Рішення № 89164633, 08.04.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15649/19

Категорія 7

2/295/1744/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування вимог за яким зазначила, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 разом з відповідачем належить на праві спільної часткової власності автомобіль Volvo 850, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Розмір частки позивача як спадкоємця за заповітом складає 7/8, відповідач є сином померлого від першого шлюбу та отримав право на спадщину за законом на 1/8 частку в спадковому майні як обов`язкову частку. За змістом позову, автомобіль перебуває в користуванні відповідача, доступу до транспортного засобу позивач не має, зареєструвати право власності на автомобіль не може, оскільки реєстрація може бути проведена тільки за наявності самого автомобіля та оригіналу свідоцтва про право власності на транспортний засіб, яке видане на ім`я покійного ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що добровільно передати їй автомобіль відповідач не бажає, частка його є незначною, не може бути виділена в натурі, тому припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди ні йому, ні членам сім`ї. Зі змісту позовної заяви також вбачається, що позивач є пенсіонером, постійно лікується, пенсія є єдиним джерелом доходу, а тому планує продати автомобіль та отримані від продажу кошти витратити на лікування. З огляду на викладене у позовній заяві, позивач просить припинити право власності на 1/8 частину автомобіля Volvo 850, 1992 року випуску, що належить ОСОБА_2 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину вказаного автомобіля; передати відповідачу в якості компенсації вартості 1/8 частки у спільному майні 7 966,25 грн., внесених на депозит суду; зобов`язати відповідача передати позивачу автомобіль, свідоцтво про право власності на транспортний засіб та ключі.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 26.11.2019 року справу прийнято до розгляду та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

08.01.2020 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач вказав, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки недобросовісні дії позивача та її представника викликані умислом заволодіти часткою його майна у спадщині після смерті батька ОСОБА_3 . Зазначає, що 15.04.2019 року Богунським районним судом м. Житомира відкрито провадження за заявою ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 недієздатною та встановлення опіки над нею, однак вказана заява 24.10.2019 року була залишена без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання заявника ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 . Зазначає, що частка ОСОБА_1 була отримана ОСОБА_4 безоплатно за договором дарування частини квартири, складеного тільки 17.08.2019 року, але в разі визнання позивача недієздатною до цієї дати зазначений договір дарування мав би бути визнаний нікчемним. Відповідач вказує у відзиві, що повторна неявка ОСОБА_4 та його представника у судове засідання свідчить про умисел заволодіти вже його законною часткою в майні після смерті батька, використовуючи удавану недієздатність ОСОБА_1 . Крім того відповідач додав, що Богунським районним судом м. Житомира 21.11.2019 року ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до нього про припинення права власності на частку квартири, що знаходиться у спільній частковій власності, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Твердження позивача про те, що частка відповідача є незначною, не може бути виділена в натурі, а тому припинення частки у спільному майні не завдасть істотної шкоди ні йому, ні членам його сім`ї є бездоказовим та не відповідає вимогам щодо доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.

14.01.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено, що обставини, викладені ОСОБА_2 у відзиві, не спростовують доводів позивача і тих обставин, якими вона обґрунтовує свій позов. Представник зазначила, що ОСОБА_1 не визнана в судовому порядку недієздатною, на обліку в Житомирському обласному психдиспансері не перебуває, питання психічного стану позивача не є предметом спору. Припинення права власності ОСОБА_2 на 1/8 частку автомобіля не завдасть йому істотної шкоди, оскільки грошовий еквівалент вартості цієї частки автомобіля внесений на депозитний рахунок суду; автомобіль був спільною сумісною власністю позивача та її покійного чоловіка, так як придбаний за час перебування у шлюбі, а тому відповідач матеріального відношення до транспортного засобу не має; при житті покійним чоловіком був складений заповіт, яким все майно останній заповів дружині, після смерті якого ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса та оформила на себе спадкове майно, однак ОСОБА_2 також подав заяву до нотаріуса та у зв`язку з тим, що мав пенсійний вік, йому по закону виділено обов`язкову частку в спадковому майні та це є єдиною підставою набуття ОСОБА_2 права на частку в спірному майні.

У своїх запереченнях від 21.01.2020 року відповідач зазначив, що з огляду на висновок судово-психіатричного експерта ОСОБА_1 фізично не могла бути позивачем у цій справі, а в її діях прослідковується умисел представника позивача ОСОБА_5 заволодіти у незаконний спосіб майном, що є предметом спору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала та додатково зазначила, що дієздатність ОСОБА_1 будь-яким рішенням суду не обмежена.

В судове засідання, призначене на 08.04.2020 року, ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В судове засідання, призначене на 08.04.2020 року, не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка, зокрема, складається із автомобіля марки Volvo 850, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є власником 7/8 частки автомобіля на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 липня 2019 року, ОСОБА_2 згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 серпня 2019 року належить 1/8 частка указаного спадкового майна.

Відповідно до довідки №4 від 10.10.2019 року судового експерта ОСОБА_6 , середня статистична ринкова вартість без урахування технічного стану аналогічного автомобіля марки Volvo 850, 1992 року випуску, об`єм двигуна 2435 см?, з урахуванням фізичного зносу, станом на 10.10.2019 року складає 63 730 грн. 00 коп.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше сторін із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, що передбачено ч. 1 ст. 356 ЦК України.

Згідно із статтею 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених частиною першою статті 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14 та постанові Верховного Суду №210/2236/15-ц від 18.07.2019 року.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у разі задоволення позову буде порушено принцип рівності прав співвласників, а правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших. Тому з врахуванням встановлених обставин справи припинення права власності відповідача на 1/8 частку спірного транспортного засобу може завдати істотної шкоди його інтересам та компенсація вартості є незначною.

Вищевказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом 15.03.2018 у справі № 345/2723/17 та 30.05.2018 у справі № 760/8958/15-ц.

У зв`язку з відмовою у позові, надміру перераховані кошти позивачем на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира для сплати відповідачу грошової компенсації вартості 1/8 частки автомобіля у розмірі 7 967,00 грн., підлягають поверненню ОСОБА_1 .

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 319, 321, 355, 356, 358, 365 ЦК України, ст.ст. 3, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з депозитного рахунку, сплачені згідно з квитанцією від 02 січня 2020 року № 0.0.1570963748.1, отримувач Богунський районний суд м. Житомира, рахунок отримувача 37317049000277, код отримувача 26278626, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

«Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину».

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Д.В. Кузнєцов