
ЄУН 337/5452/19
1-кп/337/150/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді – Мурашової Н.А.
за участю секретаря – Бойко Л.Л.
прокурора – Хруща П.В.
потерпілого – ОСОБА_1
представника потерпілого – адвоката Веліксар А.В.
обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників – адвокатів Катанова А.В., Гончаренко П.П., Ляпіна В.Ю., Кравець К.Є., Власової Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.3 ст.189 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.189 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор Хрущ П.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 строку тримання під вартою, ОСОБА_5 – домашнього арешту, яке мотивує його тим, що на даний час вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжких. Ризики, які були підставою для обрання їм відповідних запобіжних заходів, не змінились та не відпали. Враховуючи дані про особистість обвинувачених, характер вчинених ними протиправних діянь, пов`язаних із застосуванням до потерпілого психологічного та фізичного насильства, відсутність стабільного джерела доходу, вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити або сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин.
Вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам, у зв`язку з чим підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим немає, тому просить клопотання про продовження строку тримання під вартою задовольнити, а в задоволенні клопотання адвоката Катанова А.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Веліксар А.В. клопотання прокурора підтримали, проти клопотання адвоката Катанова А.В. заперечили, вважають, що тримання обвинувачених під вартою є обґрунтованим та доцільним, враховуючи характер вчинених проти потерпілого злочину – із застосуванням фізичного та психологічного насильства. Також потерпілий пояснив, що обвинувачені та їх родичі перед судовими засіданнями постійно тиснуть на нього, словесно погрожують йому та його батькам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники - адвокати Кравець К.Є., Власова Я.М. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, вважають його безпідставним та необґрунтованим, зазначили, що жодний із заявлених ризиків не доведений, пред`явлене обвинувачення є безпідставним і ґрунтується на недопустимих доказах. Доказів того, що на потерпілого з боку обвинувачених чи їх родичів чиниться тиск, не надано. ОСОБА_4 раніше не судимий, за жодним кримінальним провадженням його вина вироком суду не встановлена. Перебуваючи на волі, він своїх процесуальних обов`язків у жодному кримінальному провадженні не порушував. Також просять врахувати, що він має постійне місце мешкання, характеризується позитивно, є інвалідом 3 групи, має ряд хронічних захворювань, має стійкі соціальні зв`язки, оскільки одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно працював, отримував інші офіційні доходи, його дружина також є інвалідом 3 групи, постійно перебуває на лікуванні, на даний час потребує операційного втручання, мати обвинуваченого також страждає на тяжкі захворювання і потребує постійного стороннього догляду. Вважають, що тримання його під вартою на даний час виходить за межі розумного строку і домашній арешт цілком забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Катанов А.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вважають ризики, на які посилається прокурор, та неможливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів жодними доказами недоведеними. Строк тримання під вартою на даний час виходить за межі розумного строку. Крім того, обвинувачений має постійне місце мешкання та стійкі соціальні зв`язки, був офіційно працевлаштований, його батько через стан свого здоров`я потребує стороннього догляду, сам обвинувачений страждає на ряд захворювань, лікування яких неможливе в умовах СІЗО.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат Гончаренко П.П. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується йому, не є підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наявність заявлених прокурором ризиків нічим не обґрунтована та не доведена. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, позитивно характеризується, у зв`язку з чим тримання його під вартою є недоцільним та виходить за межі розумного строку.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Ляпін В.Ю. проти задоволення клопотання прокурора заперечили, пославшись на те, що прокурором не зазначено жодних ризиків для продовження дії домашнього арешту та на їх підтвердження не надано жодного доказу, обвинувачений покладених на нього процесуальних обов`язків не порушував, має родину, неповнолітню дитину, вимушений вживати заходів для їх утримання, неофіційно працює таксистом і через карантинні заходи не може повністю забезпечити утримання родини.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ст.183,194 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
При цьому, ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».
КПК покладає обов`язок на сторону обвинувачення довести суду, як обґрунтованість обвинувачення, наявність ризиків непроцесуальної поведінки особи та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Так, на думку сторони обвинувачення, на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики переховування обвинувачених від суду, знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення нових злочинів.
Разом з цим, оцінивши обставини справи, суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 переховуватись від суду, а також можливість усіх обвинувачених знищити чи спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з боку сторони обвинувачення жодними належними та допустимими доказами не доведена.
Як встановлено судом, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 були затримані безпосередньо після вчинення злочинів, відносно них первісно було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому ОСОБА_5 його замінено на домашній арешт, досудове розслідування на даний час закінчено і його матеріали перебувають у володінні сторони обвинувачення.
Крім того, вказані ризики вже були відхилені судом ухвалою від 18.03.2020р. під час вирішення питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів.
Разом з цим, вказані особи наразі обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких умисних корисливих кримінальних правопорушень із застосування психологічного та фізичного насильства до потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше був судимий і злочини в межах даного кримінального провадження вчинив в період випробувального строку, встановленого попереднім вироком суду.Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 раніше не судимі, але незважаючи на об`єктивну можливість відмовитися від вчинення злочинів, вчинили низку умисних злочинів. Доказів наявності у обвинувачених стабільного джерела доходу немає.
Суд, враховуючи зазначені обставини, дані про особи обвинувачених, а також пояснення потерпілого ОСОБА_1 вважає, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 можуть незаконно впливати на потерпілого, вчинити інші злочини, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для застосування до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_5 – домашнього арешту.
Наявність у обвинувачених постійного місця проживання, непрацездатних утриманців, відсутність у обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судимостей, про що зазначає сторона захисту, жодним чином не свідчить про можливість запобігти заявленим ризикам. Вік та стан здоров`я обвинувачених також не є перешкодою для їх тримання під вартою.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені заходи не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу усім обвинуваченим немає.
Крім того, суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діянь, в яких вони обвинувачуються, сукупність інших обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Клопотання адвоката Кравець К.Є. про залишення без розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у зв`язку з пропущенням прокурором строку подання відповідного клопотання, встановленого Законом України №558 від 13.04.2020р., не підлягає задоволенню, оскільки процесуальним законодавством не визначено жодних процесуальних наслідків відповідних дій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним клопотання прокурора Хруща П.В. задовольнити, а в задоволенні клопотань адвоката Катанова А.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Кравець К.Є. – відмовити.
Керуючись ст.177,178,183,194,331 КПК України,суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Хруща П.В. про продовження строку дії запобіжних заходів – задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 10 липня 2020р. включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 10 липня 2020р. включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – тримання під вартою в Запорізькому СІЗО - продовжити до 10 липня 2020р. включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - домашній арешт з покладанням обов`язків не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00годин до 06.00годин наступного дня, прибувати за першою вимогою до суду, не відлучатися із населеного пункту за місцем проживанням без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими, продовжити до 10 липня 2020р. включно.
В задоволенні клопотання адвоката Катанова А.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу – відмовити.
В задоволенні клопотання адвоката Кравець К.Є. про залишення без розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою– відмовити.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою та домашнього арешту може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Мурашова
12.05.2020
Судове рішення № 89163266, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 12.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 337/5452/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: