Ухвала суду № 89163496, 30.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 1304/7657/12

Провадження № 6/461/43/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2020 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря Волошин Ю.П.,

стягувача ОСОБА_1 ,

представника боржників (відповідачів) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви покликаються на те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 21.11.2012 року у справі №1304/7657/12 позов ПАТ КБ «Надра Банк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 463 242,54 гривень та судовий збір в розмірі 3 219 гривень. Станом на день укладення цієї мирової угоди, у відділах ДВС чи приватних виконавців відсутні відкриті виконавчі провадження із виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 21.11.2012 року у справі №1304/7657/12.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.10.2019 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів, виданих Галицьким районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 463 242,54 гривень та судового збору в розмірі 3 219 гривень на правонаступника – ОСОБА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2019 року у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення суду відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 18.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2019 року – скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 просив затвердити подану сторонами мирову угоду в процесі виконання рішення суду.

Представник боржників (відповідачів) ОСОБА_2 заяву про затвердження вказаної мирової угоди підтримав, просив задоволити.

Представник заінтересованої особи – Залізничного відділу Державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з`явивився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.

Після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які виходячи із суті такого рішення зазвичай набувають процесуального статусу «стягувача» та «боржника», а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, визначеному зокрема Законом України «Про виконавче провадження» щодо ініціювання відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок саме примусового виконання рішень суду.

Враховуючи принцип обов`язковості рішення суду, його виконання можливе і в добровільному порядку, без звернення стягувача до державної виконавчої служби та без відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 7 ст. 49, ч. 2 ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

З метою врегулювання спору в добровільному порядку, сторони у процесі виконання рішення суду вирішили укласти між собою мирову угоду з якою разом із заявою про її затвердження спільно звернулись до Галицького районного суду м.Львова.

Судом встановлено, що сторони, просячи про затвердження мирової угоди підтверджують факт її укладення на основі взаємних поступок, сторонам зрозумілі наслідки ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням мирової угоди, про що зазначено у їх спільній заяві, мирова угода підписана сторонами та не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.

Відповідно до вимог ст.208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Таким чином, враховуючи, що передбачені ч.5 ст.207 ЦПК України підстави для відмови в затвердженні мирової угоди відсутні, та те, що сторони можуть в добровільному порядку, без ініціювання відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення суду дійти взаємної згоди та виконати таке рішення, суд дійшов висновку, що укладену сторонами мирову угоду в процесі виконання рішення суду слід затвердити.

Керуючись ст.ст. 255-256, 258-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити мирову угоду, укладену 30 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в процесі виконання рішення суду, відповідно до умов якої:

1. В рахунок виконання боржниками рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2012р. по справі №1304/7657/12 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожен окремо сплачують на користь стягувача — ОСОБА_1 по 230 000,00 грн. (двісті тридцять тисяч гривень 00 копійок) протягом 10 календарних днів з моменту набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди.

2. Виконавчий лист виданий на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2012р. по справі №1304/7657/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» (правонаступник ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором в сумі 463 242,54 гривень та судовий збір в розмірі 3 219 гривень визнається таким що не підлягає виконанню.

3. Виконавчий лист виданий на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2012р. по справі №1304/7657/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» (правонаступник ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором в сумі 463 242,54 гривень та судовий збір в розмірі 3 219 гривень визнається таким що не підлягає виконанню.

4. Сторони виконавчого провадження беруть усі судові та інші витрати, які вони понесли у зв`язку із розглядом даної справи у суді на себе, не вимагають і не можуть вимагати в майбутньому їх відшкодування у будь якої із сторін цієї мирової угоди. Підписанням цієї мирової угоди сторони визнають та заявляють, що в них немає жодних майнових, фінансових та будь яких інших претензій один до одного.

5. Сторони підтверджують, що зазначені в цій мировій угоді умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

6. Сторони заявляють Суду та одна одній, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі її виконання не порушуються їхні права, не порушуються права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

7. Сторони мирової угоди звертаються із спільною заявою до Галицького районного суду міста Львова про затвердження цієї мирової угоди.

8. Ця мирова угода складена в 4 (чотирьох) примірниках, по одному для кожної із сторін і для Галицького районного суду м. Львова.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути пред`явлена для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

(Стягувач): ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач (боржник): ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач (боржник): ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти діб з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Х.М. Мисько