Рішення № 89163163, 07.05.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1826/18

Провадження № 2/333/449/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2018 р. позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Вказує, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (наразі іменується АТ «ПРИВАТБАНК») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав договір № SAMDN03000179390745 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 01 серпня 2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 0,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач вказує, що він свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Банк зазначає, що відповідачем порушено умови кредитного договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 04.01.2018 року має заборгованість у загальному розмірі 79 555,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 57 184, 35 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 18 106, 27 грн.; а також із штрафів: 500 грн. - фіксована частина; 3 754, 53 грн. - процентна складова.

Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у складі судді Дмитрієвої М.М., від 27.04.2018 р. відкрито провадження у справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 р., яке постановою Запорізького апеляційного суду від 14.05.2019 р. залишено без змін, вищезазначені позовні вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (наразі іменується АТ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_1 задоволені. Дані рішення оскаржені відповідачем в касаційному порядку. Постановою Верховного суду від 25.09.2019 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 р. та постанова Запорізького апеляційного суду від 14.05.2019 р. по даній цивільній справі скасовані, справа направлена до суду першої інстанції для нового розгляду. Внаслідок повторного автоматичного розподілу визначена суддя по даній справі І.Й. Наумова .

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника, у разі неявки його в судове засідання, на задоволенні позовних вимог наполягає. Під час нового судового розгляду справи представник позивача будь-які нові заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань не надавав суду.

Відповідач в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з необґрунтованістю. Заперечення відповідача також викладені у відзиві на позовні заяву. Під час нового судового розгляду справи відповідач будь-які нові заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань не надавав суду.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їй правовідносини.

01 серпня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № SAMDN03000179390745, згідно з умовами якого банк відкриває клієнту картковий рахунок № НОМЕР_1 та видає кредитну картку.

Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору від 01 серпня 2014 року № SAMDN03000179390745, оформленого заявою позичальника, Банк відкриває Клієнту картковий рахунок та видає клієнту платіжну картку - МС Platinum, особова міжнародна, строк дії картки -1 рік, валюта картрахунку - гривня. Кредитний ліміт «Фінансовий» в сумі 20000,00 грн. Протягом перших 30 днів з часу виникнення заборгованості за кредитним договором (пільговий період) проценти нараховуються виходячи із ставки 0,01 % річних. У випадку непогашення такої заборгованості в 30-ти денний строк з часу її виникнення клієнт виплачує комісію за несвоєчасне погашення кредитного ліміта у пільговий період - 2,2 % від заборгованості. Із 31 дня виникнення заборгованості за кредитним лімітом нарахування процентів за користування кредитним лімітом відбувається виходячи із базової процентної ставки.

Пунктом 1.3 зазначеного кредитного договору передбачено, що строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти. Базова процентна ставка за кредитним лімітом на час підписання договору складає: для валюти гривня - 2,2 % на місяць із розрахунку 360 днів на рік; для валюти долара США - 1,7 % на місяць із розрахунку 360 днів на рік; для валюти євро - 1,7 % на місяць із розрахунку 360 днів на рік.

В даному договорі (п. 2) зазначено, що клієнт здійснює за допомогою карток операції по картковим рахункам, передбачені законодавством та Умовами та правилами надання банківських послуг та Правилами користування платіжними картками, які є невід`ємною частиною даного договору.

З виписок по картковому рахунку ОСОБА_1 (Т. 1 ст.74-108) вбачається, що останній активно користувався кредитними коштами (розплачувався за товари, знімав готівкові кошти, поповнював готівкою свій рахунок і т.п.).

Позивачем в позові зазначено, що відповідачем порушені укладені між ними домовленості, в зв`язку з чим за розрахунком банку (Т. 1 а.с. 5-7) станом на 04 січня 2018 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 79 555,15 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 57 184,35 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 18 106,27 грн, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 3 764,53 грн.

Згідно даного розрахунку в період з 04.08.2014 р. застосовувалась процентна ставка 26,4%, а починаючи з 01 квітня 2015 року застосовується процентна ставка 37,2 %, а з 01 серпня 2017 року - 74,4 %.

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_1 ( Т.1 а.с.8), кредитний ліміт змінювався в період з серпня 2014 р. з 20000,00 грн. до 50000,00 грн. Остання зміна кредитного ліміту 04.08.2017 р. - зниження кредитного ліміту до 0.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Т.1 а.с. 240), на підставі вищезазначеного Договору відповідачу були видані три картки, строк дії останньої № НОМЕР_2 з 13.01.2017 р. по липень 2018 р.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01 серпня 2014 року, посилався на Витяг з «Тарифів банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Виходячи з правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 25.09.2019 р. по даній цивільній справі, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), Витягом з «Тарифів банку» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: порядок зміни процентної ставки, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (в даному випадку - 01.08.2014 рік) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (в даному випадку - 12.04.2018), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони вищезазначеного Договору обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення умов договору у вигляді штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у заяві від 01 серпня 2014 року, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Отже і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафами у загальному розмірі 4264,53 грн. відсутні.

В постанові Верховного суду від 25.09.2019 р. по даній цивільній справі зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, розглядаючи цей спір не встановив дійсний розмір заборгованості за тілом кредиту, оскільки у довідці про заборгованість зазначено лише сальдо поточної та простроченої заборгованості, а заборгованість за кредитом не визначено. Разом з тим, із довідки про заборгованість встановлено, що починаючи з 01 квітня 2015 року застосовується процентна ставка не 26,4 % як передбачено договором, а 37,2 %, а з 01 серпня 2017 року - 74,4 %.

Із вищевказаного Договору, укладеного у вигляді заяви про надання банківських послуг вбачається, що сторонами був обумовлений кредитний ліміт (тіло кредиту) у розмірі 20000,00 грн., процентна ставка 2,2 % на місяць або 2,64 % на рік. При цьому позивачем в розрахунку заборгованості зазначена сума заборгованості за кредитом станом на 04.01.2018 р. у розмірі 57 184,35 грн., а згідно виписки руху на картковому рахунку по останній наявній у відповідача картці НОМЕР_2 станом на 02.01.2018 р. відображений баланс на рахунку -74518,90 грн. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що Банком в період з 04.08.2014 р. застосовувалась процентна ставка 26,4%, а починаючи з 01 квітня 2015 року застосовується процентна ставка 37,2 %, а з 01 серпня 2017 року - 74,4 %.

З огляду на вищезазначене, позивачем не обґрунтовані підстави для зміни кредитного ліміту по даному договору та зміни процентної ставки в односторонньому порядку, враховуючи, що суд не може взяти до уваги письмові докази у вигляді Витягу з Тарифів Банку та Витягу з Умов та правила надання банківських послуг, які є неналежними доказами по даній справі. Також позивачем не обґрунтована сума заборгованості по тілу кредиту, зазначена в розрахунку заборгованості, оскільки існують розбіжності в сумі кредитного ліміту зазначеного в договорі, суми цієї заборгованості, вказаної в розрахунку заборгованості та наявної у виписці по картковому рахунку. При цьому під час нового розгляду справи, позивачем вищезазначені розбіжності не обґрунтовані, належного розрахунку заборгованості по тілу кредиту та процентам за користування кредитними коштами (з урахуванням розміру процентної ставки зазначеної у даному Договорі) не надано суду, в позові позивачем період заборгованості не зазначений, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір заборгованості по тілу кредиту та процентам за користування кредитними коштами.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 57 184,35 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 18 106,27 грн., не підлягають задоволенню у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, ст. 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання короно вірусної хвороби (COVID-19), подання апеляційної скарги на судове рішення продовжується на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 12.05.2020 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова