Рішення № 89184074, 13.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Справа № 280/2058/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

25.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати позивачу до стажу роботи у шкідливих умовах період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 заливальником металу, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 - Розділ ХІ - МЕТАЛООБРОБКА, підрозділ 1. Ливарне виробництво, підрозділ "а" - робітники, код 1110100а - 12176 - "заливальники металу" (Список затверджений пост. КМУ від 11.03.1994 №162);

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи у шкідливих умовах період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 заливальником металу, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 - Розділ ХІ - МЕТАЛООБРОБКА, підрозділ 1. Ливарне виробництво, підрозділ "а" - робітники, код 1110100а - 12176 - "заливальники металу" (Список затверджений пост. КМУ від 11.03.1994 №162) та провести перерахунок пенсії з дати її призначення - 22.11.2019.

Ухвалою суду від 27.03.2020 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі №280/2058/20 за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання на 12.05.2020 без виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в уточненій позовній заяві від 03.04.2020, відповіді на відзив від 12.05.2020. Зокрема зазначено, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу до стажу роботи у шкідливих умовах період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 на підставі відсутності уточнюючої довідки, суперечить законодавству про пенсійне забезпечення та порушує права та законні інтереси позивача. Посилаючись на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) вказує, що надання уточнюючої довідки потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, натомість трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу в спірний період в АТ "Запоріжтехкомплект". Пояснює, що в процесі проведеної реорганізації ВАТ «Запорізький арматурний завод» цех, в якому працював позивач, було передано новоствореному АТ «Запоріжтехкомплект» без змін виконуваної роботи за тією ж професією. З позиції позивача, доказом віднесення цієї професії до Списку №1 свідчить довідка ВАТ «Запорізький арматурний завод» та наказ АТ «Запоріжтехкомплект» №243 від 08.06.2000 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення». Зазначає також, що АТ «Запоріжтехкомплект» було зареєстровано за тією ж адресою, що і ВАТ «Запорізький арматурний завод», а тому надання уточнюючої довідки у випадку позивача не вимагається. Також вказує про неможливість надати додаткові відомості про результати проведення атестації робочих місць, оскільки підприємство було ліквідоване ще в жовтні 2006 року, а документи до державного архіву не були здані. Однак, спираючись на судову практику, позивач наголошує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Неврахування до стажу роботи у шкідливих умовах майже двох років роботи впливає на розмір призначеної та виплачуваної позивачу пенсії. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від 27.04.2020 (вх.№19929 від 29.04.2020). Зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, з 22.11.2019 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Роз`яснено, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в АТ «Запоріжтехкомплект» з 01.10.1999 по 02.08.2001, оскільки позивачем не надано уточнюючу довідку, підтверджуючу пільговий характер робіт. Також, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про затвердження порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі- Постанова №442) вказує, що підставою для зарахування пільгового стажу роботи після 21.08.1992 є наказ по підприємству, організації про результати атестації робочих місць. Оскільки записи в трудовій книжці позивача про роботу з 01.10.1999 по 02.08.2001 в АТ «Запоріжтехкомплект» не містять інформації, необхідної для визначення пільгового характеру робіт позивача з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці, роботи повний робочий день, часу перебування у відпустках без збереження заробітної плати, тому у відповідача відсутні підстави для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 без уточнюючої довідки. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

22.11.2019 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком при стажі 30 років 9 місяців 10 днів, у тому числі за Списком №1 - 13 років 7 місяців 27 днів.

14.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1.

24.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням додатково наданих документів, в тому числі із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 період роботи в АТ «Запоріжтехкомплект» з 01.01.1999 по 02.08.2001.

Листом Дніпровського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1267-1636/К-02/8-0800/20 від 28.02.2020 позивачу відмовлено у зарахуванні вказаного періоду роботи до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю довідки, що підтверджує пільговий характер роботи за Списком №1 за вказаний період. З наведених підстав зазначений стаж при обчисленні пенсії позивача врахований в одинарному розмірі (а.с.22).

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що йому протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 заливальником металу, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 - Розділ ХІ - МЕТАЛООБРОБКА, підрозділ 1. Ливарне виробництво, підрозділ "а" - робітники, код 1110100а - 12176 - "заливальники металу".

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ та ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, відомості про наявність у позивача стажу роботи за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в першу чергу, підтверджуються записами в трудовій книжці, і лише за відсутності таких записів - відповідними довідками з місця роботи.

Згідно пунктів 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Судом досліджена трудова книжка позивача (а.с.23-245), яка надавалась відповідачу разом з заявою.

Трудова книжка позивача містить записи №21-25, згідно яких:

- 30.09.1999 позивач звільнений по переводу до АТЗТ «Запоріжтехкомплект» за ст.36 п.5 Кодексу законів про працю;

- 01.10.1999 прийнято в ливарний цех заливальником металу по 1 розряду по переводу;

- 02.11.2000 призначена друга професія машиністом крану, що керується з підлоги 2 розряду;

- 03.05.2011 призначено 2 розряд заливальника металу;

- 02.08.2011 звільнений за власним бажанням ст.36 Кодексу законів про працю.

Записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993.

Слід зазначити, що професія заливальника металу міститься у списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці (розділ ХІ «Металообробка» підрозділ 1 - ливарне виробництво, підрозділ «а» - робітники, код КП 1110100а-12176), зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що за період роботи позивача на вказаній посаді затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Як свідчать матеріали справи, для додаткового підтвердження пільгового стажу позивач звернувся з запитом до архівного управління Запорізької міської ради (а.с.11-12).

Архівним витягом від 05.03.2020 №04-21/К-120 підтверджено, що ОСОБА_1 , згідно наказу про прийом на роботу №198 від 01.10.1999 з 01.10.1999 по 02.08.2001 (наказ про звільнення №268 від 02.08.2001) працював заливальником металу в АОЗТ ЗТК.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не обґрунтовує у зв`язку із чим не зараховує спірні періоди до пільгового стажу позивача за Списком №1 на підставі даних трудової книжки.

У відзиві відповідач вказує, що підставою для зарахування пільгового стажу роботи після 21.08.1992 є наказ по підприємству, організації про результати атестації робочих місць, згідно вимог Постанови №442.

Також зазначає про потребу у наданні уточнюючої довідки, оскільки трудова книжка позивача не містить вичерпної інформації про характер роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Також, згідно із п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом п. 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Вищезазначене дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Зазначена позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі №520/15025/16-а.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірним ставити право позивача на пільгову пенсію в залежність від дотримання його працедавцем правил атестації робочих місць.

Також, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 16.07.2019 по справі №235/516/17.

При цьому в матеріалах справи наявна копія наказу АТЗТ «Запоріжтехкомплект» від 08.06.2000 про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, якою затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 (а.с.25-26).

Серед таких посад, у пункті №3 зазначено посаду заливальника металу з затвердженням кількості робочих місць, чисельності працівників.

В силу обставин, встановити додаткові відомості про результати атестації робочих місць не вбачається за можливе з підстав ліквідації АТ «Запоріжтехкомплект» в 2016 році.

Проте на думку суду, пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини позивача, збереження яких не може ним контролюватись, відтак на нього не може покладатись і відповідальність за їх збереження.

Враховуючи, що записами у трудовій книжці в сукупності з наявними в матеріалах справи довідками та іншими матеріалами підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 , щодо яких виник спір, суд приходить до висновку про необхідність включення відповідачем спірного періоду у пільговий стаж позивача.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №015654.01.120.004 від 23.03.2020 (а.с.4).

За таких обставин, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд.25-а, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до стажу роботи у шкідливих умовах період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 заливальником металу, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 - Розділ ХІ - МЕТАЛООБРОБКА, підрозділ 1. Ливарне виробництво, підрозділ "а" - робітники, код 1110100а - 12176 - "заливальники металу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до стажу роботи у шкідливих умовах період роботи в АТ "Запоріжтехкомплект" з 01.10.1999 по 02.08.2001 заливальником металу, яка надає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 - Розділ ХІ - МЕТАЛООБРОБКА, підрозділ 1. Ливарне виробництво, підрозділ "а" - робітники, код 1110100а - 12176 - "заливальники металу" та провести перерахунок пенсії з дати її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строки оскарження рішення суду застосовуються з урахуванням норм Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.05.2020

Суддя І.В.Садовий