Ухвала суду № 89181904, 13.05.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/377/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАНДТЕХІМПОРТ" вх.№6742/20 від 12.05.20 про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАНДТЕХІМПОРТ"

до відповідача: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"

про стягнення заборгованості в сумі 2 399 518 грн 89 к.

встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАНДТЕХІМПОРТ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" про стягнення заборгованості в сумі 2399518 грн 89 к.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах, а також на кошти, що належать або мають бути передані або сплачені відповідачу, в межах заявлених позовних вимог.

В обгрунтування зазначеної заяви заявник вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду через наявність кримінальних проваджень щодо відповідача та наявність заборгованості перед третіми особами за невиконаними судовими рішеннями, а відсутність зареєстрованого за ним нерухомого майна не дасть змоги в майбутньому стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на нерухоме майно як боржника у виконавчому провадженні.

Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали заяви, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Так, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77, ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості негативних наслідків для позивача без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Натомість позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, не матимуть наслідком повного припинення господарської діяльності відповідача та порушення його законних прав і інтересів, що є неприпустимим.

Наведені обгрунтування в заяві про забезпечення позову однозначно не свідчить, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду або призведуть до порушень прав заявника. При цьому, суд звертає увагу, що долучені до заяви про забезпечення позову судові рішення не є належним доказом на підтвердження тієї обставини, що ці рішення є невиконаними. Щодо нявності кримінальних проваджень стосовно відповідача, заявником не наведено обставин, за яких ці кримінальні провадження можуть стати підставою для ускладнення виконання рішення суду.

Судом також враховано, що розмір позовних вимог становить 2399518,89грн., тоді як розмір статутного капіталу відповідача - 200000000,00грн.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком.

Оскільки, заявником не доведено та документально не підтверджено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому суд зазначає, що сам факт несплати боргу відповідачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що заява (клопотання) про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно приписів ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.73, 74, 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАНДТЕХІМПОРТ" вх.№6742/20 від 12.05.20 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 13.05.20 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/

e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88

Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Суддя Матуляк П. Я.