Ухвала суду № 89182948, 12.05.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

12 травня 2020 року Справа № 915/564/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612)

про визнання незаконними та скасування пунктів рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 343 від 12.04.2019 року

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави Миколаївської міської ради з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними та скасувати пункти 4, 4.1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 343 від 12.04.2019 року про затвердження технічної документації та надання дозволу комунальному виробничому підприємству по організації харчування в навчальних закладах на укладення договору про встановлення строкового сервітуту строком на 1 рік для розміщення групи пересувних тимчасових споруд (літній майданчик) загальною площею 50 кв.м на Флотському бульварі у Центральному районі.

Підставою позову прокурором зазначено обставини щодо порушення відповідачем законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення виконкому про затвердження технічної документації та наданні комунальному підприємству дозволу на укладення договору про встановлення строкового сервітуту, оскільки в порушення положень ст. 98 ЗК України, ст. 395, 401, 404 ЦК України в спірному випадку не дотримано умови, підстави та суб`єктний склад осіб, необхідний для встановлення сервітуту. Сервітут надано не для усунення недоліків земельної ділянки комунального підприємства, а для розміщення групи тимчасових споруд (літніх майданчиків) для провадження підприємницької діяльності. Потреба підприємства в частині використання землі могла бути задоволена іншим шляхом, а саме внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки з дотриманням конкурентних засад.

Крім того, спірна земельна ділянка віднесена до зелених насаджень загального користування, належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського призначення. Земельна ділянка накладається на територію парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва "Флотський бульвар", якому присвоєно статус об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення. Розміщення групи пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах вищевказаної території не передбачено законодавством (ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. 48 Закону України "Про охорону земель", ст. 1 Закону України "Про будівельні норми", ДБН 360-92).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 13, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 24, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 16, 21, 324, 373, 395, 401, 404 ЦК України, ст. 98, 122, 124, 134 ЗК Кодексу, ст. 17 Закону України “Про основи містобудування”, ст. 48 Закону України “Про охорону земель”, ст. 1 Закону України "Про будівельні норми", Законом України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", ДБН 360-92 та судовою практикою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.04.2020 року позовну заяву Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (вх. № 5086/20 від 23.04.2020 року) в інтересах держави Миколаївської міської ради до відповідача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконними та скасування пунктів рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 343 від 12.04.2019 року залишено без руху.

Встановлено прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів).

Встановлено прокурору наступний спосіб усунення недоліків:

- прокурору подати суду докази попереднього (до звернення до суду) повідомлення позивача Миколаївської міської ради про намір звернутися з позовом до суду.

07.05.2020 року до господарського суду Миколаївської області від Миколаївської місцевої прокуратури № 1 надійшла заява (вх. № 5553/20) про усунення недоліків на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 28.04.2020 року по справі № 915/564/20. Так, прокуратурою подано суду докази попереднього (до звернення до суду) повідомлення позивача Миколаївської міської ради про намір звернутися з позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що прокуратурою усунуто недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 ГПК України).

Розгляд даної справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що підставою позову прокурором, зокрема, зазначено обставини щодо порушення відповідачем законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення виконкому про затвердження технічної документації та наданні Комунальному виробничому підприємству організації харчування у навчальних закладах дозволу на укладення договору про встановлення строкового сервітуту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального виробничого підприємства організації харчування у навчальних закладах, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

Судом встановлено, що до позовної заяви прокурором додано докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу третьої особи.

Разом з тим, судом враховано наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з останніми змінами, внесеними постановою КМУ № 343 від 04.05.2020 року, відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

Вищевказаною Постановою № 211 введено відповідні обмежувальні заходи та на період дії карантинних заходів, зокрема, заборонено, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями; службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.

В свою чергу рішенням Ради суддів України від 17.03.2019 № 19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/ health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ “Прикінцевих положень” Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 530-ІХ від 17.03.2020 року установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): 1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; 2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

Суд також зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 з відповідними змінами та рішення Ради суддів України від 17.03.2019 № 19, з метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про необхідність відкриття провадження у справі без зазначення дати проведення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, розгляд даної справи здійснюватиметься судом в розумні строки відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відкритому засіданні після усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів), у зв`язку з чим про дату, час та місце розгляду справи учасники судового розгляду будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Керуючись ст. 176, 177, 181-182, 233-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

4. Розглянути справу № 915/564/20 у розумний строк, достатній з урахуванням ситуації, яка склалася в державі у зв`язку з поширенням короновірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів.

5. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне виробниче підприємство організації харчування у навчальних закладах, вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038 (код ЄДРПОУ 05475854).

6. Встановити відповідачу строк у 15 днів з дня усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів) для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

Роз`яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

7. Встановити прокуратурі та позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.

8. Встановити відповідачу строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.

9. Встановити третій особі строк у 15 днів з дня усунення обставин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (скасування обмежувальних протиепідемічних заходів) для подання до суду пояснень в порядку ст. 168, 179 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані сторонами, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Пояснення мають відповідати вимогам ст. 168 ГПК України.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

10. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

11. Звернути увагу учасників справи на наступне:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);

- учасники справи мають права та обов`язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;

- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі в підготовчому провадженні (ч. 3 ст. 169 ГПК України);

- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;

- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

12. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 12.05.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш