Рішення № 89183687, 13.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 р. Справа№200/14774/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради

про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якому просить суд:

- скасувати рішення відповідача в призупинені виплат при народжені дитини в надання державної допомоги з 1 грудня 2019 року позивачу;

- зобов`язати відповідача поновити виплати позивачу державної допомоги при народжені її дитини.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є матір`ю малолітньої дитини та у 2019 році відповідно до вимог діючого законодавства їй була призначена державна допомога при народження дитини, але 1 грудня 2019 року відповідач припинив виплату належних сум. За поясненням відповідача зупинення виплати відбулось через виїзд позивача за межі території України, оскільки в даному випадку такі виплати є нецільовим використання державних коштів.

Позивач зазначає, що батьком її дитини є громадянин іншої держави, до якого вона разом із дитиною приїхала для тимчасового проживання,

Зауважує, що за законодавством України дитина, батьки якої мешкають у різних державах, має право на регулярні особисті та прямі контакти із обома батьками.

На переконання позивача рішення про призупинення виплати допомоги при народжені дитини є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує інтереси дитини, оскільки висновки, на яких воно побудоване зроблені управлінням без надання оцінки всім обставинам справи (а.с. 1-4, 28-31).

У наданому суду відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що управління діяло у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач вперше звернулась до управління за призначенням допомоги при народженні дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі чого їй була призначена відповідна допомога у встановленому законом порядку та розмірі.

Пізніше до управління надійшла заява брата позивача - ОСОБА_2 щодо призначення житлової субсидії, в якій він просив виключити зі складу сім`ї свою сестру ( ОСОБА_1 ), оскільки остання хоча і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в Італії зі своїми дітьми.

На підставі вищенаведеного відповідач запропонував Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Краматорської міської ради провести перевірку відомостей, наданих заявником, для з`ясування обставин цільового використання бюджетних коштів допомоги при народжені дитини.

7 листопада 2019 року на адресу управління надійшла відповідь, в якій зазначено, що спеціалістами Центру було проведено перевірку за адресою місця реєстрації позивача ( АДРЕСА_1 ) для підтвердження фактичного проживання матері разом з дітьми, контролю за цільовим використанням соціальної допомоги. Під час перевірки за вказаною адресою знаходилась мати ОСОБА_1 , яка повідомила, що її донька з дітьми поїхала до Італії в липні 2019 року, де й знаходиться станом на час проведення перевірки, у зв`язку із чим перевірити факт цільового використання коштів неможливо.

Відповідач зазначає, що чинним законодавством передбачено вичерпаний перелік підстав для припинення виплати державної допомоги, в тому числі у разі нецільового використання коштів і не забезпечування отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, а також вказує, що виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади.

На підставі вищенаведеного рішенням від 19 листопада 2019 року позивачу було призупинено виплату допомоги при народжені дитини до з`ясування обставин.

З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а.с. 38-39).

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків (а.с. 25-26).

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) (а.с. 34).

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 16 березня 2020 року (а.с. 48).

Ухвалою суду від 16 березня 2020 року позовна заява позивача залишена без руху (а.с. 52-53).

Ухвалою суду від 1 квітня 2020 року подальший розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 квітня 2020 року (а.с. 63).

Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 29 квітня 2020 року (а.с. 71).

У зв`язку зі знаходженням 29 квітня 2020 року судді Волгіної Н.П. на лікарняному судове засідання відкладено на 13 травня 2020 року о 13-00 год (а.с. 79-80).

13 травня 2020 року позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явились; про місце, дату, час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача від 30 березня 2020 року про розгляд справи без її участі (а.с. 59).

14 квітня 2020 року від представника відповідача на електронну адресу суду також надійшла заява про розгляд справи за її відсутності у зв`язку із тимчасовим припиненням міжміського автобусного сполучення через поширення коронавірусної інфекції (а.с. 67-68).

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання та наявність клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутність, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 7-8).

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, є органом місцевого самоврядування та належним відповідачем у справі (а.с. 21-22).

Як встановлено судом, позивач 15 січня 2019 року у місті Ачерра (Італія) народила сина - ОСОБА_3 , про що відділом реєстрації цивільного стану Комуни м. Ачерра було видане витяг з актового запису про народження № 20 Ч. І С.А . РІК 2019 - АЧЕРРА, Провінція Неаполя (а.с. 10-14).

30 травня 2019 року Генеральним консульством України в Неаполі видана довідка № 536-150 про реєстрацію особи громадянином України, якою підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований громадянином України (а.с. 9).

19 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_6 (а.с. 44-45).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 27 червня 2019 року ОСОБА_1 призначена допомога при народжені дитини ОСОБА_3 , з 1 січня 2019 року по 31 січня 2019 року - у розмірі 10 320,00 грн, з 1 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року - 860,00 грн (а.с. 43, 19).

За поясненням відповідача, викладеними у відзиві на позов, а також з листа відповідача від 15 жовтня 2019 року (вих. № 04-40/2560) на адресу Центру соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Краматорської міської ради (а.с. 40) вбачається, що після призначення позивачу державної допомоги при народженні дитини до управління надійшла заява брата позивача - ОСОБА_2 (дата заяви не вказана, копія даної заяви суду не надана) щодо призначення житлової субсидії, в якій він просив виключити зі складу сім`ї свою сестру - ОСОБА_1 , оскільки вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в Італії.

15 жовтня 2019 року листом (вих. № 04-40/2560) Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на підставі заяви ОСОБА_2 , звернулось до Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Краматорської міської ради та ініціювало проведення перевірки відомостей, наданих ОСОБА_2 для з`ясування обставин цільового використання ОСОБА_1 бюджетних коштів - допомоги при народжені дитини (а.с. 40).

За наслідками перевірки листом від 5 листопада 2019 року (вих. № 02-11/419) Краматорським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Краматорської міської ради надана відповідь, в якій зазначено, що під час інспектування за адресою: АДРЕСА_1 знаходилась мати ОСОБА_1 , яка повідомила, що її донька з дітьми поїхала до Італії в липні 2019 року, де й знаходиться станом на час проведення перевірки, у зв`язку із чим перевірити факт цільового використання коштів не виявилось за можливе (а.с. 42).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 призупинено виплату допомоги при народженні дитини з 1 грудня 2019 року (а.с. 41).

Будучи не згодною із рішенням відповідача про призупинення їй виплати державної допомоги при народжені дитини позивач звернулась до суду із даним позовом.

При вирішенні справи по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Закон № 2811-XII), який спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у ст. 11 Закону.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

У п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, також однією з підстав визначено нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Суд зауважує, що ані Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», ані Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми не передбачено можливість призупинення виплати допомоги при народженні дитини.

Як вбачається з пояснень відповідача, викладених у відзиві, підставою для припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини слугувало саме нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Разом із цим у висновку Краматорського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей і молоді Краматорської міської ради, на який посилається відповідач, складеному за результатом інспектування місця проживання позивача та її дитини, зазначено, що перевірити факт цільового використання коштів не виявилось за можливе (а.с. 42).

Тобто, припиняючи виплату допомоги при народжені дитини управління поклало в основу його прийняття припущення, а не встановлений факт порушення позивачем норм діючого законодавства України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що призупинення виплати ОСОБА_1 допомоги при народжені дитини є неправомірною.

Крім цього, приймаючи рішення про призупинення виплати допомоги при народженні дитини відповідачем не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору чисельності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

За своєю правовою суттю допомога при народженні дитини є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, з урахуванням того, що припинення виплати допомоги при народженні дитини відбулось не з підстав, визначених чинним законодавством, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про припинення допомоги при народженні дитини, прийнято незаконно, тому підлягає скасуванню.

Відповідно, позовні вимоги позивача про скасування рішення відповідача - підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи, що за висновком суду припинення виплати допомоги при народженні дитини позивачу є протиправним, суд вважає за необхідне задовольнити і позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача поновити виплату їй допомоги при народженні дитини.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги зазначені нормативно-правові приписи суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача сплатити позивачу заборгованість з допомоги при народженні дитини за період з 1 грудня 2019 року по день поновлення такої виплати.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що ОСОБА_1 за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.1663453271.1 від 30 березня 2020 року (а.с. 60), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 255, 295-297, п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23) про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 19 липня 2019 року про призупинення з 1 грудня 2019 року виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради поновити виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради сплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати допомоги при народженні дитини за період з 1 грудня 2019 року по день поновлення такої виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати пов`язані зі сплатою нею судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження судових рішень продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.П. Волгіна