Ухвала суду № 89176429, 12.05.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13571/17

Провадження № 2-ар/643/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Горбунової Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами в справі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просить суд роз`яснити:

- чи повинно Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р.відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); надбавки за безперервну службу (90% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р.відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); премії (33,3% грошового забезпечення вказаного в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та надбавки за безперервну службувідповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988).

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при виконанні рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17не враховує щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Зазначає, що 14 травня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення по справі № 826/12704/18 яким визнав протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабміну від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям", яким було введено відповідне обмеження врахування при перерахунку надбавки за особливості прохоження служби, премії. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 826/12704/18 апеляційна скарга Кабміну залишена без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року залишено без змін. Грошове забезпечення поліцейських встановлено постановою КМУ № 988 і наказом МВС № 260, а оскільки обидва цих нормативно-правових акта передбачають у складі грошового забезпечення надбавку за особливості прохоження служби, премію та інші щомісячні види грошового забезпечення, то неврахування під час перерахунку цих складових є порушенням ст. 63 Закону № 2262-XII. Відтак на думку позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області неоднаково тлумачить висновки суду, що перешкоджає належному виконанню рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.

Рішенням Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 задоволено адміністративний позовЗонтага ОСОБА_2 , зокрема:

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 відповідно доЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 р.,ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанов КМУ №988 від 11.11.2015 р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 р. «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 №268» та довідки №100/28725 від 25.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно доЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 р.,ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанов КМУ №988 від 11.11.2015 р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 р. «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 р. №268» та довідки №100/28725 від 25.05.2017 р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області починаючи з 01.01.2016.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 року рішення залишено без змін.

Таким чином, рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 набрало законної сили 23.02.2018 року.

Згідно частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

Отже, за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що заявником у поданій заяві вказується, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при виконанні рішення суду не врахувало щомісячні додаткові види грошового забезпечення передбачені постановою КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988, хоча п. 3 резолютивної частини рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 передбачає зобов`язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ №988 від 11.11.2015 р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Враховуючи що в рішенні суду не вирішено питання щодо врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення передбачених постановою КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988, що викликає суперечки щодо його нерозуміння під час виконання та може призвести до неправильного виконання, враховуючи неоднакове тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи пенсія позивачу за період з 01 січня 2016 перераховувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 устанавлюєтьсянадбавка за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 устанавлюється премія поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 до складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 розділу 2 наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Відповідно до пункту 12 розділу 2 наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Відтак при здійсненні перерахунку на підставі рішення суду повинно враховуватись грошове забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів.

Крім того, 14 травня 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення по справі № 826/12704/18 яким визнав протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабміну від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям", яким було введено відповідне обмеження врахування при перерахунку надбавки за особливості прохоження служби, премії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 826/12704/18 апеляційна скарга Кабміну залишена без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року залишено без змін.

Зокрема, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 826/12704/18 суд зазначає: враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що пункт 3 Постанови КМ України № 103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року.За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Враховуючи викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не може обмежувати розмір та складові грошового забезпечення, оскільки судовим рішенням було встановлено право позивача на отримання пенсії в належному розмірі відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 - задовільнити.

Роз`яснити третій абзац резолютивної частини рішення Московського районного суду від 08.12.2017 року по справі № 643/13571/17 зазначивши, що Головне управління Пенcійного фонду України в Харківській області повинно здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (100% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р.відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); надбавки за безперервну службу (90% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років вказаних в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р.відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988); премії (33,3% грошового забезпечення вказаного в довідці №100/28725 від 25.05.2017 р. з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та надбавки за безперервну службувідповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя - Я.М.Горбунова