Рішення № 89184093, 12.05.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4691/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною відмову врахувати при призначенні пенсії запис на сторінках 8 та 9 у трудовій книжці серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 про роботу на Луцькому м`ясокомбінаті у період з 21.03.1998 по 31.07.2000; зобов`язання відповідача врахувати його із дати звернення про призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2020 року позивачу призначено пенсію по віку та взято на облік в органи Пенсійного фонду України.

Позивач вважає, що при визначенні розміру пенсії помилково не враховано трудовий стаж за період з1988 року по 1998 року, у зв`язку з чим звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із відповідною заявою. Проте листом від 10.03.2020 відповідач фактично відмовив у задоволенні звернення.

ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки трудовий стаж підтверджується трудовою книжкою у якій наявні записи про роботу на посаді бухгалтера Луцького м`ясокомбінату за період з1988 року по 1998 року. Даний документ єдиний та необхідний для підтвердження трудового стажу.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.04.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (а.с.7).

17.04.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.14-17), в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з 01.01.2020.

24.02.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області в порядку Закону України «Про звернення громадян» зі зверненням стосовно питання в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 21.03.1988 по 01.01.1998 у ВАТ «Луцький м`ясокомбінат».

За результатами розгляду звернення позивачу, було надано відповідь №630-597/Х-02/8-0300/20 від 10.03.2020 та роз`яснено, що для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду немає законних підстав.

З приводу не зарахування спірного періоду до призначення пенсії відповідач зазначив, що при аналізі та правовій оцінці поданих до заяви документів, а саме трудової книжки встановлено, що на титульній сторінці трудової книжки відтиск печатки не чіткий та не читається. Враховуючи той факт, що уточнюючих довідок про період роботи, виданих підприємством або його правонаступником позивач не пред`явила, період роботи з 01.01.1998 по 21.09.2000 зараховано до страхового стажу згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі заяви. А тому за період страхового стажу з 01.01.1998 по 21.09.2000 між позивачкою та відповідачем відсутній предмет спору.

Також відповідачем зазначено, що для підтвердження спірного періоду стажу у Порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №637 під 12.08.1993, позивач до органу Пенсійного фонду України не звертався. Таким чином, даний позов є передчасним, оскільки ГУ ПФУ у Волинській області не приймало будь-яких рішень про відмову у зарахуванні періодів стажу.

Отже, відповідач вважає, що управлінням правомірно було не зараховано зазначені періоди роботи, у зв`язку з чим в задоволенні позову просить відмовити.

Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 28.04.2020 по 08.05.2020, справа вирішується у перший робочий день судді 12.05.2020.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 перебуваю на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за віком з 01.01.2020 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з 01.01.2020.

10.02.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з проханням зарахувати періоди роботи з 1998 року по даних персоніфікованого обліку в зв`язку із неможливістю надати підтверджуючі документи.

Також 24.02.2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про надання кваліфікованої інформації у зв`язку із не зарахуванням до трудового стажу періоду роботи з 21.03.1988 по 01.01.1998 у ВАТ «Луцький м`ясокомбінат».

За результатами розгляду звернення позивачу, було надано відповідь №630-597/Х-02/8-0300/20 від 10.03.2020 та роз`яснено, що для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду немає законних підстав, оскільки при аналізі та правовій оцінці поданих до заяви документів, а саме трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що на титульній сторінці відтиск печатки не чіткий та не читається. Стаж набутий з 1978 до 1998 року можливо врахувати при наданні уточнюючих довідок.

Позивач не погоджується з такою позицією ГУ ПФУ у Волинській області у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з того, що спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ у Волинській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком не врахував періоди роботи з 21.03.1988 по 31.12.1997 на ВАТ «Луцьким м`ясокомбінат».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини третьої статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 статті 24 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що за відсутності трудової книжки,а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Приписами пункту статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або неточної інформації у ній.

Отже, уточнюючі довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 3), позивач у спірні періоди 21.03.1988 по 31.07.2000 працювала на ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» .

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів її роботи містять повну інформацію про роботу та засвідчені печатками підприємства.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про нечіткий та нечитабельний відтиск печатки на титульній сторінці трудової книжки позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301»Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Вищенаведене свідчить про порушення ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» норм законодавства під час заповнення трудової книжки позивача у 1978 році.

Слід звернути увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві.

Вказане свідчить про не можливість позбавлення особи, у такий спосіб, права на зарахування певного періоду до страхового стажу.

Суд наголошує на тому, що спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ у Волинській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком не врахував періоди роботи з 21.03.1988 по 31.12.1997 на ВАТ «Луцьким м`ясокомбінат». А періоди роботи позивача з 01.01.1998 по 21.09.2000 відповідачем зараховано до зараховано до страхового стажу згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на підставі заяви.

З огляду на наведене, вимогу з приводу зарахування періоду роботи з 21.03.1988 по 31.12.1997 в ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» до страхового стажу позивача при призначенні пенсії слід задовольнити.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у їх діях протиправного характеру слід зазначити наступне.

Суд наголошує, що відсутність документів на підтвердження записів у трудовій книжці або первинних документів по обліку трудового стажу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань щодо пенсійного забезпечення.

З огляду на наведене на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зауважує, що позивачем доведено своє право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 21.03.1988 по 31.12.1997.

Таким чином, відповідачем під час обрахунку трудового стажу ОСОБА_1 вчинено протиправні дії , що полягають у незарахування вказаних періодів при призначенні пенсії позивачу, у зв`язку з чим порушено її законні права та інтереси.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведено, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 21.03.1988 по 31.12.1997 на ВАТ «Луцький м`ясокомбінат».

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. про, що свідчить квитанція № 0.0.1662094175.1 від 27.03.2020 (а.с.2).

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області сплаченого судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в зарахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 період роботи з 21.03.1988 року по 31.12.1997 року у ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) при призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКРП НОМЕР_2 ) період роботи з 21.03.1988 року по 31.12.1997 року у ВАТ «Луцький м`ясокомбінат» до страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКРП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 гривень 40 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський

12 травня 2020 року