Ухвала суду № 89172473, 07.05.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2124/20

1-кс/405/1026/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Литвиненка Д.В., слідчого Мудрого І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Клімічева О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області Мудрого І.В. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2019 №12019120000000204, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні стверджує, що з метою запобігання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, існує необхідність в застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував.

Підозрюваний підтримав позицію захисників.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.08.2019 №12019120000000204, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

03.04.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої, 27.05.2019 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 поліетиленовий пакет з порошком білого кольору, який згідно висновку експерта №473 від 13.06.2019 містить психотропну речовину – метамфетамин; крім цього, 14.02.2020 в період часу з 11. 23 год. по 11.24 год. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання повторно незаконно збув легендованій особі два прозорих поліетиленових пакетика на зіб застібках із порошкоподбіною речовиною, яка згідно висновку експерта №254 від 24.02.2020 містить психотропну речовину – метамфетамин.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: копіями протоколів допиту свідків, копіями протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, копією протоколу обшуку та тимчасового доступу до речей та документів, та іншими зібраними у справі матеріалами.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст. 307 КК України, зокрема і те, що підозрюваний раніше судимий за чинення аналогічних кримінальних праворушень.

Крім того, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України, санкція більш тяжкого покарання за ч. 2 вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та/або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Крім цього, під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваний ухилявся від явки до суду внаслідок чого було постановлено ухвалу про його примусовий привід у судове засідання.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2018 ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та звільнено від відбування покарання шляхом встановлення іспитового строку тривалістю 2 роки 6 місяців. Тобто, перебуваючи на іспитовому строці ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність судимості.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 28 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується: відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та доходу, тяжкість можливого покарання, відсутність на утриманні інших осіб навіть при наявності неповноліньої дитини, яку утримує її мати та матері пенсійнго віку.

Слідчий суддя вважає, що застава - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 181, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 28 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме з 10 год. 25 хв. 07.05.2020 до 10 год. 25 хв. 03.06.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12019120000000204 від 12.08.2019.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 10 год. 25 хв. 03.06.2020 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб, окрім участі в слідчих та процесуальних діях.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 10 год. 25 хв., 03.06.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор