Рішення № 89173654, 08.05.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1330/19

Провадження № 2/945/116/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Трифонової І.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської об`єднаної територіальної громади Миколаївської області про визнання права власності,-

встановив:

Позивач звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Михайлівської об`єднаної територіальної громади Миколаївської області про визнання права власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.11.2004 він набув у власність житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , на підставі рішення Виконкому Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 23.09.2004року. 17.02.2019 за адресою проживання позивача сталася пожежа, в результаті якої будинок зазнав пошкоджень. Також були знищені правовстановлюючі документи на будинок та технічний паспорт. У зв`язку із тим що позивач позбавлений можливості належним чином користуватися та розпоряджатися своїм будинком, прость суд визнати за ним право власності на житловий будинок.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, при цьому представник позивача подав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, також просив розглядати справу за їх з позивачем відсутності.

Представник відповідача Михайлівської об`єднаної територіальної громади Миколаївської області у судове засідання не з`явився, при цьому подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 вказаний ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Відповідно до довідки КП МБТІ від 14.04.2020 року № 828 за адресою АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2004 року,зареєстровано БТІ 24.11.2004 року.

Згідно акту про пожежу від 17.02.2019 року адресою АДРЕСА_1 сталася пожежа, в результаті якої будинок зазнав пошкоджень.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІУ (далі - Закон), відомості державного реєстру речових прав на нерухоме є офіційними відомостями.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, та в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 37 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» власник майна має пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення, ухвалене раніше.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному 392 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок на підставі рішення виконкому Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 23.09.2004 року, яке ніким не оспорене, недійсним судом не визнане.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідач визнав заявлений позивачем позов.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем даного позову не суперечить закону, зокрема положенням ч. 3 ст. 1272 ЦК України, і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє майнове право, тому воно підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім цього, суд бере до уваги, що визнання за позивачем права власності на вказане майно, не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Михайлівської об`єднаної територіальної громади Миколаївської області про визнання права власності- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Василівка Снігурівського району Миколаївської області;номер і серія паспорта НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський