Ухвала суду № 89183384, 12.05.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

12 травня 2020 р. Справа № 802/1107/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

суддів: Мультян Марини Бондівни,

Воробйової Інни Анатоліївни,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

до: Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168), Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ: 24981994, адреса: вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058)

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168), Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ: 24981994, адреса: вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України від 26.05.2017 року № 358 про звільнення з військової служби у відставку полковника ОСОБА_1 з посади начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (п. 17); визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 14.06.2017 року № 111 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління; поновлено полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

07.04.2020 року на адресу суду від представника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління надійшла заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. В обґрунтування поданої заяви вказано, що виконання судового рішення у частині поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, що полягає у виданні відповідного наказу відноситься до виключних повноважень Міністерства оборони України, яке, як визначений судом боржник, несе звернений на нього обов`язок щодо виконання судового рішення у даній частині.

Окрім того, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 05.11.2019 року № Д-322/1/10дск "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2019-2020 роках" квартирно-експлуатаційні відділи, квартирно-експлуатаційні частини (районів) перепідпорядковані зі складу квартирно-експлуатаційних управлінь у підпорядкування командувача Сил логістики Збройних Сил України, у зв`язку із чим квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці вибув з підпорядкування та складу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Тобто, визначений судовим рішенням обов`язок щодо поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, який на даний час не підпорядковується Південному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, у частині, що стосується Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління як боржника, повністю відсутній у зв`язку з його припиненням.

Разом із тим, дублікат виконавчого листа, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 07.11.2019 року, про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, боржником у якому є Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, пред`явлений стягувачем для примусового виконання та перебуває на даний час на виконанні у Відділі примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). При цьому, відомостей щодо втрати позивачем виданого судом 02.08.2018 року виконавчого листа у даній адміністративній справі, боржником у якому є Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, не встановлено, а тому, такий виконавчий документ може бути пред`явлений ним до виконання.

Окрім того, у даній заяві представник відповідача просить зупинити виконання Відділом примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого листа (дубліката), виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 07.11.2019 року, та заборонити приймати до виконання виконавчий лист, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 02.08.2018 року, про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, боржником у яких є Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, до розгляду даної заяви.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року, шляхом зазначення вірної дати призначеного судового засідання: "04 травня 2020 року".

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в письмовому провадженні. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши інші докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23.12.2015 року між позивачем та Міністерством оборони України укладено Контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на по садах осіб офіцерського складу на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відповідно до пункту 4 даного Контракту сторони зобов`язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна од ну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами.

Згідно з наказом Міністра оборони України від 25.12.2015 року № 1097 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

На початку травня 2017 року позивач пройшов у ВЛК ВМКЦ Центрального регіону військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до проходження військової служби. Згідно з висновком ВЛК, за станом здоров`я - придатний до військової служби.

Відповідно до висновку, наведеному у службовій характеристиці від 04.05.2017 року, яка видана Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, полковник ОСОБА_1 відповідає займаній посаді і його доцільно залишити на займаній посаді.

17.05.2017 року позивач на адресу Південного територіального квартирною експлуатаційного управління направив довідку військово-лікарської комісії від 16.05.2017 року № 699 з висновком про придатність до військової служби та рапорт, згідно з яким висловлено бажання та прохання продовжити військову службу у Збройних Силах.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки Міністра оборони України Руснака І.С. від 26.05.2017 року № 358, полковника ОСОБА_1 , начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, звільнено з військової служби та займаної посади у відставку та направлено на військовий облік у Вінницький ОМВК Вінницької області.

З даним наказом позивач ознайомився 06.06.2017 року, що підтверджується виданою позивачу довідкою квартино-експлуатаційного відділу м. Вінниця.

Відповідно до пункту 2 наказу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 14.06.2017 року № 111 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу КЕВ м. Вінниці та всіх видів забезпечення з 18.08.2017 року, направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату Вінницької області.

Прийняттю рішення про звільнення позивача у відставку (за віком) передувало засідання атестаційної комісії Головного квартино-експлуатаційного управління Збройних Сил України, результати якого оформлені протоколом № 2 від 24.05.2017 року. Відповідно до висновків комісії за результатами службової діяльності доцільно направити документи на звільнення полковника ОСОБА_1 , начальника квартино-експлуатаційного відділу м. Вінниця Південного територіального квартино-експлуатаційного управління у відставку відповідно до пункту "в" частини 6 статті 26 (за віком) у термін до 25.05.2017 року.

Разом із тим, не погоджуючись з правомірністю вищевказаних наказів, позивач за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Як уже зазначалося судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України від 26.05.2017 року № 358 про звільнення з військової служби у відставку полковника ОСОБА_1 з посади начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (п. 17); визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 14.06.2017 року № 111 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління; поновлено полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року апеляційні скарги Міністерства оборони України, Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року - без змін.

Вінницьким окружним адміністративним судом позивачу видано чотири виконавчих листи, а саме:

- 27.11.2018 року видано виконавчий лист у справі № 802/1107/17-а, яким постановлено поновити полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у якому боржником є Міністерство оборони України;

- 02.08.2018 року видано виконавчий лист у справі № 802/1107/17-а, яким постановлено визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 26.052017 року № 358 про звільнення з військової служби у відставку полковника ОСОБА_1 з посади начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (п. 17), у якому боржником є Міністерство оборони України;

- 02.08.2018 року видано виконавчий лист у справі № 802/1107/17-а, яким постановлено визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 14.06.2017 року № 111 щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у якому боржником є Південно територіальне квартирно-експлуатаційне управління;

- 02.08.2018 року видано виконавчий лист у справі № 802/1107/17-а, яким постановлено поновити полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у якому боржником є Південно територіальне квартирно-експлуатаційне управління.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі № 802/1107/17-а Міністерством оборони України видано наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року № 309, згідно з яким, як зазначено у параграфі 9, ОСОБА_1 поновлено на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Разом із тим, відповідно до параграфу 10 вказаного наказу Міністра оборони України позивача звільнено з військової служби у відставку за віком, на підставі пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Тобто, наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року № 309 позивача поновлено на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління та водночас, звільнено з військової служби у відставку за віком.

07.10.2019 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 27.11.2018 року у справі № 802/1107/17-а про поновлення на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у зв`язку із втратою оригіналу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.

07.11.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом позивачу видано дублікат виконавчого листа № 802/1107/17-а про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у якому боржником є Південно територіальне квартирно-експлуатаційне управління.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 21.11.2019 року відкрито виконавче провадження № 60676157 з виконання виконавчого листа № 802/1107/17-а, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 07.11.2019 року.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Південно-територіального квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправним та скасування рішення скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, відмовлено.

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку у контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Частиною першою, другою статті 374 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За приписами наведеної норми слідує, що підставами для визнання виконавчого листа таким, що підлягає виконанню є видання виконавчого листа помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На переконання суду, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, зокрема, рішення суду скасовано чи змінено в апеляційному чи касаційному порядку, або у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

У свою чергу зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу або неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вищенаведеного свідчить, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, встановлених законом.

Враховуючи, що заявник просить визнати виконавчий лист, виданий 02.08.2018 року Вінницьким окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність обов`язку боржника на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 4 Закону № 2232-ХІІ визначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 2232-ХІІ для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Водночас, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 3 статті 24 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення), встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Пунктом 23 Положення передбачено, що контракт про проходження військової служби набирає чинності з дня зарахування до списків особового складу військової частини: із громадянами, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі з військовозобов`язаними, які проходять збори, та резервістами під час мобілізації.

Таким чином, оскільки на момент набрання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року законної сили, квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці підпорядковувався Південному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, зарахування позивача до списків особового складу повинно було здійснюватися наказом начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

З огляду на викладене, суд зазначає, що параграф 9 наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року № 309 про поновлення позивача на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління сам по собі ще не свідчить про те, що позивача було поновлено на військовій службі, оскільки цьому факту має передувати низка інших рішень та дій зі сторони як позивача, так й інших військових формувань, зокрема: прибуття позивача до Вінницького міського об`єднаного військового комісаріату, де позивач був взятий на облік після звільнення з військової служби у серпні 2017 року, отримання позивачем припису про вибуття до Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління для поновлення військовій службі, видання начальником цього управління письмового наказу про зарахування позивача до списків особового складу. І лише після прийняття такого наказу позивач вважався б таким, що поновлений на військовій службі з відповідними правовими наслідками - набуття статусу військовослужбовця та поновлення (встановлення) незаконно припинених відносин військової служби за контрактом.

Окрім того, суд звертає на процедуру поновлення позивача на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, з якої його було незаконно звільнено.

Згідно з підпунктом 1 пункту 81 Положення призначення на посади військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців, яка затверджується Міністром оборони України.

Відповідно до пункту 33 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року № 1053/2011, осіб офіцерського складу призначають на штатні вакантні військові посади прямі командири (начальники) відповідно до Номенклатури посад для призначення осіб офіцерського складу наказами по особовому складу, що затверджується Міністром оборони України.

Отже, особи офіцерського складу можуть бути призначені лише на штатні військові посади, які є вакантними.

Крім того, відповідно до статей 61, 62 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 548-XIV новопризначені командири військових частин (кораблів) вступають на посаду на підставі розпорядження чи наказу старшого командира (начальника). Про свій вступ на посаду командир частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові). Командир військової частини (корабля) приймає або здає посаду особисто в присутності представника від старшого командира (начальника).

Для прийняття і здавання посади командира військової частини (корабля) наказом старшого командира (начальника) призначаються комісії, які після проведення перевірки складають відповідні акти. В акті про прийняття і здавання посади зазначаються дані про особовий склад військової частини (корабля) за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки і навчально-матеріальної бази; стан охорони державної таємниці. Акт підписується командиром, який приймає, і командиром, який здає посаду, а також членами комісії, відповідними заступниками командира військової частини (начальниками служб) та подаються старшому командирові (начальникові) на затвердження і для прийняття рішення за фактами виявлених недоліків.

Таким чином, поновлення позивача на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління передбачає не лише прийняття відповідного наказу Міністром оборони України, але й зарахування останнього до особового складу квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці та його вступ на цю посаду у визначеному законодавством порядку.

Враховуючи наведене, доводи відповідача у заяві про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки рішення набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, доказів виконання рішення суду відповідачем не надано, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа, виданого 02.08.2018 року Вінницьким окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню.

Суд наголошує, що у разі визнання даного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, фактично призведе до неможливості реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Посилання представника відповідача на спільну директиву Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 05.11.2019 року № Д-322/1/10дск "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2019-2020 роках" також судом до уваги не береться, оскільки на момент набрання законної сили рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці перебував у підпорядкуванні Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно зі статтею 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню регламентоване положеннями статті 374 КАС України, а питання заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, визначено статтями 52, 379 КАС України, що не є тотожними поняттями, та вирішується у різний процесуальний спосіб.

Надаючи оцінку заяві представника відповідача в частині визнання виконавчого листа (дубліката), виданого 07.11.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року ОСОБА_1 видано дублікат виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду № 802/1107/17-а від 02.08.2018 року про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

У свою чергу, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, відмовлено.

З огляду на положення статті 374 КАС України та враховуючи, що рішенням суду апеляційної інстанції ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника відповідача у даній частині, тим самим визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Щодо клопотання про зупинення виконання Відділом примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого листа (дубліката), виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 07.11.2019 року, та заборони приймати до виконання виконавчий лист, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 02.08.2018 року, на час розгляду даної заяви, суд зазначає, що частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено випадки, за яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій.

Такими випадками є зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа та надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Разом із тим, матеріали справи не містять обставин, за яких суд вимушений зупинити виконання за виконавчим листом № 802/1107/17-а.

Таким чином, оскільки обґрунтованих підстав для зупинення виконання за виконавчим документом заявником не наведено, тому вищевказані клопотання про зупинення виконання виконавчого листа та заборони приймати до виконання виконавчий лист, на час розгляду даної заяви, не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 374 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист (дублікат), виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 07.11.2019 року у справі № 802/1107/17-а, про поновлення полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у якому боржником є Південно територіальне квартирно-експлуатаційне управління - таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна

Судді Мультян Марина Бондівна

Воробйова Інна Анатоліївна