Ухвала суду № 89174565, 12.05.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5740/20

Провадження №2/592/2117/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Сумської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – Управління державного архітектурно – будівельного контролю Сумської міської ради про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, повернення земельної ділянки, звільнення від самочинних будівель і споруд, приведення у попередній стан,

у с т а н о в и в:

07.05.2020 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла позовна заява, згідно якої Сумська міська рада просить:

- скасувати рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбської Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39757368 від 20.02.2018 року та запис про право власності 24910775 від 16.02.2018 року про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (торговий ряд) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1489491859101 за ОСОБА_1 ;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (будівництво торгового ряду) нежитлове приміщення, замовник - ОСОБА_1 , реєстраційний запис № CM 141173551131 від 21.12.2017р., зареєстровану Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради;

- повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 Суми власникові Сумській міській раді, звільнивши її від самочинних будівель і споруд шляхом знесення нежитлового приміщення (торговий ряд, площею 86.4 кв.м.), та привести земельну ділянку у попередній стан, що існував до самочинного будівництва;

- стягнути на користь Сумської міської ради (код 23823253) понесені судові витрати з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, приходжу до висновку, що позовну заву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України зважаючи на наступне.

Усупереч частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

За подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2102 грн. 00 грн. (пункт 1.2 частини 2 статті 4 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зміст позовних вимог містить 3 вимоги немайнового характеру, а тому позивач повинен сплатити судовий збір за кожну вимогу у розмірі 2102 грн.

Крім того, позовна заява від імені Сумської міської ради підписана представником Березенко Т.А.

01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Частиною першою та другою статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

З огляду на предмет пред`явленого позову справа не є трудовим спором чи малозначною у розумінні частини 6 статті 19 ЦПК України.

Відповідно до положень статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, зазначеними нормами визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження здійснювати самопредставництво органу державної влади, місцевого самоврядування в суді: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Виходячи з чого, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене право особи діяти від імені органу державної влади, місцевого самоврядування без додаткового уповноваження.

До позовної заяви підписаної представником ОСОБА_2 додано копію довіреності від 28.12.2019, виданої Сумською міською радою в особі Сумського міського голови Лисенка О.М., якою уповноважено завідувача сектору юридичного та кадрового забезпечення управління державного архітектурно – будівельного контролю Сумської міської ради на ведення справ Сумської міської ради в судах та копію Наказу від 01.02.2018 «Про переведення ОСОБА_2 на посаду з кадрового резерву.

Суд звертає увагу на те, що копія довіреності з наказом, які долучені до позовної заяви не можуть підтверджувати повноваження ОСОБА_2 представляти інтереси Сумської міської ради в судах України в порядку самопредставництва, оскільки перелік документів, які підтверджують такі повноваження визначено у частинах 3- 4 статті 58 ЦПК України і довіреність до цього переліку не віднесено.

Жодних інших документів, визначених у вказаній нормі права (статут, положення, трудовий договір (контракт), які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної особи до позовної заяви не додано.

Позовна заява містить одночасне посилання на норми процесуального права Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, тобто позивач не визначився в порядку якої юрисдикції звернувся до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За змістом пункту першого частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на укладення 14.11.2017 між територіальною громадою м. Суми та ФОП ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та подальше зведення об`єкту нерухомого майна з істотним порушенням вимог державних будівельних норм та правил, а також з порушенням суспільних інтересів територіальної громади міста Суми.

Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019, справа № 127/23144/18, провадження № 14-460цс19).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать розгляд спорів, що виникли при виконанні правочинів у господарській діяльності. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 910/1733/18, провадження № 12-170гс18).

Обґрунтування звернення з даним позовом у порядку цивільного процесуального судочинства (зазначено, що не адміністративна юрисдикція) позовна заява не містить.

З огляду на викладене, відповідно до частин 1 і 2 статті 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути зазначені недоліки шляхом: подачі позовної заяви з урахуванням викладених у даній ухвалі недоліків та надати документи, що підтверджують сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: Сумська міська ОТГ/Ковпаківський р-н/22030101,

Рахунок IBAN: UA738999980313171206200018540,

Код отримувача: 37970593,

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись частиною 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Сумської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – Управління державного архітектурно – будівельного контролю Сумської міської ради про скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, повернення земельної ділянки, звільнення від самочинних будівель і споруд, приведення у попередній стан - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, але не пізніше закінчення строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити позивачу, що у разі неусуненя недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Косолап