Рішення № 89164558, 21.04.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7296/18

Провадження № 2/361/190/20

21.04.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Десята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2018 року позивач звернулася до суду позовом до ОСОБА_3 , третя особа Десята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свій позов обґрунтовує тим, що між нею та ОСОБА_5 , 01 грудня 1999 року укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 311 відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького управління юстиції м.Києва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилася спадщина за законом на майно, а саме на автомобіль "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 , житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, яка розташована за цією ж адресою.

Позивач зазначає, що іншим спадкоємцем до майна померлого є донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .

Позивач вказує, що вона після смерті ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй нотаріусом роз`яснено, що вона має право лише на Ѕ частину спадкового майна.

Із вказаним твердженням позивач не погоджується, вважає, що ОСОБА_3 повинна бути усунена від права на спадкування за законом, оскільки донька після 1999 року із батьком не спілкувалась, не допомагала йому по господарству, не надавала матеріальної допомоги під час знаходження у лікарні, який був у безпорадному стані і потребував догляду.

Зокрема, ОСОБА_5 у 2011 році знаходився на стаціонарному лікуванні у Київській клінічній лікарні № 3, в урологічному відділенні, був прооперований, але відповідач не провідувала батька, не надавала йому допомоги, хоча має належний матеріальний стан.

На похорони батька відповідач також не з`явилася, в організації похорону участі не приймала, матеріальної допомоги на проведення похорону не надавала.

08 січня 2019 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання.

08 жовтня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі, пояснення надали аналогічні змісту позовної заяви, просили позов задовольнити. Крім іншого позивач пояснила, що ОСОБА_5 у 2011 році перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні, у 2016 році йому була проведена операція на нирці, але його донька жодного разу станом здоров`я батька не поцікавилась, матеріальної допомоги не надала. За три тижні до дня смерті ОСОБА_5 перебував у незадовільному стані, не міг сам себе обслуговувати, вставати, пересуватися. Позивач заперечувала той факт, що його донька ОСОБА_6 з ним спілкувалась або вони телефонували один до одного, оскільки в його телефоні були тільки чотири номери, та жодний із них не був доньчин. Суду пояснила, що не повідомила доньку про смерть батька бо не знала її номера телефону. Також позивач стверджувала, що спадкодавець із донькою не спілкувався і тоді, коли ОСОБА_5 приїжджав у с.Требухів.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 , позов не визнали, вважають його необґрунтованим, заперечували проти задоволення позовних вимог, просили в його задоволенні відмовити, оскільки вважають, що всі викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Відповідач зазначила, що вона весь час підтримувала зі своїм батьком теплі відносини, батько приїжджаючи до будинку у АДРЕСА_1 завжди приходив до неї та онуків провідувати, привозив їм гостинці. Вона неодноразово допомагала батькові по городу. Відповідач зазначила, що батько їй неодноразово казав, що його друга дружина не бажає щоб вони спілкувались, наполягала щоб будинок у с.Требухів, який йому належить був проданий. На здоров`я батько їй не скаржився, завжди був у гарному настрої та бадьорий. Її батько проживав із ОСОБА_1 у будинку у с.Лук"янівка, Баришевського району, Київської області, більш точну адресу вона не знає, періодично приїздив і до будинку у АДРЕСА_1 . Відповідач вважає, що позивач навмисно не повідомила її про смерть батька.

Представник третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що ОСОБА_8 є батьком його дружини, він тісно з ним він не спілкувався, часто завозячи дітей на тренування чи забираючи їх, вони зустрічалися із ОСОБА_8 у магазині. Останній купував онукам цукерки. Його дружина ОСОБА_6 часто відвідувала батька, чим вона в нього займалася не знає. Про те, що ОСОБА_8 хворів йому не було відомо. Про його смерть дізналися вже після похорон зі слів людей у селі.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що сім`ю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 знала з 1982 року, так як їх діти навчалися разом у школі. Останній раз вона бачила ОСОБА_8 у кінці квітня 2018 року у сільській раді, він сплачував за комунальні послуги за будинок по АДРЕСА_1 . Зовнішній вигляд у нього був звичайний, здоровий, він перебував у гарному настрої. На здоров`я ОСОБА_8 не скаржився. Свідок пояснила, що ОСОБА_5 завжди провідувала свекруху - ОСОБА_10 , за вказаною адресою, купувала їй ліки. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 допомагали по городині. Про смерть ОСОБА_5 свідок дізналася зі слів ОСОБА_8 , остання була обурена та пригнічена такою звісткою, оскільки друга дружина ОСОБА_1 навіть не повідомила ні її, ні його доньку про смерть батька.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_5 . Бачила доброзичливі відносини у спілкуванні між батьком ОСОБА_5 і донькою ОСОБА_3 . Остання неодноразово відвідувала його, допомагала по городу це було у 2014-2016 роках. Останній раз, свідок бачила їх разом на городі, після того як їй зорали город - 28 квітня 2018 року, 29-30 квітня 2018 року зорав город ОСОБА_8 , та цікавився в неї про сорт картоплі, яку вона посадила. Свідок стверджувала, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 мали теплі відносини, постійно спілкувалися, вона неодноразово бачила її у дворі в батька. Про смерть ОСОБА_8 свідок дізналася у червні 2018 року зі слів ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є першою дружиною ОСОБА_5 . У 1993 році вони придбали спільно будинок за адресою АДРЕСА_1 , добудували до будинку кімнату, другий поверх, побудували погріб. ОСОБА_5 мав наміри забрати до цього будинку свою матір ОСОБА_10 . У 1996 році він привіз до будинку матір. Але у 1997 році вони із ОСОБА_5 розлучились, оскільки в нього появилась інша жінка - ОСОБА_1 . Хоча вони із бувшим чоловіком спочатку мали напружені відносини, донька продовжувала спілкуватись із батьком, а вона все рівно піклувалась про його матір, приносила їй ліки, а дочку просила принести їжі бабусі. У 2003-2004 році ОСОБА_5 намагався повернутися у сім`ю, перепрошував, та намагався примиритися, скаржився на свою другу дружину, але вона вже була проти. Коли ОСОБА_3 вийшла заміж та в неї народились діти, він провідував її, та онуків. У 2014, 2015, 2016, 2018 роках донька допомагала батькові на городі. Свідок часто бачила, як ОСОБА_5 приїжджав до матері, а потім після її смерті також навідувався до будинку та періодично там проживав, зорював одну сторону городу. У ОСОБА_5 був автомобіль, за кермом був весь час він. На здоров`я ніколи не жалівся, допомоги не потребував. Останній раз вона його бачила за кермом автомобіля у кінці квітня 2018 року у с.Требухів.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що він є сусідом ОСОБА_5 Приблизно з 1997 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали у АДРЕСА_1 . Там же проживала його мати. А по сусідству через дві хати проживають його бувша дружина ОСОБА_8 та донька ОСОБА_3 .Свідок суду повідомив, що він ніколи не бачив щоб донька спілкувалась чи приходила до батька. ОСОБА_5 охарактеризував, як працьовиту людину, навіть після проведеної операції на нирці він був "живчиком". У ОСОБА_5 був автомобіль, і він на ньому самостійно їздив. Приблизно у квітні на автомобілі поїхав до ОСОБА_1 у с.Лук"янівка і там помер. ОСОБА_5 ніколи йому на здоров`я не жалівся.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_5 за три тижні до смерті був у безпорадному стані (він не міг сам пересуватися, більшість часу проводив сидячи на ліжку, в нього боліли ноги та серце). Їй було відомо, що у ОСОБА_5 був будинок у с.Требухів в якому проживала його мати, тому він часто навідувався до неї, а потім повертався у с.Лук"янівка. Близько десяти років назад вони із дружиною ОСОБА_1 почали постійно проживати у с.Лук"янівка, з ними також проживав і батько ОСОБА_14 Свідок суду пояснила, що ОСОБА_5 із ОСОБА_1 тримали господарство, обробляли город. В основному всім займався ОСОБА_5 , був господарем, та добре з усім справлявся. Про свою доньку він ніколи їй не розповідав, тому вона про неї не знала.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона фактично проживає у м.Києві, а в період з ранньої весни і до пізньої осені приїздить і постійно проживає у с.Лук"янівка. Свідок суду повідомила, що ОСОБА_5 проживав у с.Лук"янівка із ОСОБА_1 , та часто навідувався у с.Требухів до своєї матері. В середині квітня 2018 року ОСОБА_5 занедужав, перестав ходити, та жалівся на біль у ногах та серці. ОСОБА_1 доглядала його. Взагалі, як пояснила свідок ОСОБА_5 був хворобливий, йому зробили операцію на нирці, в нього болів шлунок та серце. Про доньку він ніколи не розповідав.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомила вони із сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були сусідами за адресою АДРЕСА_2 . Приблизно були знайомі з 1995-1996 року. Квартира в якій подружжя проживало років 10 була службовою. Свідок пояснила, що в період проживання у вищевказаній квартирі ОСОБА_5 жалівся на серце. Свідок також пояснила, що вона одного разу запитала у ОСОБА_5 чи є в нього діти, на що останній повідомив, що в нього був син, який загинув, та лишилася донька, більше на цю тему в них розмов не було.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він з 70-х років був знайомий із матір`ю ОСОБА_1 , яка проживала у с.Лук"янівка, Баришівського району Київської області. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знає близько 20-ти років. Свідку відомо, що ОСОБА_5 двічі перебував на стаціонарному лікуванні з приводу операції на нирці у 2016 році, та з проблемами серця. Безпосередньо був присутній у палаті разом із ОСОБА_1 після проведеної операції ОСОБА_5 на нирці (у лікарні м . Києва, по вул. Петра Запорожця). Тоді на лікуванні ОСОБА_5 пробув приблизно два тижня. Свідок в цей період був у нього ще один раз, оскільки вони із ОСОБА_1 привозили ОСОБА_5 гроші. Під час відвідин доньки ОСОБА_5 у лікарні він не бачив. Також доньку не бачив і на похованні ОСОБА_5 . На його думку є вірним, що ОСОБА_1 не повідомила доньку про смерть батька, оскільки остання не бажала з ним спілкуватися. Свідок також пояснив, що у ОСОБА_5 був тромб у нозі, у лікарні йому запропонували зробити операцію, але він відмовився, у зв`язку з цим в нього боліли ноги. Свідок повідомив, що ОСОБА_5 перед смертю місяці два вже не міг ходити, але безпосередньо він його провідував у с.Лук"янівка за два тижні до смерті. ОСОБА_5 знаходився у будинку, з ліжка вже не міг встати.

Суд вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9., ОСОБА_11, ОСОБА_25., ОСОБА_8, ОСОБА_26 . , ОСОБА_27 . , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч .1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч. 1, 2, 3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК Україн и достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 01 грудня 1999 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу, зроблено відповідний актовий запис за № 311, та Відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . (а.с.18)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки помер ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис за № 08, та виконавчим комітетом Лук"янівської сільської ради Баришівського району Київської області, 10 травня 2018 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 . (а.с. 15)

Після його смерті відкрилася спадщина на належне ОСОБА_5 рухоме та нерухоме майно, а саме на автомобіль "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 (право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ), житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (право власності підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого Броварською Держнотконторою 15 квітня 1993 року в реєстрі № 1-3023 та записано в реєстраційну книгу за № 128, рішення Броварського районного суду Київської області від 06 травня 1998 року) та на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , виданого 13 квітня 2010 року на підставі рішення Требухівської сільської ради 23 сесії 5 скликання № 215 від 21 серпня 2008 року.(а.с. 7-12)

Із копії виписки № 16/9279 виданої з урологічного відділення міської клінічної лікарні № 3 м.Києва на ім`я ОСОБА_5 , вбачається, що він в період з 04 липня 2016 року по 18 липня 2016 року перебував на лікуванні із діагнозом "МКБ. Конременти проксимального відділу лівого мочеточника. Ниркова коліка зліва. Конкременти правої нирки. Хронічний пієлоніфріт ф.латентного запалення." Була проведена контактно-лазерна уретеролітотріпсія зліва. Зазначено, що післяопераційний період проходив без особливостей. Виписаний з покращенням. (а.с.19)

Як доказ понесених витрат на лікування додані чек резервування від 04 липня 2016 року № 405332 на суму 447 грн. 46 коп. та чек резервування від 02 серпня 2016 року № 419503 на суму 112 грн. 94 коп., чек резервування від 12 липня 2016 року № 409173 на суму 233 грн. 48 коп. (а.с.22-24), видаткова накладна № 35588 від 12.07.2016 року на суму в розмірі 519 грн. 68 коп. (а.с. 25)

Із епікризу з історії хвороби № 1204 кардіологічного відділення КМКЛ № 3 на ім`я ОСОБА_5 вбачається, що він перебував на стаціонарному лікуванні з 28 березня 2011 року по 07 квітня 2011 року, із діагнозом ИБС: атеросклеротичний кардіосклероз з результатом дилатацією всіх порожнин серця. Виписан з покращенням та рекомендовано спостереження у дільничого терапевта та кардіолога. (а.с. 49)

Позивачем наданий товарний чек СПД ОСОБА_22 виписаний на ім`я ОСОБА_1 на суму в розмірі 3404 грн. Вказані витрати були понесені на поховання спадкодавця ОСОБА_5 (а.с.20)

У довідці від 29 жовтня 2018 року за № 389 виданої Лук"янівською сільською радою Баришівського району Київської області зазначається про те, що ОСОБА_1 здійснила поховання та понесла фінансові витрати на поховання чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.21)

04 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5

06 серпня 2018 року ОСОБА_3 також звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . До заяви додала копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 16 вересня 2006 року. Після реєстрації шлюбу її прізвище було змінено з ОСОБА_23 на ОСОБА_24 . (а.с.35-36)

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч.1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов`язана саме зі станом її здоров`я.

Судом встановлено, що відповідач, як спадкоємець першої черги за законом, вчасно та в установленому порядку прийняла спадщину, а позивачем, при цьому, не надано і судом не здобуто доказів, які б свідчили про перебування спадкодавця у безпорадному стані, ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, та не доведено, що вона вчиняла умисні дії чи проявляла бездіяльність, щоб ухилитися від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу своєму батькові - спадкодавцю. Навпаки, під час допиту свідків зі сторони позивача, та пояснень позивача встановлено, що спадкодавець перебував у хворобливому стані протягом трьох тижнів, позивач не намагалась повідомити доньку ОСОБА_3 про стан здоров`я її батька, що б надало суду дійти висновку про те, що відповідач знаючи про незадовільний стан здоров`я спадкодавця, йому не допомогла або ж відмовила у допомозі. Зокрема, так із показів свідків відповідача встановлено, що ОСОБА_5 у квітні 2018 року приїжджав у с.Требухів, до свого будинку, мав задовільний стан здоров`я, керував самостійно автомобілем, сплачував за комунальні послуги.

Крім того, стверджуючи про те, що у спадкодавця погіршився стан здоров`я настільки, що він не міг пересуватись, позивач не надала суду будь-яких доказів про те, що до хворого викликався лікар, він був оглянутий медичними працівниками чи звертався до лікарні за медичною допомогою, йому було призначено лікування, або ж наданий будь-який інший документ (доказ) у якому був відображений тяжкий стан хворого.

Таким чином, позивачем не доведено сукупність обставин, та не надано належних та достатніх доказів для їх підтвердження, які відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України можуть бути підставою для усунення від спадкування, а отже суд дійшов висновку про відмову у позові.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову судовий збір та понесені витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Десята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.