Ухвала суду № 89182630, 13.05.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"13" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1267/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, код ЄДРПОУ 37817344) за вх.суду№1308/20 від 08.05.2020р. про видачу судового наказу до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІМІ» (65026, м. Одеса, вул. Катеринінська, 23, код ЄДРПОУ 41159267) на суму 1448,52грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІМІ» 1448,52грн. 20% річних.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» посилається на неналежне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІМІ» умов укладеного 04.12.2019р. між сторонами договору поставки №1336.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» заявлено вимогу про стягнення 1448,52грн. 20% річних.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Умовами п.5.3. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати поставленої партії товару Покупець зобов`язаний сплатити зокрема 20% річних.

В обґрунтування нарахування 20% річних Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України та зазначає, що у розумінні вказаної статті річні є частиною суми боргу тобто є грошовим зобов`язанням, яке вираховується у відсотках річних.

Суд зазначає, що не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження вимоги в частині стягнення 20% річних оскільки згідно положень Цивільного кодексу України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, 20% річних за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. В свою чергу вказані вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав таких нарахувань, періодів, тощо.

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» на те, що заявник не позбавлений прав звернутися до суду за захистом своїх порушених прав в позовному провадженні.

Керуючись ст.ст. 150, п.3 ч.1, ч.2 ст.152, ч. 1 ст. 148, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО-ТРАНС» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, код ЄДРПОУ 37817344) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІМІ» (65026, м. Одеса, вул. Катеринінська, 23, код ЄДРПОУ 41159267) 1448,52грн. 20% річних.

Ухвала набирає чинності 13.05.2020р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.В. Степанова