містяться відомості щодо сум транспортних витрат територією Словаччини, проте не зазначена валюта розрахунку, що унеможливлює обчислення транспортної складової.

Крім того, у графі 4 залізничних накладних зазначено відомості про перевізника - Цтранс Л ДП-8-С-06/1, але відсутні будь-які документи щодо відносин продавця або покупця із вказаним перевізником. Також, позивачем не наданий документ, посилання на який міститься у графі 23 залізничних накладних (ZSSK Cargo D 115497/0016), який супроводжував вантаж до митного оформлення. Пояснень щодо характеру та змісту вказаного документа декларантом не надано.

Не надано перекладу декларацій країни відправлення від 30.06.2014 року №14SK5665EX40155508 та №14SK5665EX40155607, вказані декларації не містять відомостей щодо умов постачання, не зазначені показники, що підтверджують митну вартість товару.

За результатами перевірки документів, наданих до митного органу для розмитнення товару, відповідач вказав, що надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально - розвантажувальних витрат, витрат з експедирування вантажу). Такі розбіжності та невідповідності дають підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.

З урахуванням встановлених обставин, митним органом було проведено консультацію щодо застосування методу визначення митної вартості товару із декларантом та витребувано від останнього додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відповідно до статті 254 Митного Кодексу України, переклад копії митної декларації країни відправлення.

Позивач надав відповідь, у якій повідомив митницю про відсутність можливості надати будь-які додаткові документи.

09.07.2014 року митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 110010000/2014/600121/1. Зазначеним рішенням митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості до 870 доларів США за тонну з використанням інформації рівня митної вартості подібних товарів за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110010000/2014/20056 від 09.07.2014 року.

Товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів на підставі ВМД №110010000/2014/021039 від 09.07.2014 року.

Під час дії гарантійних зобов`язань, позивач звернувся до відповідача з листом зі зверненням щодо відкликання рішення про коригування митної вартості від 09.07.2014 року №110010000/2014/600121/1 та надав висновок Торгівельно-промислової палати №ГО-3304 від 28.07.2014 року.

За результатами розгляду зазначеного висновку, Дніпропетровською митницею встановлено, що висновок Торгівельно-промислової палати №ГО - 3304 від 28.07.2014 року, наданий без урахування всіх особливостей характеру зовнішньоекономічної операції та наведені доводи щодо неможливості прийняття вказаного висновку на обґрунтування заявленої митної вартості товару, зокрема зазначено, що використані експертом для маркетингового аналізу, за яким визначається ринкова вартість, вогнетривкі бетони з вмістом АІ 2О3, що не відповідають заявленим якісним показникам імпортованого товару - «вогнетривка маса марки JEMATUN 78 DZ» у своєму складі містить MgO.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та карту відмови у в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів визначені у частині 2 статті 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, що стали підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року № 14-0119-12 продавцем товару є компанія «SMZ-Revimex a.s.».

Декларантом позивача у гр. 44 МД від 08.07.2014 року № 110010000/2014/021031 контракт від 22.01.2014 року № 14-0119-12 заявлений як такий, що укладений з виробником оцінюваного товару.

Так, відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 „Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104.

Контракт від 22.01.2014 року № 14-0119-12 у МД від 08.07.2014 року №110010000/2014/021031 задекларовано саме під кодом 4104.

Проте, надані до митного оформлення сертифікати якості на товар (які видаються безпосередньо виробником товару) завірені компанією «SMZ a.s. Jelsava».

Зазначена обставина викликає обґрунтовані сумніви щодо взаємопов`язаності продавця товару із виробником цього товару та можливого впливу цієї взаємопов`язаності на формування ціни товару.

Відповідачем при здійсненні перевірки було встановлено, що за інформацією офіційного сайту компанії SMZ - http://www.smzjelsava.sk/ru, акціонерне товариство магнезитовий завод в Елшаві (виробник товару) належить до об`єднання Словацькі магнезитові заводи. Акціонерне товариство SMZ - REVIMEX Ревуца (продавець), створене СМ3 А.О. Елшава (остров Генсі Норманські острови, володіння Британської корони) та Midland Resouces Holding Ltd., Guernsey з метою уніфікації торгівлі з Росією та Україною. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011року № 143-р острів Генсі входить до переліку офшорних зон.

Таким чином, продавець та виробник є окремими, але взаємопов`язаними підприємствами, або структурними підрозділами з різними функціями однієї компанії.

Позивачем на зазначене зауваження митниці до документів митного оформлення надано лист від 06.06.2014 року б/н, в якому зазначено, що компанія «SMZ-Revimex a.s.» є дочірнім підприємством компанії «SMZ a.s. Jelsava», тобто компанія «SMZ-Revimex a.s.» є частиною заводу «SMZ a.s. Jelsava» (а.с. 50. т.1).

Проте, інформація з зазначеного листа не розкриває питання формування ціни на товар, що приданий позивачем та заявлений до митного оформлення.

За наведених обставин, відповідач мав обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Так, заявлена у МД за рахунках від 30.06.2014 року №OF0150/14A та № OF0150 /14B на умовах DAF м.Чоп митна вартість складає 526 дол.США/т, в той час як за наявною в митного органу інформацією митна вартість, визначена за ціною угоди на заявлений товар, продаж якого в Україну відбувся приблизно в тій же кількості, у той же час, на тих же комерційних умовах, та від того ж виробника складала не менше 870 дол.США/т (митні декларації від 30.05.2014 року №702020001/2014/4749, від 11.06.2014 року №702020001/2014/5072, від 23.06.2014 року № 702020001/2014/5314).

Відповідно до пункту 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Посадовою особою митниці зазначено про виявлену взаємопов`язаність у декларації митної вартості (ДМВ) від 09.07.2014 року № 110010000/2014/021031.

Таким чином, декларант був обізнаний про сумніви митниці щодо впливу на заявлену митну вартість виявленої взаємопов`язаності та згідно ст. 53 МК України мав можливість їх спростувати шляхом надання додаткових документів, проте від надання будь-яких документів відмовився, про що також свідчить власноручний підпис декларанта на ДМВ.

На вимогу суду, представником ПАТ «ДМК» 22.04.2020 року надано до матеріалів справи копію листа комерційного директора підприємства «Словацькі магнезитові заводи» від 18.03.2020 року, у якому зазначено, що підприємство "SMZ Revimex, a.s. Revuca" є на 100% власністю головного підприємства "SMZ a.s. Jeslava"; політика ціноутворення для його замовників є точно такою ж, як і для замовників головного підприємства в Західній Європі. Ціна на продукцію формується виключно виходячи із собівартості продукції та світової ринкової ціни на кожний конкретний вид матеріалу, а також вартості транспортування у разі поставки на умовах DAF. Таким чином, ціна на продукцію, відвантажену на адресу ПАТ «ДМК» за договором №14-0119-2 від 22.01.2014 року, відповідала діючій на той момент ринковій вартості для всіх підприємств-замовників.

Суд критично оцінює наданий лист, оскільки вказана у ньому інформація була відсутня у митного органу під час митного оформлення спірного товару. Крім того, позивач мав можливість надати вказану інформацію відповідачу під час митного оформлення товару, однак, матеріалами справи підтверджено, що позивач не скористався наданим правом та не надав будь-яких додаткових документів.

Пунктом 2.1 додатку від 22.01.2014 року № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року № 14-0119-12 передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом 100% передплати протягом 20 банківських днів з часу отримання покупцем оригіналу інвойсу.

Відповідно частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Позивачем до документів митного оформлення на підтвердження здійснення оплати за товар надано довідку ЦДО ДОД АО «Райффайзен Банк Аваль» від 07.07.2014 року № 370, відповідно до якої банком виконано платіжне доручення від 25.06.2014 року № 172 на суму 53652,00 $, отримувач SMZ - REVIMEX Ревуца за контрактом від 22.01.2014 року № 14-0119-12.

Судом встановлено, що платіжні доручення декларантом під час митного оформлення не надавались. Довідка банку не є банківським платіжним документом. Крім того, довідка не містить інформації про оплату оцінюваного товару згідно з рахунками від 30.06.2014 року № OF0150/14A та № OF0150/14B. Зазначене не дає можливості ідентифікувати їх до оцінюваної партії товару.

Отже, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача при розгляді зазначених документів сумнівів у правомірності зазначення митної вартості.

Відповідно до умов п.2.1 зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року №14-0119-12 до вартості товару підлягає включенню вартість пакування та маркування. Відомості щодо включення до вартості товару будь-яких інших витрат - відсутні.

Згідно з п.1.1 додатку від 22.01.2014 року № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 22.01.2014 року № 14-0119-12 умови постачання визначено DAF м. Чоп.

За умовами поставки DAF (Інкотермс 2000) термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов`язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. При цьому, Правилами Інкотермс 2000 передбачено, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості за ціною договору до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати понесені покупцем, в т.ч. витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (дата набрання чинності для України 05.06.1992 року), для розрахунку провізних платежів заповнюється зворотна сторона накладної.

Так, розділи 54-59 призначенні для розрахунку провізних платежів (плати за перевозку вантажу, проїзд провідника, додаткових зборів та інших витрат):

у графі 54 - дорога відправлення (зазначається плата від станції відправлення до вихідної прикордонної станції);

у графі 55-58 - транзитна дорога (зазначається плата від вхідної прикордонної станції до вихідної прикордонної станції);

у графі 59 - дорога призначення (зазначається плата від вхідної прикордонної станції до станції призначення).

Додаткові збори та інші витрати зазначаються відповідним цифровим кодом, після якого зазначається сума збору.

У графі 62 зазначається тарифна ставка провізної плати.

На звороті залізничних накладних від 30.06.2014 року № 16340, № 16341, наданих декларантом до митного оформлення (гр.54) містяться відомості щодо сум транспортних витрат територією Словаччини, але відомості щодо валюти розрахунку не зазначено, що унеможливлює обчислення транспортної складової та проведення перевірки щодо повноти її врахування у митній вартості товару.

Крім того, у гр.4 залізничних накладних зазначено відомості про платника за перевезення - Цтранс 27 Д77-8-С-06/1, але відповідачу під час митного оформлення товару не надані документи щодо відносин продавця або покупця із зазначеним перевізником.

Документ ZSSK Cargo D 115497/0016 зазначений у гр.23 залізничних накладних як такий, що супроводжував імпортований вантаж до митного оформлення не наданий. Пояснень щодо характеру та змісту зазначеного документа від декларанта митним органом не отримано.

На думку суду, відсутність відомостей щодо вартості перевезення, зазначення перевізника та не підтвердження правовідносин між ним та продавцем товару, посилання на документ, який не надано до митного оформлення, викликає обгрунтовані сумніви щодо того, що у заявлену митну вартість товару включені всі складові митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МК України.

Надані декларантом декларації країни відправлення від 30.06.2014 року №№14SK5665EX40155508, 14SK5665EX40155607 всупереч статті 254 МК України подані без перекладу та не містять відомостей щодо умов поставки. Вартісні показники, що підтверджують митну вартість товару, також не зазначені.

Проте, зазначені декларації - є документами, що містять дані про фактичні умови перетинання митного кордону України, містять відомості про статистичну вартість товару (гр. 46) - « 19615» в обох деклараціях країни відправлення (загальна сумі 39 230), але не містять відомостей щодо валюти, у якій здійснено декларування.

За інформаціє митного органу, заявлена декларантом митна вартість товару на рівні 53652 дол.США не обчислюється з загальною сумою 39 230 з урахуванням крос курсу валют Нацбанку Словаччини станом на дату експортних декларацій - 30.06.2014 року.

Оскільки статистична вартість, як правило, дорівнює митній вартості, враховуючи, що зазначені декларації містять відомості про рахунки, за якими товари поставлено, зазначена обставина підтверджує наявність суттєвих розбіжностей між вартісними показниками цих рахунків та вартісними відомостями декларацій країни експорту, що унеможливлює оформлення товару за основним методом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача при здійсненні митного контролю були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, відповідачем було витребувано у декларанта додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МК України, однак позивачем повідомлено про неможливість подання додаткових документів, про що зроблено відповідний запис у ДМВ.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Згідно зі статтею 60 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Частиною 1 статті 62 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

Відповідно до вимог статті 63 МК України, для застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) митному органу має бути надана інформація від виробника товарів щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну, загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Застосування методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання застосувати у даному випадку було неможливо, у зв`язку із відсутністю об`єктивних документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, може ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З урахуванням наявної у митниці щодо раніше визнаних митних вартостей за ВМД №702020001/2014/4749 (ІМ 40) від 30.05.2014 року, №702020001/2014/5072 (ІМ 40) від 11.06.2014 року, ВМД №702020001/2014/5314 (ІМ 40) від 23.06.2014 року, посадовою особою митниці відповідно до пункту 5 статті 54, статті 55 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митну вартість визначено в розмірі 0,87 дол. США/кг із застосуванням резервного методу (2г).

Суд зазначає, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості. Під час таких консультацій орган доходів і зборів і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Факт проведення консультацій підтверджується записом декларанта на ДМВ та засвідчений його підписом.

Проте, декларант не надав митному органу документи, які від нього витребовувалися на обґрунтування визначеної ним самостійно митної вартості за ціною контракту.

Отже, з урахуванням позиції ТОВ «ДМК», відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та відсутністю законних підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Подання ПАТ «ДМК» до відповідача висновку ТТП №ГО - 3304 від 28.07.2014 року після винесення оскаржуваних рішення та картки відмови не спростовує правомірність таких рішень відповідача, оскільки висновок ТТП зроблений без урахування всіх особливостей характеру зовнішньоекономічної операції.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "ДМК" задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (адреса: 51925, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05393043) до Дніпровської митниці Держмитслужби (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39421732) про скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар