Ухвала суду № 89162954, 12.05.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.05.2020

Справа № 937/2041/20

(1-кп/937/687/20)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» травня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі – Захаровій І.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020080140000142 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,

за участю учасників підготовчого судового засідання:

прокурора – Лелеченко С.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Анашкіної С.В.,

В С Т А Н О В И В:

В провадження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло кримінальне провадження № 12020080140000142 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

Від потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, покарання просять призначити на розсуд суду.

На визначену судом дату в підготовче судове засідання не з`явився потерпілий ОСОБА_6 , який повідомлявся про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні прокурор просила відкласти розгляд підготовчого судового засідання у зв`язку з неявкою потерпілого. Також просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як відсутні обставини, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Анашкіна С.В. в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою, адвокат Анашкіна С.В. просила змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що за вказаною адресою обвинувачений проживає разом із своїми батьками, потерпіли не мають претензій матеріального та морального характеру, потерпілому ОСОБА_6 батьками обвинуваченого також була компенсована завдана матеріальна та моральна шкода. Також просила відкласти підготовче судове засідання через неявку потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене своїм захисником клопотання про зміну запобіжного заходу, вину у скоєному визнав в повному обсязі. Також просив відкласти підготовче судове засідання через неявку потерпілого.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Анашкіної С.В. про зміну запобіжного заходу, просила не змінювати запобіжний захід.

Вирішуючи питання щодо заявлених клопотань, суд виходить з наступного.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 19 травня 2020 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, тяжкість кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим, відсутність відомостей про наявність у нього тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, постійного джерела прибутку не має, міцних соціальних зв`язків не має.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу не має.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

Таким чином вислухавши думку учасників з приводу клопотання процесуального прокурора, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає можливим визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти ОСОБА_1 , наступні обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти підготовче судове засідання кримінального провадження № 12020080140000142 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України на 25 червня 2020 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Анашкіної С.В. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора Лелеченко С.Ю. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів.

Строк дії ухвали до 11 липня 2020 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № НОМЕР_1 , Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 липня 2020 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію даної ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання, Мелітопольській місцевій прокуратурі для контролю.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: В.А.Фомін