Ухвала суду № 89171915, 08.05.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1985/20

Провадження № 2-а/206/42/20

У Х В А Л А

08 травня 2020 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісника Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісника Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог КАС України.

Так, звернення до суду з адміністративним позовом має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема визначених статтями 160-161 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем не було надано до позовної заяви документу про сплату судового збору, при цьому, у тексті позовної заяви зазначено, що відповідно до вимог ст.. 288 КУпАП його звільнено від сплати судового збору.

Згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд України у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об`єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 провадження № 11-1287апп18 відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

За системного, цільового та граматичного тлумачення до законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2102 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 420,40 гривень та надати до суду докази його сплати.

Крім того, частиною 1 ст. 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Так, позивач оскаржуючи постанову Інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісника Івана Івановича звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська та зазначив свою адресу проживання АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивачем до позовної заяви не додано копії паспорту або іншого документу для підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку його місця проживання (перебування, знаходження) в Самарському районі м. Дніпра, що позбавляє суд встановити територіальну підсудність справи.

Також, у порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Суд звертає увагу, що позивачем надано фіскальний чек про направлення рекомендованого пріоритетного листа на адресу відповідача, однак КАС України містить вимогу щодо надання позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо до суду.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, згідно вимог вказаної статті, обов`язок щодо надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також надання доказів щодо надсилання вказаних документів, законодавцем покладено лише на позивачів, що є суб`єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст. 94, 123, 160, 161, 169, 286, 294 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісника Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Реквізити для сплати судового збору: Одержувач коштів УК в Iндустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989295, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA448999980313161206000004010, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, у разі якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160 та 161 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О.Кушнірчук